Розвиток пейзажного жанру митців барбізонської школи у французькому малярстві 19 ст.

Це художники , які кожного літа у 1830-40рр. виїжджали в село Барбізон на південний схід від Парижа і там працювали над етюдами. Мотиви: густі ліси центральної Франції, поля, луги, болота, озера, лісові галявини, сільські околиці. В цьому і полягала заслуга барбізонців, що вони звернулися до мотивів природи і французький пейзаж увійшов у мистецтво як протилежність пейзажам які панували у академістів. До барбізонської групи належали такі художники: Теодор Руссо—очолював, Дюпре, Добін’ї, іспанець Діаз де ля Пенья, Тройон ( прославився анімалістичними тваринами.малював ссвійських тварин). Барбізонці малювали свої картини за однотипною композицією: чітка лінія горизонту, яка проходить посередині полотна. Середній план найбільший. Передній порожній, тут може бути озеро, ріка, галявина, дерево, кут будинка, кущі, пагорби. Палітра барбізонських картин одноманітна, всюди переважають зелені кольори з додаванням жовтого, коричневого, оливкового. Пленерний живопис відсутній. В такій манера працювали і російські художники 19 ст. Але не можна відкидати те досягнення барбізонців яке вони зробили щодо зображення дерев. Це зображення атмосферних явищ: гроза, дощ, туман, вітер. Серед барбізонців виділяється худ. Дюбін’ї. Він зробив собі плаваючу майстерню на човні і плавав невел. Річками і тому у його роботах низька лінія горизонту, дуже цікаве небо.

Українське мистецтво другої половини 16 – пер. Пол. 17 ст.

В др. Пол. 16 ст землі україни потрапили до польсько-лит. влади під назвою Річ Посполита. Але в укр. містах формуються умови для протистояння. Насамперед це діяльність міських брацтв. Вони займ. багатьма питтаннями – напр. книгодруківництво. Переважно брацтва скл. з ремісників і покупців. Найбільше брацтво було у Львові. Дуже часто вони ставали замовниками і фінансували мистецькі твори. Оборонна архітектура 16-17 ст. зазнала суттєвих змін під впливом іноземних віянь. На зміну баштовій системі приходить бастіонна система укріплень. Тобто фортеця має правильну форму і восьмигранник, п’ятикутник.( фортеці у м. Броди, Золочів, Жовква). Міняється роль замкового палацу. Тепер він вимальовується над фортецею. Разом з палацом служить для престижу. У Львові і інших містах працювало багато іноземних скульпторів Ян Пхістер, Генріх Хорст, Сибастіян Чешик. Вони робили різьбу по фасадах, а також оформляли замовлені надгробки. У живописі даного періду простужуються ті самі тенденції , що й в архітектурі: риси ренесансу, Нідерландського маньяпризму, перехід до стилю бароко. Можна говорити про 3 мист. Об’єкти : іконостас П’ятницької церкви у Львові, іконостас Успенської церкви у Львові і ікон. церкви Св.Духа в Рогатині. У живописі з’явл. Новий жанр – портрет. На укр тепенах поч. цінуватись книга і знання. Від Візантії Київська Русь перейняла рукописну книгу. Такі книги довго переписували на пергамент. Як правило цим займалися монахи. В середині 15 ст. у Німеччині Йоган Гутенберг винайшов друкарське устаткування і перші книги з’явилися у центральній Європі, Чехії, Польщі, Україні.