Тит. лист

Зміст

Вступ 3

1. Внутрішній і зовнішній контроль 4

1.1 Роль контролю в системі управління 4

1.2 Організація внутрішнього та зовнішнього контролю 10

2. Економічний аналіз 16

2.1 Організаційна структура підприємства 16

2.2 Характеристика організації облікового процесу 18

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства, витрат та фінансових результатів його діяльності 22

Висновок 28

Література 32

Додатки 33

Вступ

Легку промисловість Луганської області представляє 57 підприємств текстильної, швейної, трикотажної та взуттєвої промисловості. Одне з них - фірма "Лутрі", що спеціалізується на виробництві трикотажних виробів із закінченим технологічним циклом (в'язання суворого полотна, фарбування і обробка, розкрій, пошив) і виробів з легких текстильних тканин. Крім того, надає послуги з виготовлення трикотажних полотен (гладкофарбованих і набивних), по вишивці і нанесенню штучного друку на крої замовника.

Луганська трикотажна фабрика вступила в число діючих в грудні 1970 року, первинна потужність білизняних трикотажних виробів складала 17,5 млн. штук і досягла в 1990 році випуску 34,3 млн. штук. За підсумками роботи за 1997 рік фірмою «Лутрі» випущено 1661 тис. штук виробів, що складає 30% до загального об'єму випуску продукції трикотажної галузі по Україні.

Протягом 1997 року, не дивлячись на нестабільність економіки, фірма «Лутрі» припинила спад виробництва і продовжувала утримувати одне з провідних місць в галузі. 90-і роки були для фірми роками реструктуризації і численних пошуків нових форм роботи, асортименту, партнерів, оскільки Україна не володіє власними сировинними ринками для виробництва легкої промисловості, і купівельний попит населення різко скоротився. Зберегти колектив в ринкових умовах вдалося завдяки переходу швейного виробництва на виготовлення виробів з давальницької сировини.

Виробництво трикотажного полотна в 2005 році проводить 20-25 тонн товарного полотна в місяць для покупців України і Росії. Це більше 200 видів зразків полотен різних структур і різноманітною колірною гаммою гладкофарбованих і з набивним малюнком, зокрема з набиванням по фону. Партнерами по бізнесу є фірми Геррі Вебер (Німеччина), Харве Бенард (США), Нью Тренд (Угорщина), Текстиль ГМБХ (Німеччина). Перша продукція на експорт була виготовлена і відвантажена до Болгарії ще в 1985 році. Луганський трикотаж продається на внутрішньому ринку Луганська, Києва, Донецька, Дніпропетровська, Одеси, Тернополя і ін.

1. Внутрішній і зовнішній контроль

1.1 Роль контролю в системі управління

На сучасному етапі радикальних реформ в Україні особливої ваги набувають питання вдосконалення управління. Однією з найважливіших його функцій є контроль. Будь-який вид управління неможливий без чітко організованої системи контролю, тому що не можна ефективно управляти, не перевіряючи виконання поставлених вимог та не виявляючи фактичного стану на управлінських об'єктах.

У цьому значенні контроль, який є самостійною функцією управління, виступає засобом установлення зворотних зв'язків, завдяки чому керівний орган (суб'єкт управління) може простежити хід виконання прийнятих рішень. Це дає можливість своєчасно реагувати на відхилення в роботі підконтрольного об'єкта від заданої програми та вносити відповідні корективи в його діяльність. Контроль як самостійна функція управління тісно пов'язаний з іншими сторонами управлінської діяльності - прогнозуванням, плануванням, обліком та аналізом

Сутність контролю можна визначити як систему спостереження та перевірки процесу функціонування та фактичного стану об'єкта управління з метою виявлення обґрунтованості й ефективності прийнятих управлінських рішень, інформування про ці явища керівників органів та усунення несприятливих ситуацій. Таким чином, контроль виконує інформаційну та корекційну функції.

На інформаційному етапі контрольної діяльності здійснюється пошук та збирання інформації про об'єкт управління, порівнюється фактичне виконання з накресленими цілями. А на корекційному етапі встановлюють спосіб та розробляють конкретні заходи щодо усунення виявлених розбіжностей, приймають рішення щодо нормалізації діяльності підконтрольного об'єкта.

Міжнародна організація вищих контролюючих органів (ІНТОСАІ) визначила, що організація контролю є обов'язковим елементом управління суспільними фінансовими ресурсами, оскільки таке управління тягне за собою відповідальність перед суспільством. Контроль - невід'ємна частина системи регулювання, метою якої є виявлення відхилень від прийнятих стандартів і порушень принципів законності, ефективності та економії витрачання матеріальних ресурсів на попередній стадії, щоб мати можливість притягнути винуватців до відповідальності, одержати компенсацію за збитки та розробити заходи щодо запобігання таким порушенням у майбутньому.

