Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpora_iz_zemelnogo_prava.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.15 Mб
Скачать

28. Форми права власності на землю в Україні

Земельний кодекс України (ст. 78) розкриває зміст права власності на землю як сукупність повноважень володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Основним повноваженням власника є володіння землею, яке створює необхідні юридичні передумови для здійснення двох інших повноважень - користування та розпорядження. Володіти землею може і невласник. але тільки відповідно до закону. Володіння землею здійснюється шляхом перенесення на місцевість проектів землеустрою з закріпленням меж земельної ділянки в натурі.

Право користування землею - це закріплена законом можливість господарської експлуатації землі і використання її корисних властивостей. Право користування тісно пов'язане з правомочністю володіння.

Право розпоряджатися землею - це встановлена законом можливість визначати юридичну частку земельної ділянки (право продавати земельну ділянку, дарувати її і т.п.).

Найбільш поширеним об'єктом права власності на землю є земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в ЇЇ межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Земельний кодекс України закріплює три форми власності на землю:

  • приватну,

  • комунальну

  • державну.

Земельний кодекс визначає перелік земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, зокрема, землі загального користування населених пунктів, землі під залізницями, автомобільними дорогами, під об'єктами природно-заповідного фонду та інші.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель приватної та комунальної власності. Держава набуває права власності на землю у разі:

  1. відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

  2. придбання за цивільно-правовими угодами;

  3. прийняття спадщини;

  4. передачі у власність держави земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;

  5. конфіскації земельної ділянки.

У виняткових випадках і іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій. Правовий режим таких земель визначається міжнародними договорами.

Право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

29. Право приватної власності на землю

30 січня 1992 право приватної власності було легалізовано. Об’єктами є земельні ділянки, які набуті фізичними та юридичними особами, способами, передбачені ЗК. Стаття 81 ЗК визначає право власності на землю громадян.

Підстави набуття права власності на земельні ділянки громадянами України:

  1. придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

  2. безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

  3. приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

  4. прийняття спадщини;

  5. виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки в таких випадках:

  1. придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

  2. викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

  3. прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами та іноземними юридичними особами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Стаття 82 ЗК визначає право власності на землю юридичних осіб.

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

  1. придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

  2. внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;

  3. прийняття спадщини;

  4. виникнення інших підстав, передбачених законом.

Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:

  1. у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;

  2. за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.

Право володіння земельною ділянкою виникає у фізичних та юридичних осіб з моменту одержання державного акту на право приватної власності та його реєстрацію(ст. 125, 126 ЗК).

Прав користування - ст. 125, 126 ЗК, виявляється у можливості суб’єктів приватної власності на землю самостійно господарювати і ефективно використовувати природну ділянку та інші природні ресурси для задоволення потреб власників.

Право розпоряджатися - юридично забезпечена можливість фізичних та юридичних осіб щодо вільного та самостійного відчуження земельних ділянок іншим суб’єктам на договірних засадах(з урахуванням обмежень та мораторію), передавати їх у користування, наприклад, на умовах оренди чи в порядку сервітутного користування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]