29. Міжнародне регулювання туристичної діяльності
Міжнародне регулювання – це міжнародна система впливу і комплекс заходів націлених на ефективне управління певним видом міжнародної діяльності (підтримка стабільності, її зміна, впорядкування) відповідно до визначених міжнародних принципів, норм і .стандартів Міжнародне регулювання туристичної діяльності припускає розробку і реалізацію комплексу міжнародних заходів з метою підтримки сталого розвитку туризму, упорядкування туристичної діяльності, ефективного управління окремими секторами туристичної індустрії, забезпечення їх скоординованої взаємодії, стандартизації туристичного обслуговування.
Міжнародні організації – це об' єднання державних і національних організацій неурядового характеру, створених для досягнення загальних цілей у певній області людської діяльності ( у сферах політики, економіки, соціального і культурного життя, туризму й інших).
Міжнародні організації служать в якості однієї з важливих і найбільш ефективних форм багатостороннього співробітництва між державами, що є їх членами. Членами деяких міжнародних організацій можуть бути тільки держави, а не національні об’єднання, союзи і асоціації .Такі організації називаються міжурядовими.
Організації, членами яких є тільки організації , союзи й асоціації , називаються неурядовими. До міжурядових міжнародних об'єднань відносяться Організація Об'єднаних Націй (ООН) і ряд спеціалізованих утворень, що утворюють систему ООН.
Організація Об'єднаних Націй є організацією універсального характеру із загальною компетенцією, головна мета якої полягає в підтримці і зміцненні світу, безпеки і розвитку співробітництва між державами. Багатоспеціалізованих заснувань системи ООН мають безпосереднє відношення до забезпечення необхідних умов для розвитку міжнародного туризму.
До їхнього числа відносяться:
Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОС);
Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО);
Міжнародна організація праці(МОП);
Всесвітня організація охорони здоров'я(ВОЗ);
Міжнародний банк реконструкції і розвитку(МБРР);
Міжнародний валютний фонд (МВФ);
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО);
Міжнародна морська організація (ІМО);
Всесвітня метеорологічна організація(ВМО);
Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй(ФАО);
Світова організація торгівлі(СОТ) і інші.
Багато міжнародних організацій тісно співробітничають з туристичними організаціями, вносячи внесок у гармонічний і стійкий розвиток туризму.
30. Місце туризму в економіці країни
Сучасна індустрія туризму - одна з найбільш швидко прогресуючих галузей світового господарства, що можна розглядати і як самостійний вид економічної діяльності, і як міжгалузевий комплекс.
На сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку XXI ст. туризм за обсягами доходу справедливо посів третє місце серед провідних галузей світової економіки. . В багатьох країнах і регіонах туризм є основним джерелом прибутків. Надходження з туристичних подорожей у світовому масштабі становлять понад 500 млрд. дол. США щорічно. Найбільші прибутки отримують країни Західної Європи та США.
До економічних функцій туризму, в першу чергу відносяться економічні вигоди, які він надає. Так, туризм стимулює розвиток елементів інфраструктури - готелів, ресторанів, підприємств торгівлі тощо. Він зумовлює збільшення доходної частини бюджету за рахунок податків, що можуть бути прямими (плата за візу, митний збір) або непрямими (збільшення заробітної плати робітників спричинює збільшення сум прибуткового податку, що сплачується ними в бюджет). Крім цього, як зазначалося вище, туризм має широкі можливості для залучення іноземної валюти і різного роду інвестицій. Не менш важливою економічною функцією туризму являється диверсифікації економіки, утворюючи галузі, що обслуговують індустрію туризму, забезпечує зростання доходів населення та підвищення рівня добробуту нації.
Також вплив туризму на економічний розвиток виявляється у підвищенні ділової активності та розширенні виробництва товарів і послуг у результаті збільшення платоспроможного попиту за рахунок іноземних та місцевих екскурсантів. З економічної точки зору привабливість туризму як галузі, що надає послуги, полягає у більш швидкій окупності вкладених коштів та отриманні доходу у вільно конвертованій валюті. У багатьох країнах туризм входить у першу трійку провідних галузей держави, розвивається швидкими темпами і відіграє важливе соціальне та економічне значення, оскільки він:
збільшує місцеві доходи;
створює нові робочі місця;
розвиває всі галузі, пов'язані з виробництвом туристичних послуг;
розвиває соціальну та виробничу інфраструктури у туристичних центрах;
активізує діяльність народних промислів і розвиток культури та сприяє їм;
забезпечує зростання рівня життя місцевого населення;
збільшує валютні надходження.
Але позитивний вплив туризму на економіку держави відбувається тільки у тому випадку, якщо він розвивається всебічно тобто не перетворює економіку країни в економіку послуг. Іншими словами, економічна ефективність туризму передбачає, що він в державі повинен розвиватися паралельно і у взаємозв'язку з іншими галузями соціально-економічного комплексу.