Здійснення у розвинутих закордонних країнах будь-яких значних програм (економічних, соціальних, політичних) передбачає включення до них підсистем контролю з обов'язковим виділенням на їх функціонування частини загальних асигнувань, передбачених на реалізацію таких програм. І це виявляється завжди виправданим заходом. Таким чином, контроль як соціальна функція існує в системі державного управління незалежно від суспільно-політичного ладу та типу економічних відносин. Однак зміст і місце контролю в системі управління зумовлюються характером суспільно-економічних відносин та політичної організації суспільства.

Існуюча в Україні система контролю та відповідно система контролюючих органів була сформована на базі командно-адміністративної системи, за якої акцент робився на політичних функціях контролю та його масовості, часто всупереч компетентності та об'єктивності. Тому останнім часом у колишньому СРСР, а тепер і в Україні, все сильніше поряд із суб'єктивними стали проявлятися об'єктивні чинники, які впливали на зниження якості контрольної діяльності.

У сучасних умовах складність контрольованих об'єктів значно перевищує можливості суб'єктів контролю (органів управління та контролюючих органів). Таким чином, контроль стає недостатньо ефективним, тому що його органи з об'єктивних причин не в змозі регулярно, своєчасно та повністю переробляти інформацію, необхідну для якісної організації контрольної діяльності. А система контролю продовжує розвиватися, як правило, екстенсивним методом, тобто шляхом формування нових органів державного контролю, не дивлячись на те, що вже зараз фахівці нараховують більш як 100 різних систем зовнішнього контролю діяльності підприємств. При цьому якість керівних рішень значно знижується (одні рішення суперечать іншим), а технічна і наукова бази для їх прийняття не встигають за потребами суспільства і не відповідають сучасним вимогам.

За таких умов об'єкти управління поступово стали виходити з-під реального контролю; процес контролю стає більш формальним, що перш за все впливає на темпи розвитку суспільного виробництва.

Предметом будь-якого контролю є стан та поведінка об'єктів управління. Ця поведінка може бути описана системою показників, за допомогою яких можна встановити якісний стан об'єкта. Окрім того, кожний об'єкт оточує середовище, з яким він взаємодіє. Тому завдання контролю полягає і в тому, щоб виявити чинники, які істотно впливають на поведінку об'єкта контролю. Визначивши об'єкт контролю та істотні фактори, що впливають на його поведінку, встановлюють необхідні параметри об'єкта та їх відповідність меті управління. Від правильного визначення цих параметрів значною мірою залежить результат контролю.

Однак сутність контролю не може бути всебічно розкритою поза сферою управління, яку він обслуговує. Тому що не існує контролю взагалі, а є контроль конкретного змісту і конкретних форм. У залежності від сфери управління, яку він охоплює, виділяють такі галузі контролю: адміністративний, технічний, екологічний та економічний (фінансово-господарський). Залежно від характеру взаємовідносин і суб'єкта контролю фінансовий контроль можна поділити на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній контроль призначений забезпечити реалізацію завдань, зумовлених безпосередньо практичними потребами підприємства. Їх склад і зміст безпосередньо впливають на організацію контролю, тому потребують конкретизації та обґрунтування як чинників оптимізації контрольного процесу.

Відповідно, для того щоб забезпечувати безпеку бізнесу, внутрішній контроль призначений насамперед оцінювати якість управлінських рішень, що приймаються керівництвом підприємства та виявляти їх економічний ефект у зростанні ефективності діяльності ввірених йому підприємницьких структур.

Але підприємство може потерпати не лише через невмілі дії адміністрації та її прорахунки в управлінні. Ще більшу загрозу несуть інші зловживання, що нею здійснюються. Керівники підприємства разом із менеджерами різних рівнів також є найманими працівниками, тому їм властиво переслідувати насамперед власні корисні інтереси та прагнути збагачуватися за рахунок підприємства. Але підприємство може потерпати не лише через невмілі дії адміністрації та її прорахунки в управлінні. Ще більшу загрозу несуть інші зловживання, що нею здійснюються. Керівники підприємства разом із менеджерами різних рівнів також є найманими працівниками, тому їм властиво переслідувати насамперед власні корисні інтереси та прагнути збагачуватися за рахунок підприємства. При цьому потрібно контролювати, скільки один виконавець відпускає товарно-матеріальних цінностей зі складу у виробництво або з виробництва передає на склад готової продукції, скільки інший їх оприбутковує. Одним із запобіжників зловживань буде систематичне проведення інвентаризації залишків майна, що зберігаються у кожної матеріально відповідальної особи. Відомості наявності засобів та інвентарні описи наведені у додатках 1-3

Проведення аудиторської перевірки навіть у тих випадках, коли вона не є обов’язковою, безумовно, має важливе значення. Після переходу України до ринкових відносин виникла необхідність створення нових економічних інститутів, що регулюють взаємовідносини різних суб’єктів підприємницької діяльності, серед яких належне місце займає інститут аудиторства. Його головною метою є забезпечення контролю за достовірністю інформації, що відображається в бухгалтерській та податковій звітності. Інформація про використання майна, грошових коштів, проведення комерційних операцій та інвестицій у юридичних осіб повинна бути об’єктивно підтверджена незалежним аудитором. Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу та надає можливість оцінювати та прогнозувати наслідки різних економічних рішень.

