- •«Природа художнього таланту». Методика проведення уроку з естетики.
- •«Як і чому виник етикет». Методика викладання.
- •Мета і завдання образотворчого мистецтва як навчального предмету. Види діяльності учнів на уроках.
- •Характеристика форм організації навчання образотворчої діяльності.
- •Видова специфіка мистецтва.
- •Візантійське мистецтво. Архітектура. Монументальний живопис. Ікона як світоглядна система християнства.
- •Естетичні системи Давньої Греції та Риму.
- •Етика Аристотеля.
- •Етика екзистенціалізму.
- •Етика і. Канта.
- •Західноєвропейське мистецтво хviiі століття. Стиль рококо: характерні риси, провідні майстри. Творчість Антуана Ватто, Франсуа Буше.
- •Західноєвропейське мистецтво хіх століття. Особливості розвитку та провідні мистецьки стилі.
- •Класифікація видів мистецтва. Характеристика видів образотворчого мистецтва.
- •Класицизм у європейському мистецтві. Головні етапи розвитку. Характеристика стилю. Архітектура. Живопис.
- •Мистецтво середнього та далекого Сходу. Особливості архітектури Індії, Китаю, Японії.
- •Архітектура Індії в ісламський період
- •Мистецтво Стародавнього Єгипту. Зв’язок із заупокійним культом. Різновиди архітектурних споруд. Давньоєгипетський канон. Скульптура. Порівняння з мистецтвом стародавньої Месопотамії.
- •Мистецькі напрямки хх ст.: фовізм, кубізм, експресіонізм, футуризм, дадаізм, сюрреалізм. Розширення меж мистецтва. Нові мистецькі практики: інсталяція, перформанс, хеппенінг, енвайромент.
- •Основні естетичні категорії.
- •Особливості імпресіоністичного світосприйняття у творчості провідних французьких живописців.
- •Північне Відродження. Розбіжності та точки зіткнення з Ренесансом Італії. Творчість провідних майстрів живопису Німеччини та Нідерландів.
- •Відмінності від італійського відродження
- •Тенденції розвитку українського мистецтва кінця хіх – початку хх ст.
- •Характеристика видів образотворчого мистецтва.
- •Характеристика методів навчання за джерелом і способами передачі навчальної інформації на прикладі конкретного уроку образотворчого мистецтва.
Характеристика форм організації навчання образотворчої діяльності.
За спрямованістю вирішення навчально-виховних завдань заняття підрозділяють на навчальні і творчі. Але незалежно від своєї спрямованості, заняття мають загальну структуру і встановлений регламент, відповідно до кожного вікового періоду. У структурі заняття виділяють три частини — вступну, основну, заключну. Зміст кожного структурного компоненту залежить від специфіки вирішення навчально-виховних завдань. Так, на заняттях навчального змісту дітям можуть бути запропоновані образотворчі завдання, рішення яких здійснюється з натури, з пам'яті чи за уявленням. А зміст творчих занять може відрізнятися, у свою чергу, особливістю їх виконання — на тему, запропоновану вихователем; на тему, обрану самою дитиною; на тему запропонованого літературного тексту тощо.
У вступній частині заняття вихователь намагається викликати інтерес до певного предмету або явища, створює в дітей емоційний стан, який відповідає змісту майбутнього завдання, пов'язує його з повідомленням теми.
Якщо передбачається виконання завдання з натури, то далі діти обстежують запропонований об'єкт, знайомляться з раціональними засобами його зображення чи виготовлення. При виконанні образотворчого завдання з пам'яті дітям пропонується самостійно пригадати найбільш важливі зовнішні ознаки певного об'єкта, з яким вони попередньо знайомилися (особливості форми, кольору, положення у просторі на той час, коли велося за ним спостереження та інше). Зрозуміло, що в цьому випадку відсутнє демонстрування раціональних засобів виконання завдання, оскільки не буде досягнений ефект самостійного пригадування і відтворення.
Особливість виконання завдання за уявленням полягає в тому, що з дітьми можуть обговорюватися типові та конкретні ознаки, які притаманні певному виду об'єктів. Крім того, їм пропонуються варіанти засобів виконання окремих деталей об'єкта, якщо, на думку вихователя, їх зображення чи виготовлення може викликати в дітей певні труднощі.
В основній частині заняття вихователем здійснюється індивідуально-групове керівництво діяльністю дітей, спрямоване на успішне виконання запропонованого образотворчого завдання. Суть цього керівництва полягає втому, що на основі вивчення якості виконання завдання окремими дітьми і в залежності від змісту виявлених типових помилок при зображенні з натури, вихователь подає допомогу дітям всієї групи (повторне обстеження чи повторний показ раціональних засобів виконання завдання). Якщо виявлені помилки нетипові, вихователь надає допомогу дитині індивідуально[5, c. 142-144].
При виконанні завдання за уявленням вихователь при необхідності звертає увагу тієї чи іншої дитини на виявлену неточність, радить їй засоби, спрямовані на покращення кінцевого результату.
Заключна частина заняття призначена підведенню загальних висновків і оцінки виконання дітьми запропонованого завдання. Крім того, під час аналізу окремих робіт діти, під керівництвом вихователя, засвоюють критерії оцінювання вдало виконаного зображення або виробу.
Одночасно із заняттям як універсальною формою організації навчально-виховного процесу, в практиці дошкільних закладів використовують Цільові прогулянки, екскурсії, відвідування картинних галерей, музеїв тощо. Останні призначені для збагачення уявлень про навколишній світ, сучасне й минуле життя нашого народу, красу рідного краю, працю дорослих тощо. Упровадження цих форм у навчально-виховний процес сприяє формуванню оцінювального ставлення до навколишньої дійсності, оволодіння основами естетичного сприймання творів образотворчого мистецтва[5, c. 146].