- •1. Земля як інтегрований та диференційований об’єкт правового регулювання
- •2. Поняття та предмет земельного права.
- •3.Принципи земельного права України.
- •4.Методи земельного права
- •5.Система земельного права України.
- •6.Співвідношення і взаємодія земельного права з іншими галузями права
- •7.Земельне право як наука і навчальна дисципліна.
- •8. Розвиток земельно-правового регулювання Доби Київської Русі
- •9. Розвиток земельно-правового регулювання польсько-литовської доби (хіv-хvіі сторіччя)
- •10. Розвиток земельно-правового регулювання гетьманської доби
- •11. Розвиток земельно-правового регулювання в початковий період входження до складу Російської імперії (хvііі- початок XIX сторіччя)
- •12. Часи аграрної реформи в Російській імперії середини XIX сторіччя
- •13. Столипінська аграрна реформа в Росії
- •14. Регулювання земельних відносин часів унр
- •15. Розвиток земельного права за часів срср.
- •16.Поняття, особливості та класифікація джерел земельного права України
- •17.Закони України як джерела земельного права.
- •18. Постанови Верховної Ради України як джерела земельного права.
- •21. Нормативно-правові акти центральних органів державної влади в системі джерел земельного права
- •23. Міжнародні договори та міжнародні угоди в системі джерел земельного права
- •24. Нормативні акти Конституційного Суду України в системі джерел земельного права.
- •25. Поняття та види прав на землю в Україні
- •26. Поняття права власності на землю
- •27. Зміст права власності на землю
- •28. Форми права власності на землю в Україні
- •29. Право приватної власності на землю
- •30. Право державної власності на землю
- •31. Право комунальної власності на землю
- •32. Право власності на землю українського народу
- •33. Право колективної власності.
- •34. Особливості права спільної власності.
- •35 Гарантії права власності на землю
- •36 Умови , підстави та правові форми (способи) набуття права власності на земельні ділянки.
- •37 Приватизація земельних ділянок із земель державної і комунальної власності: поняття та ознаки.
- •38 Одержання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності (із земель запасу, резервного фонду) в межах норми безоплатної приватизації в порядку ст 121.
- •7. Обов’язковій державній експертизі підлягають проекти відведення земельної ділянки:
- •40 Передача земельних ділянок у власність громадян для зайняття фермерським господарством.
- •41 Одержання земельних ділянок внаслідок приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій.
- •42 Придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод,
- •43 Особливості продажу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності
- •44 Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю
- •45 Перехід прав власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю і споруду
- •46 Виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток ( паїв)
- •47 Розмежування земель державної та комунальної власності
- •48 Підстави припинення права власності на земельні ділянки.
- •49 Поняття та види прав на користування землею
- •50 Право на загальне користування землею
- •51 Право на оренду землі
- •52. «Оренда» земельних часток (паїв) без виділення в натурі
- •53. Право на постійне користування землею.
- •54. Право на земельні сервітути.
- •55. Право на користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •56. Право на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
- •61. Міжгалузеві органи у сфері регулювання земельних правовідносин
- •62. Галузеві органи у сфері регулювання земельних правовідносин
- •63. Планування використання земель як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •64. Розподіл та перерозподіл земель як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •65. Землеустрій як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •3 Рівні землеустрою:
- •66. Ведення державного земельного кадастру як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •67. Державна реєстрація прав на землю як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •68. Контроль за додержанням законодавства у сфері використання та охорони земель як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •69.Моніторинг земель як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •70.Нормування і стандартизація у сфері регулювання земельних відносин.
- •71.Вирішення земельних спорів як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •72. Поняття правової охорони земель в Україні
- •73.Загальна характеристика системи засобів правової охорони земель.
- •74.Суб’єктно-об’єктний склад відносин правової охорони земель
- •75.Особливості правової охорони ґрунтів.
- •76.Правове забезпечення використання техногенно забруднених земель.
- •77.Правове забезпечення консервації земель.
- •78.Правове забезпечення рекультивації порушених земель.
- •79.Поняття та правові форми охорони земель від забруднення та псування
- •80.Поняття та форми плати за землю.
- •81.Юридична природа земельного податку: суб’єктно-об’єктний склад оподаткування
- •82.Юридична природа орендної плати за земельні ділянки.
- •83.Загальні засади обчислення розміру та справляння земельного податку за різні категорії земель.
- •85.Поняття, склад та види земельних правопорушень.
- •86. Поняття та види юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •87.Особливості адміністративної та кримінальної відповідальності за земельні правопорушення
- •88Майнова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •Відшкодування втрат с/г та л/г виробництва
- •89.Земельно-правова відповідальність
- •90. Поняття правового режиму земель.
