
- •1. Психологічні особливості розвитку періоду немовляти. Криза першого року життя.
- •2. Розвивальна робота з дітьми, що не готові до шкільного навчання.
- •3. Етапи психологічного консультування. Методи, прийоми роботи психолога-консультанта.
- •4. Запропонуйте техніку психокорекційної допомоги сім’ї, яка на межі розлучення.
- •1. Особливості психологічного розвитку в ранньому віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза трьох років.
- •2. Психологічні засади роботи з обдарованими дітьми.
- •3. Психологічне консультування з особистісних проблем.
- •4. Запропонуйте тренінгові вправи на розвиток творчого мислення молодших школярів.
- •1. Особливості психічного розвитку в дошкільному віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза 7 років.
- •2. Організація роботи психолога з учнями середньої школи.
- •3. Психологічне консультування з проблем сім’ї та шлюбу.
- •4. Складіть алгоритм проведення психологічної корекції з гіперактивною дитиною молодшого шкільного віку.
- •1. Психологічні особливості розвитку молодшого школяра: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення.
- •2. Розвивальна робота психолога в дитячому дошкільному закладі.
- •3. Тілесно-орієнтована терапія як засіб корекційного впливу в роботі практичного психолога.
- •4. Доберіть діагностичні методики для обстеження рівня розвитку пам’яті та запропонуйте комплекс вправ на розвиток пам’яті.
- •1. Психологія підлітка: соціальна ситуація розвитку: провідний вид діяльності, основні психологічні новоутворення, криза 13 років.
- •2. Ліворука дитина в школі.
- •3. Пісочна терапія, як метод арт-терапії. Корекційні функції можливості. Основні прийоми роботи в пісочній терапії.
- •4. Складіть модель корекційної-розвивальної програми з формування емоційної сфери дитини дошкільного віку.
- •1. Психологія юнацтва: професійне самовизначення, проблема сенсу життя. Криза переходу до зрілості.
- •2. Викладання психології в школі.
- •3. Характеристика «проективних» методик і поняття «проекції» в психодіагностиці.
- •4. Розробіть модель групової корекційної роботи з підлітками, що виявляють девіантну поведінку.
- •1. Специфічні проблеми в періодизації індивідуального розвитку дорослої людини. Криза дорослості.
- •2. Допомога психолога дітям, що постраждали від насильства в сім’ї та школі.
- •3. Діагностика рис і типів особистості.
- •Запропонуйте техніку корекційного впливу на людину, що втратила сенс життя.
- •1. Психологія старіння. Основні проблеми людей похилого віку. Реалізація мудрості як сенс життя у старості. Значення сім’ї для людей похилого віку.
- •2. Організація і зміст діяльності психолога на психолого-методико-педагогічній комісії.
- •3. Герменевтичний метод в психології.
- •4. Складіть алгоритм корекційної роботи з клієнтом, проблема звернення: “Важкість побудови стосунків з протилежною статтю ”.
- •1. Психологічний аналіз уроку
- •2. Групові форми роботи психолога з педагогічним колективом.
- •3. Метод експертного оцінювання.
- •4. Складіть алгоритм проведення психологічної консультації. Визначте її етапи, проблема – важкості адаптації до навчання у 1 класі.
- •1. Специфіка педагогічної діяльності і педагогічного спілкування.
- •2. Сім’я як соціальний інститут: функції сім’ї, типи сімей.
- •3. Психоаналіз, індивідуальна концепція а. Адлера: теоретичні засади, мета, техніки, позиція психолога.
- •4. Запропонуйте комплекс вправ з психогімнастики на розвиток емоційної сфери дітей.
- •1. Мотивація учбової діяльності та її формування.
- •2. Сім’я як соціальна система: її закони, типи сімейних стосунків.
- •3. Гельштат-терапія в психологічній корекції: теоретичні засади підходу, мета, техніки, позиція психолога.
- •4. Розробіть діагностично - корекційну програму розвитку моральних якостей. Визначте критерії вихованості, ступені вихованості.
- •1. Процес засвоєння знань і його психологічні компоненти.
- •2. Життєвий цикл сім’ї, його стадії, типові проблеми.
- •3. Трансактний аналіз е.Берна. Психодрама в корекційній роботі психолога: теоретичні засади, мета, техніки.
- •4. Розробіть форми і методи надання психологічної допомоги учням з труднощами в адаптації до навчання в середній школі.
- •1. Методи виховного впливу і взаємодії.
- •2. Психолого-педагогічний консиліум як форма профілактичної діяльності: місце психолога в консиліумі.
- •3. Психодинамічна терапія: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4. Запропонуйте діагностико-корекційну програму для старшокласників з неадекватною самооцінкою.
- •1. Напрямки розвитку сучасного навчання.