В умовах ринку підприємства, кредитні установи, інші господарські суб’єкти вступають в договірні відносини стосовно використання майна, грошових коштів, проведення комерційних операцій та інвестицій. Власники, а насамперед колективні власники – акціонери, а також кредитори, не мають можливості самостійно переконатися в тому, що всі операції підприємства законні і правильно відображені у звітності, тому що звичайно не мають ні доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду, і саме тому мають потребу в послугах аудиторів.

Основні відмінності зовнішнього і внутрішнього аудиту відображено у таблиці 1.

Таблиця 1

Відмінності зовнішнього та внутрішнього аудиту

№ п/п	Ознака	Зовнішній аудит	Внутрішній аудит
1	2	3	4
1	Місце на ринку	Інформаційний посередник між підприємством і макросередовищем (третіми особами)	Складова частина конкурентної діяльності економічного суб’єкта
2	Мета аудиту	Одержати можливість висловити думку про те, що фінансову звітність складено відповідно до встановлених вимог	Переконати менеджерів у тому, що активи використовуються найефективніше
3	Основні функції	Оцінка повноти, достовірності фінансової звітності та її відповідності встановленим нормам	Оцінка та вдосконалення системи внутрішнього контролю, мінімізація ризиків та підвищення ефективності виробництва
4	Предмет аудиту	Публічна звітність підприємства та бухгалтерський облік, на підставі якого вона складається	Інформаційні потоки всередині підприємства, бухгалтерський та управлінський облік
5	Обсяг перевірки	Вибірково	Аналіз усіх процесів
6	Результат аудиту	Стандартизований аудиторський висновок, встановлений АПУ	Акти, звіти, рекомендації, встановлені внутрішніми нормами
7	Зацікавлені сторони	Треті особи: контрагенти, власники, інвестори, регулюючі органи тощо	Керівництво економічного суб’єкта, акціонери
8	Підстава для проведення	Договір між замовником аудиту і виконавцем	Узгоджений план аудиторських перевірок, наказ керівництва тощо
9	Виконавець	Самостійна аудиторська фірма або аудитор-підприємець	Окремий підрозділ (служба) у складі економічного суб’єкта
10	Оплата послуг	За умовою укладеного господарського договору	Заробітна плата за трудовою угодою
11	Правові відносини з об’єктом перевірки	Відносини регулюються нормами цивільного законодавства на засадах партнерства і рівності сторін	Відносини регулюються нормами законодавства про працю. Наявна субординація, підлеглість керівництву
12	Незалежність	Висока	Середня
13	Періодичність	Залежить від потреб підприємства в оприлюдненні своєї звітності, як правило, по закінченні звітного року	Безперервний процес, тобто працюють у постійному контакті з бухгалтерією та іншими підрозділами та службами підприємства

Продовження табл. 1

1	2	3	4
14	Залежність від нормативних актів АПУ	Обов’язкове дотримання і використання в роботі	На рівні рекомендацій, взяття до уваги
15	Критерії аудиту	Закони, які регулюють бухгалтерський облік, національні стандарти бухгалтерського обліку, інші нормативні вимоги щодо звітності	Нормативні акти України, внутрішні положення, плани, кошториси підприємства, посадові обов’язки, загальна стратегія тощо
16	Ступінь обізнаності у справах підприємства	Середній (є потреба тривалого спеціального вивчення справ клієнта)	Високий (це обумовлено безперервним процесом аудиту, структурною приналежністю до підприємства)
17	Економічні суб’єкти, зобов’язані проводити аудит	Банки, інвестиційні фонди, біржі, фінансові установи, страхові компанії, торговці цінними паперами, підприємства  тощо	На сьогодні лише комерційні банки

У таблиці 2 схематично відображено систему ризиків.

Таблиця 2

Система ризиків аудиту

Рівні ризику	Види ризику	Природа ризику	Вплив на ризик аудиту
1	2	3	4
Рівень виконавців	Властивий ризик	Залежить від складності господарських операцій, кваліфікації виконавця	Високий
Рівень контролерів	Ризик контролю	Залежить від стану системи контролю, витрат на  неї, кваліфікації контролерів	Середній
Рівень внутрішнього аудиту	Ризик невиявлення помилок внутрішнього аудиту	Залежить від завдань, які розв’язує внутрішній аудит, аналітичних процедур, які він застосовує	Низький
Рівень зовнішнього аудиту	Ризик невиявлення помилок аудиту	Залежить від процедур та компетентності аудитора	Низький

Із таблиці випливає, що дія складових на загальний ризик зменшується у напрямі від «властивого ризику» до «ризику невиявлення помилок». Це пов’язано з тим, що так званий «потік помилок», який формується на етапі проведення операцій, фільтрується на наступних етапах – у процесі контролю та аудиту