Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БІЛЕТИ (без 1 вопроса).doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
317.44 Кб
Скачать

3. Герменевтичний метод в психології.

Герменевтика в широкому сенсі - мистецтво тлумачення і розуміння. Теоретичне обґрунтування застосування метода в психології пов’язане з іменем В. Дільтея. Німецький вчений В. Дільтей визначив різні види розуміння в залежності від його предметів: 1) розуміння як теоретичний метод, його критерії: „істина – брехня”; 2) розуміння дій, що потребує реконструкції цілей, на які спрямована дія, його критерії: „успішність – неуспішність”; 3) розуміння проявів „живого досвіду”: від продуктів творчості до актів життєвого розуміння поведінки (жестів, інтонації тощо), його критерій – „аутентичність”. В працях пізніх представників герменевтики зберігається розподіл наукових напрямків за критеріями, ділить всі напрямки пізнання на: 1. герменевтичні (феноменологія, екзестенціалізм, психоаналіз, структуралізм); 2. антигерменевтичні (біхевіоризм, критичний раціоналізм тощо). Історія становлення методу герменевтики у якості методу розуміння текстів, прийомів герменевтики, а саме прийомів інтерпритації текстів, основою яких є включення текстової інформації в більш широкий контекст знань з їх адаптацією, а значить, з доповненням додаткових значень, зафіксованих в тексті (пошуку „іншого”, прихованого).

Проте проблема поєднання в герменевтичному методі конкретного жизтевого досвіду дослідника з вимогами наукової достовірності(проблема отримання універсально-значимих висловлювань) в межах герменевтики не вирішена. Герменевтичний метод з самого свого виникнення був власне психологическим методом. Його основна особливість - безпосереднє пізнання психічної реальності іншого(моделювання в психіці дослідника психічної реальності випробовуваного). Сфера застосування герменевтичного методу - унікальні, цілісні, обладаючи "розумом" об'єкти. Існують різні модифікації психологічного герменевтичного метода, до числа основних відносяться: біографічний метод, аналіз результатів(продуктов) діяльності, психоаналітичний метод.

4. Складіть алгоритм корекційної роботи з клієнтом, проблема звернення: “Важкість побудови стосунків з протилежною статтю ”.

1. Збір інформації;

2. Визначення сутності та причини проблеми;

3. Проведення техніки: Шейпінг, складання поетапних кроків у спілкуванні з протилежною статтю, методика «скилл - терапія» етапи: моделювання, сумісне виконання задачі, вербалізація самостійного виконання задачі, підведення підсумків роботи.

4. Підведення підсумків, відпрацювання вміння спілкування з протилежною статтю.

БІЛЕТ 9

1. Психологічний аналіз уроку

Психологічний аналіз уроку включає наступні аспекти:

1.Наявність психологічної мети уроку.

2. Психологія навчання. Мотивація через: постановку мати (зв'язок з майбутніми завданнями); формування асоціативного ряду (зв'язок з попередніми завданнями); побутову мотивацію (де в житті застосовуються дані знання).

3. Психологія научіння установки на: увагу; розуміння; застосування; запам'ятовування.

4. Опора на різні види пам'яті :образну; вербально-логічну; емоційну.

5. Врахування індивідуальних особливостей учнів: знання психофізіологічних особливостей учнів; врахування гендерних відмінностей.

6. Особистісно-орієнтований підхід: розуміння дітей; визнання дітей; прийняття дітей; співпереживання (емпатія); цінування.

7. Методи прийоми: діалог; монолог; ігрові й рефлексійні; педагогічна підтримка; створення ситуації успіху; створення ситуації індивідуального й колективного вибору.

8. Формування механізмів самостійної роботи: самонавчання; самовиховання; самоспостереження; саморегуляція; самооцінка.

9. Психологічний клімат під година уроку: групова згуртованість ; конфліктність у колективі; задоволеність роботою а уроці.

10. Стиль взаємин “вчитель - учень”: авторитарний; демократичний; співробітництво.

11. Характер взаємин “учень-вчитель”: поважний; залежно-підлеглий; агресивний; доброзичливий; байдужий; неприязний.

12. Характер взаємин учнів на уроці: кооперація; конкуренція; відокремлення.