46. Формування доходів державного бюджету, їх склад і структура.

Доходи Держбюджету – економічні відносини, що виникають у держави з підприємствами (об'єднаннями), а також з громадянами в процесі формування централізованого бюджетного фонду держави, формою прояви цих економічних відносин є різні види податків і зборів підприємств і населення до державного бюджету, а їх матеріально-речовим втіленням - фінансові кошти, які акумулюються в бюджетному фонді країни.

Структура доходної частини державного бюджету також зазнає зміни. Рік за роком відбувається ускладнення структури доходних джерел бюджету за рахунок поповнення його новими видами податків, зборів, платежів, а також неподаткових надходжень.

Доходи Державного бюджету утворюються за рахунок сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових пла­тежів, надходжень з інших джерел, встановлених зако­нодавством України.

Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок: податку на додану вартість, акцизного збору, податку на прибуток підприємств усіх форм власності і підпорядкування (крім комунальних) у розмірах, визна­чених Законом про Державний бюджет України на на­ступний рік; надходжень від зовнішньоекономічної діяльності, доходів від приватизації державного майна та від його реалізації, кредитної плати за оренду майна цільових майнових комплексів загальнодержавної влас­ності; внесків до Пенсійного фонду, фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального за­хисту населення; внесків до Державного фонду сприян­ня зайнятості населення та інших фондів, передбачених законодавством України; надходжень від внутрішніх по­зик; перевищення доходів над видатками Національного банку України; повернутих державних коштів (відсотків по державних позиках і кредитах та повернутих позик); плати за спеціальне використання природних ресурсів та інших доходів, встановлених законодавством України.

Структурування доходів Держбюджету виз­начається за джерелами доходів, тобто державних доходів. Вирішення цього питання повинно йти через структурну перебудову доходів держави, тільки на основі такої перебудови можна забезпечити стабілізацію і зба­лансованість як торгово-платіжного балансу, так і бюд­жету держави.

В цьому напрямі передбачають два шляхи.

По-перше, цілеспрямована підтримка структурної пе­ребудови найбільш важливих для функціонування еконо­міки галузей і виробництв державними коштами, креди­тами, державними гарантіями державним інвесторам.

По-друге, перебудова виробництва відповідно до ви­мог ринку за рахунок власних коштів підприємств, кредитів і позичок.

Розв'язання цих проблем буде якісним лише при правильному виборі програм, без яких неможливий про­рив в економіці за рахунок одержання добрих наслідків у короткі строки і без державної підтримки бюджетними коштами.

48. Видатки державного бюджету, їх склад і структура.

Державні видатки як економічна категорія -це грошові відносини з приводу розподілу і ви­користання централізованих та децентралізова­них фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування загальнодержавних потреб соці­ально-економічного розвитку.

Видатки бюджету - це кошти, що спрямову­ються на здійснення програм та заходів, передба­чених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету - видатки бюджету та кош­ти на погашення основної суми боргу.

Державні видатки визначаються соціально-еко­номічною моделлю, функціями та економічним станом держави.

Видаткову частину Державного бюджету теж поділено на дві складові: видатки загального фонду та видатки спеціального фонду.

Видатки спеціального фонду фінансуються за рахунок цільових доходів, визначених під конк­ретну мету (наприклад, цільові фонди включені у бюджет на відповідний рік).

Видатки загального фонду фінансуються за рахунок доходів загального фонду бюджету і не мають конкретних (закріплених) джерел фінан­сування.

Поточні видатки — це видатки бюджету на фі­нансування підприємств, установ, організацій і органів, визначені на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціаль­ного захисту населення.

Капітальні видатки (видатки розвитку) - це видатки бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави. За бюджетною класифікацією до капітальних видатків відносяться: а)придбання основного капіталу; б)придбання обладнання і предметів довгостро­кового користування; в)капітальне будівництво; г)капітальний ремонт; д)створення державних запасів і резервів; е)придбання землі і нематеріальних активів; ж)капітальні трансферти; з)нерозподілені витрати.

В умовах економічної кризи поточні видатки є першочерговими.

Функціональна структура видатків будується відповідно до основних функцій держави. Функ­ції, що виконуються державою, можна розділити на чотири групи.

До першої групи видатків відносять державні видатки на послуги загального призначення (розділи 1-6 бюджетної класифікації): а)державне управління; б)судова влада; в)міжнародна діяльність; г)фундаментальні дослідження і сприяння на­уково-технічному прогресу; д)національна оборона; е)правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави.

До другої групи видатків можна віднести ви­датки на суспільні і соціальні послуги, що надаються суспільству і безпосередньо громадянам.

До третьої групи видатків відносяться видатки, спрямовані на державні послуги, пов'язані з еко­номічною діяльністю, а також видатки на регу­лювання і підвищення ефективності господарсь­кої діяльності. У цих розділах відображені завдання держави, пов'язані з еко­номічним розвитком, створенням нових робочих місць, організацією роботи транспорту, охороною навколишнього середовища. До останньої, четвертої групи видатків, відно­сяться державні видатки на обслуговування внут­рішнього та зовнішнього державного боргу, ви­датки з цільових фондів, які включені до Дер­жавного бюджету відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповід­ний рік, видатки з Резервних фондів, видатки на проведення виборів та референдумів.