- •2. Психологічний кабінет закладу освіти: вимоги щодо його організації в школі та дошкільному закладі.
- •3. Когнітивно-поведінкова психотерапія: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4 . Складіть діагностичну програму вивчення розумового розвитку та сформулюйте практичні психологічні рекомендації з корекції успішності навчання школяра.
- •1. Психологічна характеристика невстигаючих учнів
- •2. Робота шкільного психолога з учнями різних вікових категорій, основні завдання.
- •3. Екзистенційно-гуманістичний напрямок психотерапії: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4. Розробіть методи психокорекції осіб з девіантними проявами (на прикладі вправ).
3. Герменевтичний метод в психології.
Герменевтика в широкому сенсі - мистецтво тлумачення і розуміння. Теоретичне обґрунтування застосування метода в психології пов’язане з іменем В. Дільтея. Німецький вчений В. Дільтей визначив різні види розуміння в залежності від його предметів: 1) розуміння як теоретичний метод, його критерії: „істина – брехня”; 2) розуміння дій, що потребує реконструкції цілей, на які спрямована дія, його критерії: „успішність – неуспішність”; 3) розуміння проявів „живого досвіду”: від продуктів творчості до актів життєвого розуміння поведінки (жестів, інтонації тощо), його критерій – „аутентичність”. В працях пізніх представників герменевтики зберігається розподіл наукових напрямків за критеріями, ділить всі напрямки пізнання на: 1. герменевтичні (феноменологія, екзестенціалізм, психоаналіз, структуралізм); 2. антигерменевтичні (біхевіоризм, критичний раціоналізм тощо). Історія становлення методу герменевтики у якості методу розуміння текстів, прийомів герменевтики, а саме прийомів інтерпритації текстів, основою яких є включення текстової інформації в більш широкий контекст знань з їх адаптацією, а значить, з доповненням додаткових значень, зафіксованих в тексті (пошуку „іншого”, прихованого).
Проте проблема поєднання в герменевтичному методі конкретного жизтевого досвіду дослідника з вимогами наукової достовірності(проблема отримання універсально-значимих висловлювань) в межах герменевтики не вирішена. Герменевтичний метод з самого свого виникнення був власне психологическим методом. Його основна особливість - безпосереднє пізнання психічної реальності іншого(моделювання в психіці дослідника психічної реальності випробовуваного). Сфера застосування герменевтичного методу - унікальні, цілісні, обладаючи "розумом" об'єкти. Існують різні модифікації психологічного герменевтичного метода, до числа основних відносяться: біографічний метод, аналіз результатів(продуктов) діяльності, психоаналітичний метод.
4. Складіть алгоритм корекційної роботи з клієнтом, проблема звернення: “Важкість побудови стосунків з протилежною статтю ”.
1. Збір інформації;
2. Визначення сутності та причини проблеми;
3. Проведення техніки: Шейпінг, складання поетапних кроків у спілкуванні з протилежною статтю, методика «скилл - терапія» етапи: моделювання, сумісне виконання задачі, вербалізація самостійного виконання задачі, підведення підсумків роботи.
4. Підведення підсумків, відпрацювання вміння спілкування з протилежною статтю.
БІЛЕТ 9
1. Психологічний аналіз уроку
Психологічний аналіз уроку включає наступні аспекти:
1.Наявність психологічної мети уроку.
2. Психологія навчання. Мотивація через: постановку мати (зв'язок з майбутніми завданнями); формування асоціативного ряду (зв'язок з попередніми завданнями); побутову мотивацію (де в житті застосовуються дані знання).
3. Психологія научіння установки на: увагу; розуміння; застосування; запам'ятовування.
4. Опора на різні види пам'яті :образну; вербально-логічну; емоційну.
5. Врахування індивідуальних особливостей учнів: знання психофізіологічних особливостей учнів; врахування гендерних відмінностей.
6. Особистісно-орієнтований підхід: розуміння дітей; визнання дітей; прийняття дітей; співпереживання (емпатія); цінування.
7. Методи прийоми: діалог; монолог; ігрові й рефлексійні; педагогічна підтримка; створення ситуації успіху; створення ситуації індивідуального й колективного вибору.
8. Формування механізмів самостійної роботи: самонавчання; самовиховання; самоспостереження; саморегуляція; самооцінка.
9. Психологічний клімат під година уроку: групова згуртованість ; конфліктність у колективі; задоволеність роботою а уроці.
10. Стиль взаємин “вчитель - учень”: авторитарний; демократичний; співробітництво.
11. Характер взаємин “учень-вчитель”: поважний; залежно-підлеглий; агресивний; доброзичливий; байдужий; неприязний.
12. Характер взаємин учнів на уроці: кооперація; конкуренція; відокремлення.