3. Тенденції розвитку системи вищої освіти у світі.

В Україні як і в інших розвинених країнах світу, вища освіта визнан.а однією з провідних галузей розвитку суспільства. Стратегічні напрямки розвитку вищої освіти визначені Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України. Основною метою держаної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвитку людини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі. В Україні як і в інших розвинених країнах світу, вища освіта визнана однією з провідних галузей розвитку суспільства. Стратегічні напрямки розвитку вищої освіти визначені Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України. «Болонським процесом» в останні роки прийнято називати діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, прийнятої 19 червня 1999 року, полягає в тому, що країни-учасниці зобов’язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність певному єдиному стандарту. Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень. Основні цілі Болонського процесу зводяться до наступного:

побудова Європейського простору вищої освіти як передумови умови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;

посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так і вцілому Європейської систем вищої освіти;

досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти;

формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи у цілому;

підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних та Європейських культурних цінностей;

змагання з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив, гроші та престиж. Болонський процес – один з інструментів не лише в інтеграції в Європі і в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції нашого часу – глобалізації.

4. Провідні напрями та стратегії педагогічної освіти.

В системі педагогічної освіти розвинутих країн існує 3 головних напрями: - підготовка вчителів початкової школи; - підготовка вчителів неповної середньої (молодшої середньої, проміжної, базової) школи; - підготовка вчителів повної середньої (старшої) школи. Підготовка вчителів початкової школи здійснюється у більшості країн в середніх або «напіввищих» педагогічних навч. закладах (педагогічний коледж, нормальна школа, педагогічне училище). За термінами навчання та побудовою навч. процесу такі заклади бувають двох типів: а) чотирирічні на базі неповної середньої школи( Данія, Італія,Україна,Норвегія та ін.). Структура навчання: 2 роки загальноосвітньої та 2 роки професійної підготовки. В останні роки кількість таких закладів скорочується. б) двохрічні на базі повної середньої освіти( Англія, Німеччина, США, Японія тощо.) У цих країнах вчителів для поч. шкіл традиційно готують у двохрічних коледжах, які відносяться до системи вищої освіти. В суч. умовах існує тенденція до подовження строків навчання у таких закладах до 3-4 років. Гуманістичний напрям у педагогічній освіті є основою розвитку особистісно-орієнтованого підходу до підготовки вчителя на Заході, в рамках якого співіснують різні напрями: «Персоналізована педагогічна освіта», «Педагогічна освіта, що базується на свідомості» тощо. У 70-80рр. утверджується «ідеал культурної особистості та ідея індивідуального розвитку майбутнього вчителя». Педагогічна освіта розглядається як процес становлення та розвитку професійної індивідуальності вчителя. Стосовно процесу професійної підготовки вчителів, увага в рамках концепції зосереджена на проблемах їх професійного мислення. Головна мета педагогічної освіти вбачається в розвитку розумових здібностей майбутніх учителів в процесі дослідницького навчання. Досвід організації дослідницько-орієнтованої освіти у західній педагогіці накопичується протягом декількох десятиліть.