14. Зв'язок абд з іншими науками.

Економ аналіз — спеціальна галузь знань, становлення якої як науки обумовлювалось об’єктивними вимогами та умовами, властивими появі будь-якої нової галузі наукових знань. З поглибленням економічної роботи на підприємствах з’явилася необхідність виділити аналіз як уособлену систему знань, так як облікові дисципліни вже не здатні були відповісти на всі вимоги практики. Диференціація наук супроводжувалася певними недоліками. Суть їх зводилась до надмірної спеціалізації наук, до занадто глибокого роздроблення, до втрати взаємозв’язку. Економ аналіз, що сформувався в окрему науку, системно використовує дані, а в ряді випадків способи та прийоми дослідження, притаманні статистиці, плануванню, бухгалтерському обліку, математиці та іншим наукам.

Основою економічного аналізу є економічна теорія, яка вивчає основи суспільного виробництва та закони його функціонування і розвитку, проблеми виробництва, розподілу, обміну, споживання матеріальних благ на макрорівні. Економічний аналіз, ґрунтуючись на економічній теорії, досліджує дію економічних законів, що визначають основний напрям розвитку певної господарської одиниці та проявляються в тенденціях стратегії її діяльності. Аналітики, озброївшись системою економічних показників і понять, знаючи їх економічну сутність, можуть кількісно їх виражати, встановлювати відхилення, вивчати тенденції змін та відповідність вимогам ринку.

Діалектичний процес диференціації та інтеграції сприяв виділенню таких спеціальних наук, як: організація та управління; планування; бухгалтерський облік; статистика; економічна кібернетика та інше.

Найтісніший зв’язок існує між бухгалтерським обліком і економічним аналізом, котрий виник на основі першого. Бухгалтерський облік є головним джерелом інформації для економічного аналізу. Саме життя заставляє бухгалтерів не лише складати баланс, вести облік а й аналізувати документи. Зв’язок економічного аналізу зі статистикою полягає хоча б у тому, що статистичні звіти є джерелом інформації для аналізу.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з математикою. Зв’язок аналізу з математикою визначається тим, що кожній з цих галузей знань властиве вивчення кількісних відношень. Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках розповсюджується на ділянку змінних величин, пов’язаних між собою функціональною залежністю. Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв’язок з економічним аналізом. Цей зв’язок полягає у застосуванні методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо. За умов ринку цей зв’язок необхідний. Отже, економічний аналіз є синтезованою наукою, яка сформувалася на основі диференціації та інтеграції багатьох наук.

15. Загальна оцінка активів банку.

У діяльності комерц банку важливим моментом є не тільки формування ресурсів, а й ефективне їх розміщення. Тому одним з основних напрямів аналізу банківської діяльності є аналіз його активних операцій. Він має сприяти підвищенню ефективності управління активами банку. Насамперед дамо визначення понять «актив» і «активні операції». Актив — будь-який об’єкт бухгалтерського обліку, право контролю якого закріплене за банком, який відповідає хоча б одній з таких вимог:

1) дає дохід банківській установі;

2) може бути обмінений на інший об’єкт, котрий, у свою чергу, даватиме дохід банку.

Загальна сума активів — це сума всіх категорій активів мінус сума всіх контрактивних рахунків типу резервів під можливі збитки від кредитної діяльності та дисконт за придбаними цінними паперами. Активні операції банків — фін операції з розміщення коштів з метою отримання доходу.

До активних операцій банку належать: надання кредитів та позичок; придбання цп; вкладення коштів у комерційні проекти; лізингові і факторингові операції; операції з векселями; інші банк операції. І термін «актив», і «активні операції» мають одну економ природу і тісно між собою пов’язані.

Для проведення такого аналізу баланс банку потрібно очистити від статей, які збільшують обороти банку, але не є реальними джерелами та вкладеннями коштів. При цьому загальні активи зменшуються на нараховані та прострочені доходи, витрати майбутніх періодів, розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку. З портфелів активів банку за МБК, ОВДП, цінних паперів, кредитного портфеля та дебіторської заборгованості формують нетто-портфелі за вирахуванням резервів, що сформовані до відповідних груп активів. Вартість основних засобів, нематеріальних активів та господарських матеріалів ураховується в чистих активах за мінусом зносу.

Якісний аналіз активів банку передбачає аналіз активів банку за ступенями ризику та розрахунок і оцінку окремих показників.

Коефіцієнтний аналіз дає змогу оцінити стан ліквідності та платоспроможності банку, якість кредитного портфеля, надійність банку, стан розвитку ресурсної бази, прибутковість роботи банку. Головною метою аналізу активних операцій банку є виявлення напрямів розміщення ресурсів банку, які дають найбільший дохід.

Аналіз активів банку здійснюється в такій послідовності: вивчається динаміка зміни загальних активів, у тому числі окремих його статей; аналізується структура активів банку за різними класифікаційними ознаками; з’ясовується структура активів за дохідністю, що характеризує ділову активність банку; аналізується структура активів банку за ліквідністю та за ризикованістю.