Мве 59. Проаналізуйте різні види засобів навчання та особливості їх застосування при вивченні економічних дисциплін.

Засоби навчання – всі різноманітні джерела знань, які включені в навчальний процес з метою вирішення освітніх задач. Засоби навчання – все те, що забезпечує організовану взаємодію.

За своїм призначенням навчальні матеріали і засоби навчання поділяються на 3 групи:

• інформативні – дозволяють прискорити сприймання складної і великої за обсягом інформації і оптимально орієнтуватися в оперативних діях. Підручники, учбові видання.

• Оперативне – можливість здійснювати певні завдання і операції: -аналітичні вказівки, - задачники

• Контрольні – призначені для перевірки засвоєних знань – бланки тестів, завдвнь, комп. Програм

Можна виділити також технічні засоби навчання: - аудіальні (магнітофонні записи- ефективні, якщо кількість учнів не пкревищує 20 і в невеликій аудиторії ), - візуальні (проектор- залучається і зорова і слухова пам"ять, пам"ять на рухи, дошки- тут діє фактор руху і фактор наочності, тому досить ефективно)

Інформативі засоби навчання краще застосовувати на початку вивчення теми, коли є необхідність засвоїти базові поняття, терміни, їх складові, та класифікації, розкрити їх сутність та взаємозв"язки.

Оперативні засоби необхідні для вироблення вмінь застосовувати знання на практиці.

Контрольні засоби допоможуть встановити зворотній зв"язок з учнями, виявити питання, з якими в них виникають труднощі, і ще раз пояснити незрозуміле.

В ході лекції необхідно змінювати різні засоби декілька разів, бо, як відомо, увага учнів добре тримається 15-20 хвилин, а зміна діяльності допомагає утримати увагу учнів.

Мве. 60. Вирізніть обов`язкові складники структури навчальної програми з будь-якої економічних дисципліни.

Для організації «навчання економіці через діяльність» викладач має вміти розробляти програми навчання (в межах загальних програм) і вести ці програми, користуючись набором методичних засобів та прийомів Логіка кожного навчального предмета повинна відображати зміст науки, оптимальну логіку викладання навчального матеріалу, напрямки практичного використання знань; проблемність викладання, реалізацію міжпредметних зв'язків тощо.

Робота будь-якого педагога починається з визначення його власної позиції щодо змісту, програми, методики викладання, учнів.

програми курсу.

Ці програми є обов'язковим документом, що використовується викладачами і учнями як база для вивчення даної дисципліни.

У програмі формулюються мета і завдання вивчення навчальної дисципліни, подається її стисла характеристика, короткий зміст тем лекційного курсу, зміст практичних та семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт.

Складання навчальних програм — справа дуже складна і трудомістка.

Головне — це сформулювати мету як довгостроковий результат навчання, а потім визначити загальні й конкретні цілі окремих періодів.

Загальнодидактичні вимоги до програми курсу передбачають:

1) виділення вступної, тематичної, заключної, а також оглядо­вої та установчої лекцій (уроків);

2) добре продуману систему взаємодії викладача і студента (учня) на лекції (уроці);

3) активізацію пізнавальної діяльності студента (учня) на ос­нові принципу проблемності.

Викладач має вміти:

— дати розгорнуту перспективу вивчення курсу в цілому (а та­кож кожної теми) і зв'язаних з ним питань із суміжних дисциплін;

— визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо курсу в цілому;

— дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов'язаних з нею питань;

— вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову;

— чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів для його засвоєння.

При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація. На наш погляд, найлогічнішою є така структура:

схема основних понять,тези навчальної інформації,завдання різних видів,тести.Усе це необхідно вписати в карту методичного забезпечення уроку (лекції).

МВЕ. 61. Проаналізуйте основні типи навчальних занять з економіки в середній загальноосвітній школі.

Урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель в рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання.

Типи уроків:

І. Урок засвоєння нових знань. На уроках засвоєння нових знань перевірки домашнього завдання немає. Весь урок присвячений вивченню нового матеріалу. Метою уроку вивчення нового матеріалу є оволодіння учнями новим матеріалом. Для цього школярі повинні підключатися до вирішення таких дидактичних задач як засвоєння нових понять і способів дій, самостійної пошукової діяльності, формуванню системи ціннісних орієнтацій. Види уроків, що застосовуються в рамках цього типу уроків, являються досить різноманітними: урок-лекція, урок-семінар, кіно-урок, урок теоретичних і практичних самостійних робіт , урок змішаний .

ІІ. Урок формування вмінь та навичок. перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

ІІІ. Урок застосування знань, умінь та навичок. перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обгрунтування отриманих результатів; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

ІV. Урок узагальнення і систематизації знань. На уроках узагальнення і систематизації нових знань узагальнюються знання з відповідних тем. Основні дидактичні завдання, які вирішуються на уроках вдосконалення знань, умінь і навичок, в основному зводяться до наступних: а) систематизація і узагальнення нових знань; б) повтор і закріплення раніше засвоєних знань; в) застосування знань на практиці для поглиблення і розширення раніше засвоєних знань; г) формування умінь і навичок;д) контроль за ходом вивчення навчального матеріалу і вдосконалення знань, умінь і навичок.

V. Урок перевірки та корекції знань, умінь та навичок. На уроках перевірки знань здійснюється поточна або підсумкова перевірка вивченого (самостійна робота, тести). Уроки контролю і корекції знань, умінь і навичок призначені для оцінки результатів навчання, рівня засвоєння учнями теоретичного матеріалу, системи наукових понять, сформованості умінь і навичок, досвіду навчально-пізнавальної діяльності школярів. Видами уроку контролю та корекції можуть бути: усне опитування ; письмове опитування,; залік, залікова практична робота; контрольна самостійна робота; екзамени та ін.

VІ. Комбінований урок - це найбільш поширений тип уроку в існуючій практиці роботи школи. На цих уроках центральне місце відводиться вивченню нового матеріалу, його осмисленню, запам`ятовуванню, узагальненню та систематизації . На них має місце і повторення раніше вивченого, перевірка домашнього завдання, закріплення нового матеріалу. На ньому вирішуються дидактичні завдання всіх типів уроків. Звідси він і одержав свою назву - комбінований.