2. Підходи, методи та принципи наукового дослідження проблеми

Для виконання даного дослідження, нами мають бути використати такі підходи як комплексний, системний. Адже, комплексний підхід орієнтує нас на всебічний аналіз та врахування одночасно всіх аспектів, особливостей і факторів, що так чи інакше впливають на вирішення проблеми. Він передбачає найбільш повний розгляд всіх етапів та аспектів організації супроводу управлінських рішень у комерційній установі. При цьому враховує взаємозв’язки і взаємовпливи різних його характеристик. Крім того, комплексний підхід орієнтує на використання принципу доповнюваності, тобто опис і осмислення досліджуваного явища зі всіх позицій. Він означає всебічне вивчення хвилюючої нас проблеми в тісній взаємодії з представниками різних наук, таких як статистика, з залученням різних наукових теорій і методів [5, 65].

Системний підхід дозволить нам дослідити наше питання як систему тому, що поняття «системність» характеризує цілеспрямованість, впорядкованість, організованість. Системність як властивість прийняття рішень в однаковій мірі охоплює зв’язки всередині одного рівня (горизонтальні) і між різними рівнями (вертикальні), системний підхід має справу з об’єктом мого дослідження як системою, що складається із закономірно структурованих функціонально організованих елементів.

Що ж стосується принципів використаних нами в курсовій роботі, то ми можемо виокремити наступні: принцип об’єктивності який говорить, що дослідження повинно бути абсолютно безпристрасним. На його проведення не повинні впливати загальні суб’єктивні враження про природу досліджуваного; симпатії або навпаки, антипатії, мій власний настрій чи стан або найближче оточення. В даному випадку йдеться про теоретичне дослідження – результатом якого є написання курсової роботи – для забезпечення об’єктивності нам необхідно використовувати інформацію по одному питанню з різних джерел, для врахування різноманітних точок зору на актуальну для нас проблему.

Термінологічний принцип передбачає вивчення історії термінів і позначуваних ними понять, розробку або уточнення змісту та обсягу понять, встановлення взаємозв’язку і субординації понять, їх місця в понятійному апараті тієї чи іншої концепції, на якій базується дослідження. У прикладному плані виконати це завдання допомагає метод термінологічного аналізу [5, 30].

Визначення понять слід формулювати, базуючись на тлумачних та професійних словниках. Визначення обсягу і змісту поняття дають через родову ознаку і найближчу видову відмінність. Як правило, спочатку називають родове поняття, до якого поняття, що визначається, входить як складова. Потім указують на ту ознаку поняття, яка відрізняє його від усіх подібних, причому ця ознака має бути найважливішою і найсуттєвішою.

Принцип взаємозв’язку теорії з практикою. Теорія – це особлива сфера людської життєдіяльності та її результатів, яка включає в себе сукупність ідей, поглядів, концепцій, уявлень про об’єктивну дійсність в протистоїть практиці як предметно-чуттєвій діяльності. Водночас теорія перебуває в органічній єдності з практикою. По-перше, результати практичної діяльності стають базою для теоретичних умовиводів і узагальнень: таким чином, теорія виростає з практики, узагальнює її. По-друге, теорія обґрунтовується практикою – тобто напрацьовані теоретичні умовиводи можуть отримати верифікацію винятково на практиці (в цьому полягає важлива гносеологічна роль практики – вона виступає основою пізнання і критерієм істини). По-третє, перевірені теоретичні настанови створюють підґрунтя для підвищення ефективності практичної діяльності в майбутньому. Практика неможлива без теорії, теорія безглузда без практики [2, 113].

Принцип сходження від абстрактного до конкретного часто формує певний методологічний стрижень наукової роботи, який обумовлює її структуру таким чином, що на початку вивчаються найбільш загальні, абстрактні поняття і відомості про феномени загалом, а далі з поступовим вивченням окремих аспектів досліджуваного феномену, його різновидів тощо автор отримує можливість зробити евристичні обґрунтовані умовиводи про конкретний об’єкт. Рух від абстрактного до конкретного в пізнанні означає сходження від неповного, часткового, фрагментарного до більш повного, цілісного і всебічного знання. При цьому термін «сходження» фіксує ту обставину, що всі попередні поняття в русі не втрачаються, а зберігаються, входять у знятому вигляді в наступні.

Принцип єдності історичного і логічного є складним й охоплює ряд моментів. По-перше, логічне є уявне відбиття історичного, а історичне є реальним процесом. Отже, це і є співвідношенням уявного і реального. Проте в логічному мисленні відбивається не всяке історичне явище, а тільки те, що відбулось закономірно і не втрачається, а зберігається у процесі історичного розвитку, виступає як співіснуюче в сучасному житті, тоді як історичне відбиває будь-який, у тому числі й випадковий, перебіг подій і явищ послідовно у часі. Звідси випливає, що друге співвідношення логічного й історичного представлене як співвідношення співіснування і перебігу в часі.

Уточнити значення основних понять дослідження: нам допоможуть такі методи дослідження як аналіз синтез та узагальнення. Метод аналізу допоможе нам проаналізувати весь наявний матеріал який стосується організації супроводу управлінських рішень та загальноосвітнього навчального закладу, їх загальну характеристику. Розкласти його на частини для більш детального вивчення. За допомогою методу синтезу ми зможемо зібрати якомога більше інформації з питання, що нас цікавить та об’єднати її для отримання узагальнень та висновків. Метод узагальнення допоможе нам виділити суттєві ознаки основних понять дослідження: конкуренція, конкурентоспроможність, маркетингова діяльність тощо [7, 56].

Дослідити стан розробки проблематики автоматизованої системи управління персоналом ми зможемо, використавши метод систематизації, він нам допоможе упорядкувати знання про досліджуваний нами об’єкт шляхом встановлення єдності і відмінності елементів, що підлягають систематизації, визначення місця кожного елемента відносно один одного.

Проаналізувати загальну характеристику системи управління нам допоможе метод абстрагування, бо він полягає в мисленнєвому виділенні суттєвих, найістотніших рис, відношень, сторін предмета. За його допомогою формується ідеальний образ реальності – у випадку наукового дослідження створюється зручний об’єкт для теоретичного дослідження.

Розглянути та проаналізувати загальну характеристику АСУ ми зможемо за допомогою методу дедукції. Змістом дедукції як методу пізнання є застосування загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ. Важливою передумовою дедукції у практиці пізнання є зведення конкретних задач до загальних і перехід від розв’язання задачі у загальному вигляді до окремих її варіантів [9, 86].

Таким чином, для написання курсової роботи ми застосуємо комплексний та системний підходи. Серед принципів наукового дослідження оберемо: об’єктивності та термінологічний, принцип взаємозв’язку теорії з практикою, принцип сходження від абстрактного до конкретного та принцип єдності історичного і логічного. Також для вирішення завдань курсової роботи ми використаємо наступні методи: аналізу, синтезу, узагальнення, дедукції, систематизації, абстрагування.