26. Класифікація податків, її ознаки.

За формою оподаткування

• прямі

• не прямі

За економічним змістом

• на доходи

• на споживання

• на майно

За способом стягнення

• розкладні

• окладні

В залежності від рівня державних органів влади, які встановлюють податки

• державні

• місцеві

За суб’єктами оподаткування

Внески до цільових фондів

Платежі за ресурси

Прямі податки встановлюються відносно платників, їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування. Кінцевим платником цих податків є той, хто одержує дохід або володіє майном. До прямих податків відносяться: податок на прибуток, прибутковий податок з громадян, податок на промисел, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів… Ці податки сприяють розподіл податкового тягаря при якому більше податків платить той, хто має високі доходи або більше майна.

Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги, включаються у їх ціни. Кінцевими платниками цих податків є споживачі товарів, робіт, послуг. Ці податки включаються у виді надбавки до ціни (ПДВ, акциз, мито).

За економічним змістом прибуткові податки стягуються з юридичних і фізичних осіб. Податки на споживання сплачуються не при одержанні доходів або прибутку, а при їх використанні.

Розкладні встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім цю суму розкладають або розподіляють по окремим адміністративно-територіальним одиницям або платникам.

Окладні податки встановлюються з початку ставки, а потім розмір податку для кожного платника окремо.

Загальнодержавні (ПДВ, акциз, мито, податок на прибуток, з доходів фізичних осіб, збори на соц. страхування, пенсійний збір…)

Місцеві (комунальний податок, податок з реклами, збір з власників собак, курортний збір, збір за видачу ордеру на квартиру, збір за участь в бігах на іподромі, кіно і телезйомки, аукціони)

Внески до цільових фондів (пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд соц. страхування з тимчасової втрати працездатності, безробіття)

Платежі за використання природних ресурсів (платежі на геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету,державне мито, плата за торговий патент на окремі види підприємницької діяльності...)

27. Податкова політика: поняття та принципи.

Податкова політика- д-сть держ в сфері встановлення і стягнення податків. Гол критеріями под.пол. є ек ефективність і соц справедливість. Подат пол. розгляд в 1)широкому плані (вона охоплює питання формування доходів держави за рахунок постійних (податків) і тимчасових (позик) джерел. 2)вузькому (охоплює д-сть держ тільки у сфері оподат-ня – встановлення видів податків, платників, об’єктів, ставок, пільг, термінів і мех-му зарахування в бюджет. Под.пол. ведеться з певних принципів, що відображають її завдання. Осн принципами под.пол. є соц справедливість, рівнопруженість, ек ефективність, стабільність та гнучкість. 1)принцип соц справед-ті означає що держава встановлює таку систему оподаткування, яка враховує всі фактори діяльності юр і фіз осіб- доходи і споживання, майно і приріст грошового капіталу, 2)прин-п рівнонапруженості (всі платники мають рівні зобовязаня. Рівномір-ть досягається: єдиної ставки податку, ПДВ-20%,под на приб-30%, диференційований підхід). 3) ефективність (ефект-ть самого податку і ефект-ть стягненя податків).4)прин-п стабільності- подат п-ка повина виходити з установ-х орієнтирів на певний період. Подат закон-во має бути стабільним і зміню-ватись відповідно до змін ек ситуації в країні. Стабільність подат пол створює і стаб-ть у сус-ві, т.к. дає можли-вість реалізувати інтереси всіх субєктів.5)прин-п гнучкості- подат пол повина вчасно реагувати на зміни ситуації в ек і сус-ві і на зміну стратегічних орієнтирів і завдань ек політиці. Зміни повинні бути чітко аргументовані.