49Типи політичних процесів

Політичні процеси бувають двох типів: зовнішньополітичні та внутрішньополітичні.

З точки зору публічності, здійснення елітою і виборцями своїх функцій, явного або неявного відправлення державою повноважень та прерогатив, виділяються відкритий та прихо-ваний політичні процеси.

Відкритий політичний процес визначається тим, що політичні інтереси соціальних спільностей, груп і громадян систематич-но виявляються у виборчих перевагах, програмах політичних партій і рухів, а також в інших формах публічних прихильнос-тей людей до державної влади.

Тіньовий політичний процес базується на публічно неофор-млених політичних інститутах та центрах влади, а також на таких владних домаганнях соціальних верств, груп та окремих громадян, що з різних причин не передбачають спрямування до офіційних суб’єктів та об’єктів влади тощо. Тіньовий політич-ний процес може виступати і в альтернативній офіційній пол-ітичній формі, і в не альтернативній формі, коли вища влада певних інститутів офіційно не афішується, але визнається. Така ситуація досить типова.

Для того, щоб оцінити неоднозначні зміни, що відбувають-ся в політичних системах, необхідна теоретична основа для порівняльного аналізу, здатного узагальнити найширшу різно-манітність політичних систем.

50 Дослідження та прогнозування політичних процесів

1.Людство завжди прагне більше знати про свої майбутнє. Реалізації прагнень сприяє прогностика — наука, що охоплює методологію дослідження динаміки та перспектив розвитку різноманітних процесів і явищ соціального життя. Політичне прогнозування — наукове дослідження (передбачення) перспектив конкретного політичного суб'єкта, політичної ситуації та політичного процесу загалом. Тому розгляд цього питання слід розпочати з методології політичного прогнозування. Насамперед слід акцентувати увагу на:

раціональному та ірраціональному в політичній науці та практиці;

передбачуваному і непередбачуваному в політиці;

співвідношенні загальних та спеціальних методів передбачення політичного поступу;

врахуванні змін стадій стабільності та кризових обставин;

багатоваріантності та альтернативності шляхів та можливостей соціально-політичного розвитку;

внутрішньополітичному та зовнішньополітичному прогнозуванні, на сферах та типах політичного прогнозування.

2.Далі слід розглянути принципи (альтернативності, системності, безперервності, верифікації) і методи (відомо понад 150 методів) прогнозування. Зокрема, звернути увагу на таю методи, які на практиці довели свою ефективність (колективної експертної оцінки, «мізкова атака», метод «Дельфи», побудови сценаріїв, екстраполяції моделювання тощо).

3.Оскільки вироблення прогнозу — складний і порівняно тривалий процес, то складається воно з кількох етапів. Було б логічним завершити розгляд цього питання аналізом основних етапів вироблення прогнозу і з'ясуванням критеріїв його ефективності. Особливу увагу слід звернути на відмінності прогнозу від утопій та футурологічних концепцій.

Основні поняття та категорії

Види прогнозів за строками — оперативні (до 1 місяця); короткострокові (до 5 років); середньострокові (від 5 до 15 років); довгострокові (до ЗО років).

Внутрішньополітичне прогнозування — прогнозування всієї сфери внутрішньої політики. Воно пов'язане з оцінками як конкретних політичних подій, так політичних процесів у діяльності самих політичних інститутів суспільства.

Зовнішньополітичне прогнозування — сфера оцінок міжнародних відносин і зовнішньої політики, політичної обстановки у світі і тенденцій та факторів їх розвитку.

Інструментарій прогнозування — система організаційно-технічних елементів, які забезпечують високу якість прогнозу. Це різноманітні види анкетування, кількісні і якісні методи оцінки даних опитувань суспільної думки, спеціальні системи передбачення.

Наукове передбачення — таке знання про невідоме, яке ґрунтується на вже відомому знанні про суть цікавлячих нас явищ і процесів та про тенденції їх подальшого розвитку; спирається на знання реальних взаємозв'язків, а не на містику. І все ж наукове передбачення — це ймовірне знання і не претендує на абсолютну істину.

Нормативний прогноз — передбачення бажаного стану об'єкта дослідження на основі раніше заданих норм, ідеалів, стимулів цілей; описує шляхи і засоби досягнення бажаного.

Політичне прогнозування — наукове дослідження (передбачення) перспектив конкретного політичного суб'єкта, політичної ситуації та політичного процесу. П.п. — обов'язкова умова успішної політичної діяльності. Значення П.п. полягає не тільки в тому, що від нього залежить ефективність політичної діяльності, рішень та акцій, які приймаються, а й у тому, що за самою суттю П.п. започаткована політична оцінка, яка з необхідністю грунтується на усвідомленні політичних інтересів певних соціальних груп. Світова практика свідчить: точне прогнозування в політичній сфері, як правило, залежить від багатьох факторів та умов, які визначають політичну діяльність і швидко змінюються. П.п. — короткочасне і стосується процесів, у яких помітно проявились одна або кілька тенденцій.

Політичний міф — віра в майбутнє, пов'язане з реалізацією конкретної політичної програми. Кожний політичний рух розробляє свій міф, що має прийматися як надія, яка наповнює сенсом колективні дії.

Пошуковий прогноз — описання можливого стану того чи іншого політичного явища, процесу, події в майбутньому, виходячи з умови збереження існуючих тенденцій.

Прогноз — науково-обґрунтоване судження про можливі стани об'єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи і строки їх здійснення.

Прогнозування — упереджаюче відображення дійсності; одна з головних функцій людської свідомості. Це спеціальні наукові дослідження конкретних процесів, явищ, подій, у підсумку яких з одних, уже відомих даних про минуле і сучасне, отримуємо уявлення про можливі стани прогнозованого об'єкта, тобто отримуємо інші знання.

Утопія — своєрідний вид науково-художньої творчості, соціального проектування, які дозволяють створювати образи бажаного або небажаного у майбутньому; процес мислення, який оперує ідеями, звернутими в ідеальне, фантастичне майбутнє.

Футурологія — область теоретичних досліджень, наукових знань, соціальних прогнозів і передбачень про майбутнє людства; прогнози песимістичні і оптимістичні.