- •1. Психологічні особливості розвитку періоду немовляти. Криза першого року життя.
- •2. Розвивальна робота з дітьми, що не готові до шкільного навчання.
- •3. Етапи психологічного консультування. Методи, прийоми роботи психолога-консультанта.
- •4. Запропонуйте техніку психокорекційної допомоги сім’ї, яка на межі розлучення.
- •1. Особливості психологічного розвитку в ранньому віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза трьох років.
- •2. Психологічні засади роботи з обдарованими дітьми.
- •3. Психологічне консультування з особистісних проблем.
- •4. Запропонуйте тренінгові вправи на розвиток творчого мислення молодших школярів.
- •1. Особливості психічного розвитку в дошкільному віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза 7 років.
- •2. Організація роботи психолога з учнями середньої школи.
- •3. Психологічне консультування з проблем сім’ї та шлюбу.
- •4. Складіть алгоритм проведення психологічної корекції з гіперактивною дитиною молодшого шкільного віку.
- •1. Психологічні особливості розвитку молодшого школяра: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення.
- •2. Розвивальна робота психолога в дитячому дошкільному закладі.
- •3. Тілесно-орієнтована терапія як засіб корекційного впливу в роботі практичного психолога.
- •4. Доберіть діагностичні методики для обстеження рівня розвитку пам’яті та запропонуйте комплекс вправ на розвиток пам’яті.
- •1. Психологія підлітка: соціальна ситуація розвитку: провідний вид діяльності, основні психологічні новоутворення, криза 13 років.
- •2. Ліворука дитина в школі.
- •3. Пісочна терапія, як метод арт-терапії. Корекційні функції можливості. Основні прийоми роботи в пісочній терапії.
- •4. Складіть модель корекційної-розвивальної програми з формування емоційної сфери дитини дошкільного віку.
- •1. Психологія юнацтва: професійне самовизначення, проблема сенсу життя. Криза переходу до зрілості.
- •2. Викладання психології в школі.
- •3. Характеристика «проективних» методик і поняття «проекції» в психодіагностиці.
- •4. Розробіть модель групової корекційної роботи з підлітками, що виявляють девіантну поведінку.
- •1. Специфічні проблеми в періодизації індивідуального розвитку дорослої людини. Криза дорослості.
- •2. Допомога психолога дітям, що постраждали від насильства в сім’ї та школі.
- •3. Діагностика рис і типів особистості.
- •Запропонуйте техніку корекційного впливу на людину, що втратила сенс життя.
- •1. Психологія старіння. Основні проблеми людей похилого віку. Реалізація мудрості як сенс життя у старості. Значення сім’ї для людей похилого віку.
- •2. Організація і зміст діяльності психолога на психолого-методико-педагогічній комісії.
- •3. Герменевтичний метод в психології.
- •4. Складіть алгоритм корекційної роботи з клієнтом, проблема звернення: “Важкість побудови стосунків з протилежною статтю ”.
- •1. Психологічний аналіз уроку
- •2. Групові форми роботи психолога з педагогічним колективом.
- •3. Метод експертного оцінювання.
- •4. Складіть алгоритм проведення психологічної консультації. Визначте її етапи, проблема – важкості адаптації до навчання у 1 класі.
- •1. Специфіка педагогічної діяльності і педагогічного спілкування.
- •2. Сім’я як соціальний інститут: функції сім’ї, типи сімей.
- •3. Психоаналіз, індивідуальна концепція а. Адлера: теоретичні засади, мета, техніки, позиція психолога.
- •4. Запропонуйте комплекс вправ з психогімнастики на розвиток емоційної сфери дітей.
- •1. Мотивація учбової діяльності та її формування.
- •2. Сім’я як соціальна система: її закони, типи сімейних стосунків.
- •3. Гельштат-терапія в психологічній корекції: теоретичні засади підходу, мета, техніки, позиція психолога.
- •4. Розробіть діагностично - корекційну програму розвитку моральних якостей. Визначте критерії вихованості, ступені вихованості.
- •1. Процес засвоєння знань і його психологічні компоненти.
- •2. Життєвий цикл сім’ї, його стадії, типові проблеми.
- •3. Трансактний аналіз е.Берна. Психодрама в корекційній роботі психолога: теоретичні засади, мета, техніки.
- •4. Розробіть форми і методи надання психологічної допомоги учням з труднощами в адаптації до навчання в середній школі.
- •1. Методи виховного впливу і взаємодії.
- •2. Психолого-педагогічний консиліум як форма профілактичної діяльності: місце психолога в консиліумі.
- •3. Психодинамічна терапія: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4. Запропонуйте діагностико-корекційну програму для старшокласників з неадекватною самооцінкою.
- •1. Напрямки розвитку сучасного навчання.
- •2. Психологічний кабінет закладу освіти: вимоги щодо його організації в школі та дошкільному закладі.
- •3. Когнітивно-поведінкова психотерапія: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4 . Складіть діагностичну програму вивчення розумового розвитку та сформулюйте практичні психологічні рекомендації з корекції успішності навчання школяра.
