Французька скульптура 19 ст. Творчість о.Родена

Його творчість пов'язала 19 століття з 20-м, синтезувала реалізм з новаторством. Досконалість притаманна вже раннім роботам Родена («Людина зі зламаним носом», 1864). Статуї «Бронзова епоха» (1877), що втілює пробудження людства, його сум'яття перед майбутнім, і пронизані пафосом пророцтва статуї «Пророк Іоанн-Хреститель» (1879) в повній мірі притаманні характерні для Родена філософська глибина задуму, гостра життєвість й енергійне моделювання об'єму. В скульптурі «Бронзовий вік»(1876) автор прагне перейти до створення монументальних творів. Ідея створення цієї скульптури виникла в результаті знайомства Родена з творчістю Мікеланджело під час поїздки доІталії.

Свою найвідомішу скульптуру «Громадяни Кале» Роден створив у 1884—1888 рр. Громадяни Кале — герої одного з епізодів Столітньої війни. Фігури виконані людського зросту над людьми .

З 1880 і до кінця життя Роден працював над великою горельєфною композицією «Ворота пекла», навіяною «Божественною комедією» Данте, мотивами античної міфології, біблійних легенд, поезії Ф. Війона та сучасної Роденові поезії і символічно втілює світ людських пристрастей. Окремі теми цієї композиції Роден розробляв у вигляді самостійних творів. Це гостро гротескна фігура «Та, яка була чудовою Ольмьєр» (1885), пронизана тонкою поезією група «Поцілунок» (1886). Апофеозом жіночої краси є незвично сексуальна скульптура «Вічна весна». Оригінал знаходиться в Ермітажі, Санкт-Петербург.

Скульптура «Мислитель» наповнена внутрішньою силою і духовною величчю (1888).З середини 1880-х рр. в творчості Родена зростає тяжіння до ускладнення символічних образів, до виявлення полярних, вкрай сильних людських емоцій — від ясної гармонії та ліризму до повного відчаю і похмурої зосередженості. Поступово змінюється і манера Родена: його твори набувають ескізного, ніби незакінченого характеру, контрастнішою стає гра світла й тіні, а моделювання форм, іноді текучих — підкреслено мальовничим. Це дозволяло Родену передати враження повільного, часом болісного народження форм зі стихійної, аморфної матерії силою «духовного пориву».

На відміну від імпресіоністів-живописців Роден завжди схилявся до позачасових, загальнолюдських сюжетів. Разом із тим він завжди зберігав відому визначеність форм і надавав особливого значення їх фактурності як важливому засобу загострення образу.

Варіанти всіх скульптурних творів митця (в гіпсі, бронзі, мармурі) знаходяться в Музеї Родена в Парижі, а також у багатьох музеях світу.

Українське мистецтво другої половини 17- 18 ст. Загальний одяг.

Цей період характеризується зародженням бароко на українських землях. Козацтво зіграло верішальну роль в розвитку ккультури цього періоду. Захдноєвропейському бароко як і українському притаманні: різкі контрасти об’ємів, динаміка композицій, перебільшена пластичність. Також в цей період сформувалась основні стилістичні особливості українського зотчества, зокрема пластична виразність споруд, соковита орнаментика, живопис характерний яскравими барвами. Для інтер’єрів х-на урочистість іі ошатність. У культовій архітектурі починає переважати центрично-вертикальна композиція. Зі всіх боків ці споруди вирішенні з однаковою майстерністю, їх ще називають всефасадними. Як на заході так і на сході України розвивається скульптура. Один із найвідоміших скульпторів Андреас Шлютер. Живопису цього періоду характерний надзвичайний гуманізм. Все більше уваги звертається на людину та її місце в навколишньому світі. Живопис тяжіє до світського сюжету.Посилюються демократичні та реалістичні тенденції. Живопис розвивається у якості монументальних розписів та станкової картини.Визначним досягненням в галузі іконостасу поруч із досягненнями набуває портрет. Розвиваються окремі жанри – історичний та фатальний. Велика увага приділяється пейзажам. У цей час розписується багато храмів. Розвиток графіки був обумовлений загальним піднесенням культури. Розвиваються нові техніки та види графіки. Розвивається книжкова графіка та станкова. Створюється багато іконостасів де спільно працюють як різбярі і художники.

Планування навчальної роботи

Вчитель розробляє календарний план на рік. При плануванні роботи потрібно враховувати норми застосування художньої діяльності: 1- уроки сприймання мистецтва- 4-6 уроків на рік; 2- уроки- робота на площині: малювання з натури, за уявою, тематичні композиції , + - 12 уроків; 3- декоративно-прикладна діяльність – 7-8 уроків; 4- робота в об’ємі- 6-7 уроків. Орієнтована кількість годин яка планується в ЗОШ – 32-34-36год. 1 чверть- 9 год, 2 чверть- 7 год, 3 – 10-11год, 4 – 8-9год. Потрібно враховувати осінні, зимові та весняні канікули.

Типологія і структупа уроків худ.-естетичного циклу.

Типи уроків: - урок засвоєння нових знань, вмінь, навичок; - урок застосування знань; - урок перевірки і корекції знань і навичок; - комбінований урок. Кожному типу уроку відповідає певна структура уроку. Дляуроку засвоєння нов. знань : 1- повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація умінь школярів. 2- актуалізація корекція оплрних знань. 3- вивчення нового матеріалу. 4- узагальнення і систематизація знань. 5- творче перенесення знань і навичок на нові ситуації. 6- підсумок уроку. Структура комбінованого уроку 1 і 2 тесаме. 3 – сприйняття і осмислення узагальнення і сстематизація нових знань. 4- початкове застосування нових знань. 5- самостійне застосування нових знань. 6- підсумок уроку.

Реалізвція принципу виховного навчання в процесі викладання предметів худ.-естетичного циклу.

Реалізація тактичних принципів складається з: 1-принципу виховного навчання, 2- принцип науковості на уроках, 3- принцип наочності і 4- принцип реалізації навчання. Принцип виховного навчання полягає у вихованні сучасної людини за допомогою мистецтва. Бо саме в мистецтві розвиваються основні морально-етичні проблеми людини: тема кохання, материнства. Складаючи тематичне планування , працюючи над розробкою уроку, вчитель формулює також виховний момент. Наводить приклади.

Реалізвція принципу науковості навчання в процесі викладання предметів худ.-естетичного циклу.

Реалізація тактичних принципів складається з: 1-принципу виховного навчання, 2- принцип науковості на уроках, 3- принцип наочності і 4- принцип реалізації навчання. Принцип науковості був сформульований Панфілом в Ст. Греції , який передбачав застосування математичних розрахунків, геометрії в процесі побудови зображення. Теорія пропорційності , «єгипетський канон» формувався на геометричних розрахунках. Перспектива—це теж метод наукового підходу . Створення сюжетних композицій використовували дані з історії. Яскравим прикладом науки і мистецтва є галузь—дизайн. В сучасній школі принцип науковості заст. у формі міжпредметних зв’язків: математика, образотворче мистецтво, зоологія, біологія, фізика.