Мве 56. Викладіть власну точку зору щодо впливу економічних знань на на формування економічної поведінки особистості

Економічна поведінка як результат вибору під час прийняття економічних рішень особистістю, у свою чергу, є результатом синергетичного впливу на людину як загального економічного оточення(родини, суспільної думки, ек.культури, ситуаційних обмежень), так і психічних процесів людини (сприйняття інформації, досвіду, мислення, процесів навчання, впливу емоцій тощо). Певні економічні знання створюють умови для здійснення ек.вчинків, спрямованих на досягнення підприємницької мети. Ці вчинки складаються в систему ек. поведінки.

Розвиток ек.мислення – це важлива складова професійної компетентності ек.кадрів. Ми не можемо навчити когось думати економічно,але інформацію до роздумів можемо надати.Думати можете тільки ви самі. Щоб навчити ек.мисленню передусім потрібно бути впевненим в ек.мисленні самих викладачів, тому насамперед необхідна ек.підготовка викладача, а потім педагогічна, психологічна та методична. Джерелом формування ек.мислення є ек. інформація, практична діяльність, у т.ч. ек. виховання і навчання. Зрозуміло, що викладачі не можуть сформувати ек.мислення чи поведінку особистості без її бажання. Але створити такі організаційно-методичні навчальні умови для того, щоб ця особистість сама розвивала в собі таке мислення і поведінку, можуть. Тому важливою умовою є розроблення системи занять і завдань з самостійної роботи, створюючі певні умови для свободи вибору, але всетаки з контролем.

Процес викладання ек.дисциплін-це не лише передавання певних знань, умінь та навичок, а й формування певних якостей особистості, необхідних для ефективної ек.діяльності. Розуміння економіки полягає в здатності людини розуміти ек.ситуації й приймати не інтуїтивно-емоційне рішення, а осмислений та економічно грамотний вибір того, як вчинити в тому чи іншому випадку.

В основу розуміння економіки як бази розвитку ек.мислення лежать такі елементи: 1. володіння понятійним і концептуальним апаратом, особливою „мовою” економіки, яку учень повинен добре засвоїти. 2. оцінка взаємозв’язку понять, категорій та закономірностей. яка дає можливість вирішувати реальні економічні проблеми. 3.розуміння структури економіки як системи взаємодіючих складових. 4.знання й уміння бачити особисті й суспільні ек.інтереси (яким чином індивідуальні вчинки складаються в ек.сили, які, у свою чергу, і визначають ці вчинки). 5.застосування обґрунтованого підходу до ек.рішень.

Мве 57. Обгрунтуйте особливості формування економічної культури в системі економічної освіти

Вирішення доленосних для долі України питань неможливе без усвідомлення того, що народ України поступово стає господарем і власником своєї землі, підприємств і установ, природних ресурсів, інтелектуальної власності та інших складових національного багатства, без формування національного економічного інтересу, без усвідомлення того, що надалі рівень його життя та життя майбутніх поколінь залежать від результатів їх праці , від умілого управління економікою, тобто без формування нового економічного мислення.Саме тому необхідно приділяти відповідну увагу формуванню економічної культури починаючи зі школи. Економічна культура це відображення в свідомості людей стану економічного життя, сукупності засвоєних економічних знань і досвіду, накопиченого суспільством, який сприяє активній трудовій і суспільній діяльності. До економічної культури входять такі властивості індивіда, як підприємливість, економність, обачливість, вміння швидко і оперативно реагувати на зміну зовнішніх обставин.

