Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БІЛЕТИ (без 1 вопроса).doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
317.44 Кб
Скачать

3. Етапи психологічного консультування. Методи, прийоми роботи психолога-консультанта.

Етап перший. Підготовчий: попереднє знайомство; збирання відомостей і встановлення контакту, виявлення очікувань, укладання контракту.

Етап другий. Діагностичний: перша фаза: клієнт говорить, консультант слухає; тестування, робота зі скаргою, розпитування клієнта; друга фаза: консультант і клієнт формулюють запит. Робота з почуттями.

Етап третій. Корекційний: завдання, можливості і технічні прийоми психокорекційного впливу, визначення реєстру рішень і вибір серед альтернатив.

Етап четвертий. Заключний: узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта, закріплення мотивації клієнта щодо змін, обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом.

Основним методом роботи консультанта, безперечно, є бесіда. Консультативна бесіда, з одного боку, — це метод одержання даних на основі вербальної комунікації, з другого — діагностичний метод, що дозволяє одержати інформацію про внутрішні процеси, суб’єктивні переживання й особливості поводження людини, які не можуть бути виявлені за допомогою об’єктивних методів. Проведення консультативної бесіди передбачає дотримання спеціальної “технології”, до якої входять: 1) умови взаємодії (час і місце бесіди, оформлення кабінету, одяг тощо); 2) уміння встановлювати й підтримувати контакт із клієнтом (коректність, уважність, спостережливість і досить високий рівень рефлексії психолога); 3) Активне слухання.

Прийоми: 1. Прийом схвалення і заспокоєння; 2. Перефразування висловлення або узагальнення кількхо висловлювань; 3. Пізнання і відображення почуттів клієнта; 4. Уміння мовчати і використовувати тишу в терапевтичних цілях; 5. Надання клієнтові інформації; 6. Інтерпретація; 7. Конфронтація. У центрі конфронтації звичайно виявляється стиль міжособистісного спілкування клієнта, що відображається в консультативному контракті. Конфронтацію не можна використовувати як покарання клієнта за неприйнятну поведінку; 8. Відзеркалювання.

4. Запропонуйте техніку психокорекційної допомоги сім’ї, яка на межі розлучення.

Техніка «Обмін ролями».

БІЛЕТ № 2

1. Особливості психологічного розвитку в ранньому віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза трьох років.

Ранній дитячий вік охоплює період від 1 до 3 років і є одним із ключових у житті дитини. Він характеризується новою соціальною ситуацією розвитку, оскільки на цьому етапі її життя провідною стає предметно-маніпулятивна діяльність, яка заміняє емоційне спілкування з дорослим (провідну діяльність немовляти), виникають важливі новоутворення. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві. Особливе значення раннього дитячого віку полягає в тому, що він безпосередньо пов'язаний із ходьбою. Здатність до переміщення, будучи фізичним надбанням, має відчутні психічні наслідки. Завдяки їй дитина починає вільніше та самостійніше спілкуватися із зовнішнім світом. Ходьба розвиває вміння орієнтуватися в просторі, розширює можливості ознайомлення з оточенням, а також забезпечує перехід до самостійної предметної діяльності. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві має таку структуру: «дитина — предмет — дорослий». Провідна діяльність у ранньому дитинстві. Для раннього дитинства основними видами діяльності є предметна діяльність, мовлення і гра. Розвиток предметної діяльності пов'язаний з оволодінням виробленими людством способами користування предметами. Дитина вчиться від дорослих використовувати предмети, осягає значення речей. Відмінність предметної діяльності від характерного для періоду немовляти простого маніпулювання предметами полягає в підпорядкуванні способів дії дитини з предметами функціональному їх призначенню у житті культурної людини. Криза трьох років — криза соціальних відносин, яка зумовлена становленням самосвідомості дитини і проявляється в негативізмі, впертості, непокірності, свавіллі, протесті, деспотизмі. Наприкінці третього року життя (часом і дещо раніше) діти вже обстоюють своє право на незалежну поведінку ініціативними заявами «Я сам». Поява цього феномену спричинює цілковитий розпад попередньої соціальної ситуації, що проявляється в кризі трьох років. Найважливішими ознаками цієї кризи є: негативізм, впертість, непокірність, протест. Отже, на етапі раннього дитинства головним у соціальній ситуації розвитку є ситуативно-дійове спілкування дитини з дорослим, провідною стає предметна діяльність. Цей період сприятливий для оволодіння мовою, виникнення символічної гри, здатності до наслідування, розвитку самосвідомості.