- •1. Психологічна характеристика невстигаючих учнів
- •2. Робота шкільного психолога з учнями різних вікових категорій, основні завдання.
- •3. Екзистенційно-гуманістичний напрямок психотерапії: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4. Розробіть методи психокорекції осіб з девіантними проявами (на прикладі вправ).
4. Розробіть форми і методи надання психологічної допомоги учням з труднощами в адаптації до навчання в середній школі.
Діти переходять від однієї вчительки до багатьох викладачів, та до кабінетної системи. У програму уводяться нові предмети, змінюється режим дня – все це може викликати труднощі у адаптації. Мета психолога сприяти формуванню в дітей самосвідомості, емпатії, вміння працювати в колективі, та допомогти адаптуватися в умовах шкільного закладу. Задачі: підвищувати рівень адаптації до навчання у п’ятому класі, розвивати комунікативні навички (емоційно – комунікативну сферу) через залучення дітей до спільної діяльності, формувати адекватну самооцінку та позитивну «Я - концепцію», створювати атмосферу довіри і підтримки у класі. Все це психолог може зробити за допомогою бесід, індивідуальних та групових консультацій з батьками, за допомогою взаємодії першого вчителя і класного керівника, та за допомогою тренінгових і корекційних занять. Можливі теми: «Ми слали п’ятикласниками», «Я, ти, він, вона – разом дружний клас».
БІЛЕТ № 13
1. Методи виховного впливу і взаємодії.
Методи виховання – сукупність найбільш загальних способів розв'язання виховних завдань і здійснення виховних взаємодій, способів взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованих на досягнення цілей виховання; сукупність специфічних способів і прийомів виховної роботи, які використовуються в процесі формування особистісних якостей учнів для розвитку їхньої свідомості, мотиваційної сфери й потреб, для вироблення навичок і звичок поведінки й діяльності, а також їх корекції і вдосконалення.
Існує три групи методів: 1. методи формування свідомості особистості. (Бесіда, лекція, дискусійні методи: диспут – вільний жвавий обмін думками, дискусія, переконання, навіювання, метод прикладу).
2. методи організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки. (Педагогічна вимога, громадська думка, методи вправляння, привчання, метод прогнозування, виховуючи ситуації).
3. методи стимулювання діяльності й поведінки. (Ігри дозвілля, педагогічні ігри, творчі ігри: сюжетно – рольові, змагання, заохочення, покарання.)
2. Психолого-педагогічний консиліум як форма профілактичної діяльності: місце психолога в консиліумі.
Психолого-педагогічний консиліум – це планові або позапланові збори педагогічного колективу та різних спеціалістів (дефектолог, психолог, медсестра тощо) для вирішення поточних або нагальних питань із приводу особливостей розвитку учнів, причин відхилень у поведінці та навчанні , вироблення рекомендацій для педагогів, батьків та учнів, а також при переході учнів на новий ступінь навчання. Психолого-педагогічний консиліум – достатньо розповсюджена й ефективна форма співробітництва психолога і педагогів. Завдання психолога в педагогічному консиліумі – допомогти вчителям з різних боків підійти до оцінки інтелектуального розвитку дитини, основних якостей її особистості, показати складність і неоднозначність проявів її поведінки, відносин, розкрити проблеми самооцінки, мотивації, особливостей пізнавальних і інших інтересів, емоційного стану, а головне – забезпечити підхід до дитини з оптимістичною гіпотезою щодо перспектив її подальшого розвитку і намітити реальну програму роботи з нею (навіть якщо ця робота буде зв'язана зі значними труднощами, з необхідністю спеціальних зусиль вихователів і викладачів). Психолого-педагогічний консиліум допомагає уникнути суб'єктивізму в оцінці можливостей дітей, дозволяє більш об'єктивно їх сприйняти і зрозуміти, побудувати спільну програму дій, спрямовану на розвиток визначених якостей чи на усунення виявлених проблем і недоліків. Підготовка і проведення консиліуму. Психолого-педагогічний консиліум, будучи кваліфіковано підготовленим, допомагає розвитку не тільки дітей, але і самих вчителів і всього педагогічного колективу. У ході підготовки до консиліуму психолог проводить певне вивчення (діагностику) учнів у залежності від того, які навчально-виховні задачі стоять у даний час перед педагогами, які працюють у класах і від самої психологічної ситуації в класі. Класний керівник готує свої матеріали про учнів, що представляє до обговорення на самому консиліумі. Під час самого консиліуму класний керівник дає педагогічну характеристику класу в цілому, а психолог – психологічну характеристику класу як колективу. Після цього учасники консиліуму обговорюють ситуацію навчання, виховання і розвитку кожного учня. Зокрема, звертається увага на: навчальні досягнення і труднощі; здатності і можливості дитини; особистісні, індивідуальні особливості; педагогічні підходи в роботі з учнем. У результаті обговорення спільно виробляються висновки і рекомендації зі спілкування з кожним учнем і класом у цілому – за результатами консиліуму. Наприклад, для деяких учнів рекомендується індивідуальна консультаційна, діагностична чи корекційно-розвиваюча робота психолога.