10. Монологічна форма викладу історичного матеріалу.

1) Розповідь-лежить якийсь сюжет. Поділяють: образну - змальовує події в часі та просторі, без конфліктів; сюжетна - наявність драми, зіткнення протиріч. 2) Опис - послідовний виклад ознак чи особливості іст. явища. Не має сюжету і гол.героїв. Об’єкт і сутність його ознак (напр. опис картини) 3) Характеристика - точно сформульоване перерахування сутнісних рис іст. явища та його особливостей у внутр. зв’язку. 4) Пояснення - рокриття сутності і значення; розкриття внутрішніх зв’язків і залежності причинних зв’язків, закономірності, змісту, суті. Компонентами пояснення є - положення яке пояснюється, положення які аргументуємо. 5) Розмірковування - послідовне розкриття положень, доказів чи аргументів, які підводять учнів до певних висновків та узагальнень – поділяють: доведення, міркування.

11. Розповідь як метод викладу історичного матеріалу.

Одним із прийомів усного викладу є розповідь → це стисле повідомлення про історичні події. Одна з вимог → відображення в ній конкретної іст. х-тики часу, простору, іст.осіб, що сприяє р-тку в учнів уявлення про специфічність кожного іст. факту в порівнянні з іншими.

Сюжетна розповідь - це детальне емоційне оповідання, яке має певний історичний сюжет, що нерідко має драматичний характер. В основі → конфліктна ситуація, яка розгортається у відповідності з сюжетною схемою подій і вчинків героїв (повстання Спартака) → яскраві епізоди, деталі іст. подій, фрагменти з худ. твору → залучення навчальних картин, аплікацій, схеми воєнних дій, малюнки, ілюстрації підручника + елементи пояснення.

Драматизація → у вигляді діалогу двох осіб, які намагаються вирішити конфліктну ситуацію. Розкривається сутність типового соцо явища. Часто учні бувають учасниками цих діалогів → краще усвідомлюється те, що виявлено при активній особистій участі.

Образна розповідь → більше теоретичних елементів і передає головні іст. факти у спокійній безконфліктній формі (при викладі явищ і процесів економ. життя сусп.). Поєднується з графічною наочністю → створює образні уявлення про явища.

Конспективна розповідь та інформаційне повідомлення → викладання неголовних фактів. Конспективна → позбавлене образності перерахування фактів, їх просторових, часових і кількісних характеристик → для встановлення зв'язків між основними фактами, для створення цілісного уявлення про події. При допомозі карт, схем, трафіків конспективно викладаються події політичного життя, воєнної історії, народних повстань.

Інформаційне → для перерахування фактів, дат, імен, географічних місць, взаємозв'язаних один з одним і з головними фактами уроку.

13. Характеристика історичного явища як метод викладання.

При викладення теоретичного змісту учбового матеріалу використовуються порівняльні характеристики. Порівнюються форми державної влади, форми господарств та багато іншого. Слід виділити суттєві співставні ознаки іст. об'єктів, потім порівняти їх, знайти спільне і відмінне та зробити висновок.

Разом з цим використ. текстові порівняльні таблиці і учбові пам'ятки, що дозволяє реалізувати прийом порівняння.

Узагальнююча х-тика → підводить висновок вивченому теоретичному матеріалу, формує поняття. Узагальнюючи щось в логічній послідовності перераховують основні риси явища, найбільш суттєве в ньому. Узагальнююча х-тика застосовується, коли завершено пояснення складної іст. події і в узагальнюючому висновку слід підкреслити її сутність або виявити найважливіші ознаки і зв'язки.

Завершивши пояснювати складний матеріал, вчитель в ході узагальнення виділяє сутність події (прийом індукції). При поясненні індуктивного викладу доповнюється дедукцією і проблемним викладенням фактів. Дедукція дозволяє використати зміст узагальнюючих характеристик в якості теоретичного знання