Поняття загальної та економічної культури мають спільні риси, такі як: соціальні якості, що мають формуватися в особистості (справедливість, чесність корпоративність, порядність) та інституціональні якості (критичність і продуктивність мислення, прагнення до набуття нових знань і вмінь, дбайливе ставлення до навколишнього середовища тощо). Проте економічна культура охоплює цінності, норми, потреби, що виникають із суспільно-економічного життя певної економічної системи. Через вплив на свідомість суб’єктів господарської діяльності вона має високу організаційну спрямованість. Певною мірою економічна культура носить декларативний характер, через значний вплив зовнішніх факторів: пріоритет владних структур, рівень споживання у країні, рівень економічної грамотності громадян. Важливо, щоб формування нового економічного мислення проводилося на високому рівні, потрібно, щоб до цього процесу залучались якомога ширші верстви населення і, перш за все, молодь, починаючи зі школи. Саме у молоді шкільного віку потрібно проводити формування нового економічного мислення.  Економічна культура формується здебільшого через освіту і виховання. Економічна освіта полягає у формуванні економічних знань, вмінь та навичок господарювання, засвоєння попереднього досвіду у соціально-економічній дійсності. Економічна освіта спрямована на зміну економічної поведінки людей. На відміну від економічного виховання, економічна освіта здобувається лише в навчальних закладах.Тому економічна культура значною мірою залежить від якості викладання економічних предметів в навчальних закладах.

МВЕ 58. Назвіть та охарактеризуйте складові системи інформаційно-методичного забезпечення процесу викладання економічної

теми.

ІМЗ – це створення необхідних і достатніх умов навчання, які гарантують задоволення потреб учнів в інформаційних джерелах та вказівках.

Рівні ІМЗ: повний, задовільний, поганий.

Показники рівня ІМЗ: кількісний (в достатній), часовий (в необхідний час), мотиваційний.

Збірник інформаційно-методологічних матеріалів- сукупність джерел інформації, вказівок та навчальної документації, яка забезпечує оптимальні умови для активної пізнавальної діяльності.

ІММ діляться на основні та додаткові. Основні ІММ: підручники, посібники, навчально-методологічні посібники. Функції підручника: інформаційна, дослідницька, практична, самостійна (В.Оконь). Додаткові ІММ: інформаційні матеріали; вказівки; навчальна документація.

Інформаційні матеріали:	Вказівки:	Навчальна документація:
– монографії, наукові збірники – збірники задач і вправ – збірники схем, таблиць – конспект лекцій, помітки – роздатковий матеріал – довідники мате- ріали періодичної преси	– інструкції – метод рекомен- дацій та вказівки – графіки виконання робіт – плани семінарів, колоквіумів	– навчальний план – робочий навч. план – навчальна програма дисципліни – робоча навч. програма дисципліни

Конспект лекцій – це специфічний вид інформаційних матеріалів, що включає основні дані лекційної частини дисципліни, без уточнюючих деталей, зайвих подробиць.

Структура конспекту: 1) вступна частина – мета, задачі, література; 2) виклад матеріалу; 3) висновки; 4) завдання по даній лекційній темі, + питання для самоконтролю, перелік термінів, питання для зворотного зв’язку.

Типи викладачів: соловей, петух, лошадь.

Навчальний план – нормативний документ, який включає перелік та обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять, графіки навчального процесу, форми та методи контролю.

Робочий навчальний план – те ж саме, але складається на кожен навчальний рік.

Навчальна програма предмету включає в себе мету, завдання вивчення даної дисципліни, зміст даного предмету виконаний в певній логічній послідовності, література. Включає: вступні зауваження, де визначається мета; навчальний матеріал (предмети, методи...).

Структура програми з курсу “Основи економіки” може бути: 1) загальні економічні поняття або концепції (потреби, ресурси, проблема вибору); 2) ринкова система (D i S, ціна, закон вартості); 3) основи мікроекономіки (деякі положення підприємництва, підприємство); 4) основи макроекономіки (держава, фінанси, бюджет); 5) світове господарство.

Крім теоретичної програми розробляється робоча навчальна програма, яка включає в себе теорію, види занять, кількість годин, обсяг самостійної роботи, література.

Методичне забезпечення навчальної дисципліни – це сукупність нормативних, організаційних і методичних документів: 1) навчальна програма дисципліни; 2) робоча навчальна програма;3) плани занять; 4) конспекти лекцій; 5) інструкції до лабораторних чи практичних;5) тексти варіантів контрольних робіт; 6) тести;7) екзаменаційні білети; 8) тематика індивідуальних завдань (курсові, реферати); 9) методичні рекомендації по проведенню семінарів, практикумів; 10) методичні матеріали по проведенню самостійних робіт; 11) дидактичний матеріал;12) методичні розробки викладачів.