- •91.Поняття, юридичні ознаки, види та функціональне використання сільськогосподарських земель як об'єкта земельних правовідносин
- •92.Особливості здійснення права власності на сільськогосподарські землі
- •93.Собливості здійснення прав на користування сільськогосподарськими землями.
- •94 Державне регулювання правовідносин у сфері здійснення прав на сільськогосподарські землі, їх використання та охорони.
- •95Особливості правової охорони сільськогосподарських земель в Україні.
- •96.Поняття, склад та функціональне використання земель населених пунктів(нп).
- •97.Особливості здійснення права власності та прав на користування земельними ділянками в межах населених пунктів
- •98.Особливості державного регулювання у сфері використання та охорони земель населених пунктів
- •99.Особливості правової охорони земель населених пунктів.
- •100.Поняття та особливості правового режиму земель спеціального несільськогосподарського призначення
- •101.Землі промисловості: поняття, склад, особливості правового режиму
- •102.Землі транспорту: поняття, склад, особливості правового режиму
- •103.Землі зв'язку: поняття, склад, особливості правового режиму.
- •104.Землі енергетичної системи: поняття, склад, особливості правового режиму.
- •105. Землі оборони: поняття, склад, особливості правового режиму.
- •1.Внутрішні заборонені зони - розташовані в межах земельної ділянки закріпленої за військовими частинами
- •2.Зовнішні заборонені зони – розташовані на суміжних земельних ділянках.
- •106.Поняття, юридичні ознаки, та функціональне використання земель лісогосподарського призначення.
- •107.Особливості здійснення права власності та прав на користування землями лісогосподарського призначення.
- •108.Особливості державного регулювання відносин у сфері використання та охорони земель лісогосподарського призначення.
- •109.Особливості правової охорони земель лісогосподарського призначення.
- •2.Відтворення лісів шляхом відновлення та лісорозведення
- •3.Підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біорізноманіття у лісах пов’язані з поліпшення якісного складу лісових ділянок.
- •4. Особливою формою правової охорони земель лісогосподарського призначення можна вважати юридичну відповідальність
- •110.Поняття, види та функціональне використання земель водного фонду.
- •2) Підземні води та джерела;
- •1.Догляд за водними об’єктами :
- •111. Особливості використання земель водного фонду на різних юридичних титулах.
- •112.Особливості правової охорони земель водного фонду,
- •113.Поняття, види та функціональне використання земель природно-заповідного фонду.
- •114.Особливості використання земель природно-заповідного фонду на різних юридичних титулах.
- •115.Особливості правової охорони земель природно-заповідного фонду.
- •116.Поняття земель іншого природоохоронного призначення.
- •117.Поняття, склад та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення
- •118. Поняття, склад та особливості правового режиму земель рекреаційного призначення.
- •119.Поняття, склад та особливості правового режиму земель оздоровчого призначенню
69.Моніторинг земель як функція державного регулювання земельних правовідносин
Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.
Завданням моніторингу земель – є періодичний контроль динаміки основних грунтових процесів у природних умовах і при антропогенних навантаженнях, прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів.
До завдань монітор гину земель відносяться: довгострокові систематичні спостереження за станом земель; аналіз екологічного стану земель; своєчасне виявлення змін стану земель, оцінка цих змін, прогноз і вироблення рекомендацій про попередження і усунення наслідків негативних процесів, інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру, землекористування, землеустрою, державного контролю за використанням і охороною земель, а також власників земельних дільниць.
Об'єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них.
Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів.
Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Державною службою охорони родючості ґрунтів Мінагрополітики відповідно до затвердженого ним положення.
Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій проводиться такий моніторинг земель:
національний - на всіх землях у межах території України;
регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;
локальний - на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.
Моніторинг земель складається із
систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування),
виявлення у ньому змін, а також проведення оцінки:
стану використання земельних ділянок;
процесів, пов'язаних із змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами,важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;
стану берегових ліній річок, морів, озер, заток,водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;
процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами;
стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.
Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:
базові – вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель;
періодичні – через рік і більше;
оперативні – фіксують поточні зміни.
Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:
виконання спеціальних зйомок і обстежень земель;
виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;
оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.
На локальному рівні моніторинг земель проводять районні, міські відділи, управління земельних ресурсів, на регіональному - Рескомзем Автономної Республіки Крим, обласні, Київське, Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів, на національному - Держкомзем.
Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників.
Інформаційне забезпечення моніторингу земель складається з даних, які мають необхідну повноту для об'єктивної оцінки ситуації, її моделювання та прогнозування.
Інформація, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється по районах, містах, областях, Автономній Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів та Рескомзему Автономної Республіки Крим. Форма та порядок надання інформації з моніторингу земель затверджується Держкомземом.
За результатами оцінки стану земель складаються звіти, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Держкомзему для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.