3 Рівні землеустрою:

• Загальнодержавний – комплекс технічних засобів щодо території України(включаючи підготовку, складання, виконання, нагляд за виконанням документації із землеустрою стосовно визначення державного кордону в тому числі встановлення в натурі меж державного кордону), проектів землеустрою щодо організації та установлення меж територій природно-заповідного фонду та ін. природоохоронних, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення загальнодержавного рівня.

• Регіональний – комплекс заходів щодо адміністративно-територіальних утворень, які включають підготовку, складання, виконання, нагляд за виконанням регіональних програм використання та охорони земель, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань щодо використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж

• Місцевого рівня - комплекс заходів щодо адміністративно-територіальних утворень, які включають підготовку, складання, виконання, нагляд за виконанням проектів землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад; розмежування земель державної і комунальної власності; проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; формування нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін і використання угідь; перенесення меж земельних ділянок в натурі; технічна документація щодо виготовлення правопосвідчуючих документів.

Класифікація землеустрою залежно від завдань та методів проведення землеустрою:

• Внутрішньодержавний – організація територій с/г підприємства із запровадженням сівозмін чи розробка заходів з боротьби з ерозією ґрунтів

• Міжгосподарський – встановлення нових землекористувань, меж населених пунктів

66. Ведення державного земельного кадастру як функція державного регулювання земельних правовідносин

Функції управління у галузі екології визначаються як – основні напрямки діяльності державних, самоврядних та громадських об'єднань в сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Функції управління у галузі земельних відносин – як види (напрями) діяльності уповноважених органів щодо забезпечення раціонального й ефективного використання, охорони та відтворення земель.

Державний земельний кадастр – є функцією державного управління земельним фондом, за допомогою якою держава також здійснює вплив на процес забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів.

Згідно зі ст. 194 ЗК України призначенням державного земельного кадастру – є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

За змістом державний земельний кадастр – включає відомості і документи про правовий режим земель, їх розподіл серед землевласників і землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель, а також дані про якісну характеристику земель і їх народногосподарську цінність.

Дані земельного кадастру використовуються у процесі законодавчого регулювання земельних відносин, реалізації державою функцій державного управління земельним фондом, а також при вчиненні громадянами та юридичними особами дій щодо реалізації їхніх земельних прав та обов'язків.

Державний земельний кадастр ведеться

• Держкомземом України;

• Республіканським комітетом по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим;

• головними обласними управліннями земельних ресурсів, Київським і Севастопольським міськими державними управліннями земельних ресурсів;

• районними і міськими відділами земельних ресурсів.

Ведення відповідного кадастру здійснюється за рахунок коштів державного, республіканського (Автономної Республіки Крим) і місцевих бюджетів.

Облік земель за якістю охоплює всі категорії земель і містить:

1. класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель;

2. характеристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу і рухомих поживних речовин, механічним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, засоленістю, солонцюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, забрудненням продуктами хімізації сільського господарства і техногенними факторами, зокрема радіаційним забрудненням;

3. характеристику культуртехнічного стану природних кормових угідь;

4. лісотипологічну характеристику лісових угідь;

5. класифікацію земель населених пунктів за функціональним призначенням;

6. характеристику земель населених пунктів за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою, об'єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Для забезпечення ведення державного земельного кадастру власники землі і землекористувачі відповідно до форм державної звітності щорічно не пізніше 15 січня подають місцевим державним адміністраціям звіти за станом на 1 січня про зміни, що відбулися у складі земель, котрі знаходяться у власності чи в користуванні.

Звітні дані про кількість земель складаються щорічно, про якість земель — один раз на п'ять років. Зведені дані державного земельного кадастру подаються Держкомземом Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.