Синцова Ольга Миколаївна
учитель української мови і літератури
Садівської загальноосвітньої школи
Шахтарського району Донецької області
орієнтовний термін проведення заняття
листопад-грудень
Українська мова: Підруч. Для 10-11 кл.
загальноосв. навч. закладів з укр. та рос.
мовами навчання / О.М. Біляєв,
Л.М. Симоненкова, Л.В. Скуратівський,
Г.Т. Шелехова. – 7-ме вид.,
перероб. і доп. – К.: Освіта, 2004
10 Клас Українська мова
Тема. Фразеологія.
Мета: поглибити знання учнів про «фразеологію», «типи фразеологічних одиниць», джерела їх походження; формувати загально пізнавальні вміння з’ясовувати походження і значення фразеологічних зворотів; удосконалювати вміння використовувати їх в усному та писемному мовленні; підвищувати мовну культуру, виховувати учнів у дусі народної моралі.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання: підручник, фразеологічні словники, картки, таблиця
Епіграф:
Наші предки стріляли з лука,
Вміли точно влучати в ціль.
Тож і образ іде звідусіль;
Влучне слово в оздобі звука.
Процвітай, українська мово,
Заохочуй красою нас:
Що багатший твій слів запас, -
Легше вибрати влучне слово.
Д. Білоус
Хід уроку
І. Організаційна частина
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
ІІІ. Засвоєння нових знань.
Лекція з елементами бесіди
Пам’ять народу зберегла для нас чудові перлини народної мудрості, які з глибини віків дійшли до нас і служать нам далі.
Як у мовознавстві називається розділ науки про стійкі мовні звороти?
Фразеологія - слово грецького походження (φραστς – вислів, зворот мови, λογος –поняття, вчення, буквально означає «вчення про звороти мови») – розділ мовознавства , що вивчає усталені вирази, звороти мови. Сучасними мовознавцями вживається у двох значеннях:
а) фразеологія – мовознавча дисципліна, що вивчає структуру і семантику фразеологічних одиниць, функцію їх у мові та мовленні, історію їх виникнення й розвитку;
б) фразеологія – сукупність стійких зворотів мовлення, фразеологічних одиниць, властивих певній мові.
Об’єктом вивчення фразеології є стійкі звороти, словосполучення – фразеологічні одиниці, фразеологізми, сталі вислови мовлення.
Фразеологізми – стійкі відтворювані сполуки, що мають своєрідні специфічні структурні властивості.
Вони не однакові за генетичними функціональними та структурно-граматичними ознаками. Тому вчені виділяють декілька структурних типів фразеологічних одиниць:
Прислів’я.
Приказки.
Крилаті вислови.
Ідіоматичні словосполучення.
Каламбури.
Народні прикмети.
- Пригадайте, що називається прислів’ям?
Прислів’я – стислий, влучний, образний, здебільшого народний вислів, що стосується різноманітних явищ життя (Вчи дитину не штурханцями, а добрими ділами та слівцями).
- Що називається приказкою?
Приказка - влучний, образний народний вислів. Зміст не має повчального характеру. Властива синтаксична незавершеність, це вкорочене прислів’я (Надоїв як гірка редька).
Крилаті вислови – створені майстрами слова – граматично викінчені судження. Походять із літературних, міфологічних, історичних джерел (Світ ловив мене та не спіймав.
Г. Сковорода).
Ідіоматичні словосполучення – семантично спаяні фразеологічні одиниці. Їх декілька видів:
фразеологічні зрощення (замилювати очі, погріти руки), слова, що входять до їх складу не мають самостійного значення, синтаксично вони неподільні й не перекладаються на іншу мову;
фразеологічні єдності ширші, ніж зрощення, за обсягом і різноманітніші за будовою (держати камінь за пазухою);
фразеологічні сполучення –семантично відносо подільні (сміх бере, зло бере, заклятий ворог).
Каламбури – іронічні вирази (Трошки гречки, трошки проса, трошки взута, трошки боса).
Народні прикмети – зібрані народом спостереження за природою, які залишилися в людській памяті й відтворюються у процесі спілкування в готовому вигляді (Як зозуля закує, так і літо настає).
Фразеологічні синоніми – фразеологізми, що вживаються для позначення того самого поняття (Дати дуба, віддати Богові душу, протягти ноги, піти на той світ).
Фразеологічні антоніми – зіставлення протилежних явищ, смислове протиставлення (легкий на руку – важкий на руку)
Робота з таблицею «Джерела української фразеології»
Джерела української фразеології |
|
З народних джерел |
3 голови до п'ят, водити за носа, теревені правити |
З професійно-технічних висловів |
3 іншої опери (спів); на ловця і звір біжить (мисливство); де тонко, там і рветься (кравецтво); спускати на гальмах (транспорт) |
3 релігійних висловів (Біблія) |
Співати Лазаря, Хома невірний, терновий вінок, манна небесна, цап-відбувайло |
Вислови античних часів |
Прокрустове ложе, Юдині срібники, крокодилячі сльози |
Прислів'я й приказки (УНТ) |
Любиш кататися — люби й саночки возити; лінивому все ніколи; курям на сміх; чи так, чи інак, а буде з риби рак |
Крилаті вислови видатних осіб, філософів, учених, політичних діячів, письменників |
Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (Л. Глібов). Бути чи не бути; Ромео і Джульєтта (У.Шекспір). Пропаща сила (Панас Мирни).Любовний трикутник (Г.Ібсен) |
Переклади іншомовних фразеологізмів |
Дивитись крізь пальці (з нім.), се ля'ві (таке життя) - (з франц.) |
ІV.Перевірка розуміння нового матеріалу.Бесіда.
- Що вивчає розділ мовознавства «Фразеологія»?
- Назовіть стрктурні типи фразеологічних одиниць.
- Розкажіть про джерела української фразеології.
- Як на вашу думку, що означає фразеологізм «сміятися на кутні»?
Учитель. Послухайте як на це питання відповів Дмитро Білоус у поезії «Сміятися на кутні»
- Ану, - питає вчитель, -
дослідники майбутні!
Що означає вираз –
сміятися на кутні?
Гриць каже: - Кутня – цвинтар
(це скрізь – місця покутні).
Сміятись там – і значить
Сміятися на кутні.
А Федь: - Про смерть говорить
Цей вираз, досить грубий,
бо в черепі, звичайно,
видніють кутні зуби.
- Ану, - питає вчитель,-
хто ще як розуміє? –
Засумнівались учні ,
ніхто сказать не сміє.
- Тут, - каже вчитель, - треба
різницю в лицях бачить,
коли сміються люди
і коли люди плачуть.
По-різному в людини
видніються крізь губи
при сміхові – передні,
при плачі – кутні зуби.
Самі ж гримаси схожі,
нема чого й балакать.
Сміятися на кутні –
це й означає плакать.