113. За допомогою якого методу здійснюється пов’язання по­треби в матеріально-технічних ресурсах з можливостями їх забезпечення?

     1. Балансового методу.

     2. Економіко-математичного методу.

     3. Розрахунково-аналітичного методу.

     4. Нормативного методу.

114. Що розуміють під поняттям "оптимальна партія поста­чання"?

     1. Такий розмір замовлення, що дозволяє мінімізувати сукуп­ні витрати з управління запасами та забезпечити безпе­рервність процесу виробництва.

     2. Такий розмір замовлення, що дозволяє забезпечити безпе­рервність процесу виробництва.

     3. Такий розмір замовлення, що дозволяє мінімізувати су­купні витрати з управління запасами.

115. Яким чином збільшення однієї партії постачання матеріа­льних ресурсів впливає на річні витрати на зберігання запасів?

     1. Витрати збільшуються.

     2. Витрати зменшуються.

     3. Витрати не змінюються.

116. Яким чином збільшення однієї партії постачання впливає на річні витрати на формування партій постачання при незмінній потребі у матеріальних ресурсах?

     1. Витрати зменшуються.

     2. Витрати збільшуються.

     3. Витрати не змінюються.

117. Які витрати включають до витрат на формування партії постачання?

     1. Витрати на контроль за проходженням рахунків, оплату праці вантажників та експедиторів.

     2. Транспортні витрати кожного постачальника, витрати на прийомку продукції.

     3. Витрати на прийомку продукції, її складування, оформ­лення.

     4. Транспортні витрати кожного постачальника, витрати на прийомку продукції, її складування та оформлення.

118. Яким буде оптимальний інтервал поставок матеріалів, якщо квартальна виробнича потреба в них складає 18 тис. шт., а оптимальна партія їх поставок складає 2 тис. шт.?

     1. 10 днів.

     2. 9 днів.

     3. 5 днів.

     4. 40 днів.

Тема 6. Виробнича потужність підприємства.

119. Яке визначення розкриває сутність виробничої потужності підприємства?

     1. Максимально можливий обсяг випуску продукції, який досягається при повному використанні прогресивної тех­нології та організації виробництва.

     2. Мінімальний обсяг випуску продукції, який досягається при повному використанні прогресивної технології та організації виробництва.

     3. План виробництва продукції.

     4. Додаткова вартість, що створена на підприємстві за пев­ний період часу.

     5. З якою метою на підприємствах необхідно формувати ре­зервні потужності?

     6. Для покриття пікових навантажень.

     7. Для виконання виробничої програми в період ремонтно-аварійних робіт.

     8. Для підготовки та освоєння нових видів продукції.

     9. Усе перераховане характеризує причини формування ре­зервних потужностей.

120. На базі якої виробничої ланки визначається виробнича по­тужність підприємства?

     1. Основного (провідного) цеху.

     2. Ланки (цеху) з найбільшою трудомісткістю виробництва.

     3. Ланки (цеху) з найменшою трудомісткістю виробництва.

     4. Ланки (цеху), що є "вузьким місцем" технологічного циклу виробництва.

121. Які підрозділи належать до основних (провідних) ланок виробництва?

     1. Ті, що виконують головні технологічні операції і мають ви­рішальне значення для випуску профільних видів продукції.

     2. Ті, що мають найбільшу трудомісткість виробництва.

     3. Ті, що мають найменшу трудомісткість виробництва.

     4. На базі яких визначається виробнича потужність під­приємства.

122. Які підрозділи є "вузькими місцями" технологічного циклу виробництва?

     1. Виробнича потужність яких менша за виробничу потуж­ність основного цеху.

     2. Виробнича потужність яких більша за виробничу потуж­ність основного цеху.

     3. Ті, що мають найбільшу трудомісткість виробництва.

     4. Ті, що мають найменшу трудомісткість виробництва.

123. Трудомісткість деталь-комплекту характеризує:

     1. Середню трудомісткість виробництва.

     2. Найбільшу трудомісткість виробництва.

     3. Найменшу трудомісткість виробництва.

     4. Загальну трудомісткість виробництва.

124. Що характеризує прогресивна трудомісткість?

     1. Максимальні витрати часу на виготовлення виробу.

     2. Мінімальні витрати часу на виготовлення виробу.

     3. Середні витрати часу на виготовлення виробу.

     4. Максимальну кількість продукції, що виготовляється за одиницю часу.

125. Що характеризує нормативна продуктивність?

     1. Мінімальну кількість продукції, що виготовляється за одиницю часу.

     2. Максимальну кількість продукції, що виготовляється за одиницю часу.

     3. Середню кількість продукції, що виготовляється за одини­цю часу.

     4. Максимальні витрати часу на виготовлення виробу.

126. Що з перерахованого не характеризує баланс виробничих потужностей?

     1. Дозволяє визначити середньорічну виробничу потужність.

     2. Рух потужностей протягом року.

     3. Взаємозв’язок надходження та вибуття потужностей протягом року.

     4. Усе перераховане характерне для виробничих потужностей.

127. При розрахунках виробничих потужностей враховується:

     1. Весь парк наявного обладнання (як діюче, так і несправне, що знаходиться у ремонті, модернізації).

     2. Власне та орендоване діюче обладнання.

     3. Власне діюче обладнання.

     4. Явочна чисельність працівників.

128. Якщо коефіцієнт завантаженості менше 80%, це свідчить про:

     1. Неефективне використання виробничих потужностей.

     2. Необхідність модернізації виробничих потужностей.

     3. Недостатність виробничих потужностей.

     4. Всі відповіді правильні.

129. Які фактори, що впливають на ефективність використан­ня виробничих потужностей, можна віднести до регульова­них підприємством?

     1. Асортимент та серійність випуску продукції.

     2. Темпи науково-технічного прогресу.

     3. Конкурентне середовище підприємства.

     4. Кон’юнктура товарного ринку.

130. Які з наведених факторів не сприяють підвищенню ефек­тивності використання виробничих потужностей підприєм­ства?

     1. Зниження серійності випуску продукції.

     2. Збільшення змінності роботи устаткування.

     3. Підвищення частки активної частини в загальному обсязі основних фондів.

     4. Підвищення ступеня оновлення устаткування.

131. Середньорічна потужність підприємства розраховується:

     1. Як потужність на початок планового періоду, відкориго­вана на приріст, зменшення потужності, з урахуванням і строки її введення (вибуття).

     2. Як потужність на кінець планового періоду, скоригована на приріст потужності в поточному періоді і зменшення потужності за рахунок вибуття.

     3. Як середньоарифметичне із вхідної і вихідної потужності.

     4. Як потужність на кінець планового періоду, відкоригована на приріст та зменшення потужності.

132. Вхідна виробнича потужність характеризує:

     1. Виробничу потужність на початок року.

     2. Виробничу потужність основного виробництва.

     3. Виробничу потужність основного цеху.

     4. Середньорічну виробничу потужність.

133. Вихідна виробнича потужність характеризує:

     1. Виробничу потужність на кінець року.

     2. Виробничу потужність основного виробництва.

     3. Виробничу потужність основного цеху.

     4. Середньорічну виробничу потужність.

134. Що не є резервом збільшення виробничої потужності?

     1. Збільшення трудомісткості виробництва.

     2. Збільшення часу роботи обладнання.

     3. Підвищення рівня завантаженості обладнання.

     4. Формування оптимального плану розподілу робіт.

135. Якщо коефіцієнт сполучення потужностей (коефіцієнт сполучення кола устаткування з потужністю провідної ланки) Ксі > 1, то:

     1. І-та група верстатів має надлишкову потужність.

     2. Виробнича потужність і-го устаткування менша потуж­ності провідної групи устаткування.

     3. Такої ситуації не може бути, оскільки цей коефіцієнт не може перевищувати 1.

     4. Такої ситуації не може бути, оскільки даний коефіцієнт завжди має дорівнювати 1.

136. Якщо коефіцієнт сполучення потужностей (коефіцієнт сполучення кола устаткування з потужністю провідної ланки) Ксі < 1, то:

     1. Виробнича потужність і-го устаткування менша потуж­ності провідної групи устаткування.

     2. І-та група верстатів має надлишкову потужність.

     3. Такої ситуації не може бути, оскільки цей коефіцієнт не може бути меншим 1.

     4. Такої ситуації не може бути, оскільки даний коефіцієнт завжди має дорівнювати 1.

137. За якою формулою визначаються виробничі потужності (М) на основі трудомісткості (Т)? Умовні позначення: N – кількість обладнання, КФЧ – корисний фонд робочого часу, П – продуктивність обладнання.

     1. М = N  КФЧ / Т.

     2. М = N  КФЧ  Т.

     3. М = N  КФЧ  П / Т.

     4. М = N  КФЧ  Т / П.

138. За якою формулою визначаються виробничі потужності (М) на основі продуктивності основного виду обладнання (П)? Умовні позначення: N – кількість обладнання, КФЧ – корисний фонд робочого часу.

     1. М = N · КФЧ · П.

     2. М = КФЧ · П.

     3. М = N · КФЧ / П.

     4. М = N / КФЧ · П.