- •1.Об’єкт і предмет політології
- •2.Політологія як наука і як навчальна дисципліна
- •3.Основні підходи до розуміння політики
- •3.1. Концепції політики
- •4.Структура політології
- •5. Категорії політології
- •6.Теоретичні та емпіричні методи політологічних досліджень
- •7.Суб'єкти та об'єкти політики
- •8. Основні функції політики
- •9. Співвідношення моралі та політики
- •12. Політичні доктрини стародавніх Греції та Риму
- •16.Політичні ідеї Ніколо Макіавеллі
- •17.Політична думка за часів Київської Русі
- •18. Українська політична думка в литовсько–польську добу
- •19.Українська політична думка в козацько–гетьманську добу
- •23.Поняття політичної ідеології
- •24. Загальна характеристика ліберально-демократичних ідеологій
- •25. Основні риси консерватизму
- •26. Історичний та сучасний соціалізм: еволюція поглядів
- •33. Розвиток та походження політичної влади
- •34. Природа влади. Влада і вплив, влада та панування, влада та авторитет
- •35. Структура влади
- •36. Ресурси влади
- •37.Види влади
- •38. Концепції політичної влади
- •39. Сутність та характерні ознаки політичної влади
- •40.Форми політичної влади
- •41.Механізм здійснення політичної влади
- •42Легітимність влади
- •43 Поняття та типологія політичного режиму
- •44. Тоталітарний політичний режим
- •45.Авторитарний політичний режим
- •46.Демократичний політичний режим
- •48 Поняття політичного процесу та його стадії
- •49Типи політичних процесів
- •50 Дослідження та прогнозування політичних процесів
- •51.Форми перебігу сучасних політичних процесів
- •52 Україна у сучасному міжнародному політичному процесі
- •53. Реформа, революція, переворот, трансформація
- •54 Поняття цивілізації
- •59 Типологія політичних еліт
- •60 Стиль керівництва
- •61 Система формування і зміни політичних еліт
- •64. Культ особистості лідера: прояви, умови та причини появи
- •65 Поняття політичної системи
- •66 Моделі політичних систем
- •67 Структура політичної системи
- •68 Функції політичної системи
- •69 Типологія політичних систем
- •70. Політична система України
- •71Поняття держави
- •72. Теорії походження держави
- •73 Типи і форми держави
- •74. Типи, структура і функції держави
- •75. Правова держава: її сутність та функції
- •76 Поняття громадянського суспільства
- •77 Структура громадянського суспільства
- •78 Ознаки громадянського суспільства
- •79 Особливості формування громадянського суспільства в Україні
- •80 Теорія правової та соціальної держави
- •82 Держава і громадянське суспільство
- •83 Походження політичних партій
- •86. Поняття і типологія політичних партій та партійних систем
- •87 Правові основи створення та діяльності політичних партій
- •88 Поняття демократії
- •89 Моделі демократії
- •94 Типи та функції політичної культури
- •95. Типи політичних культур
- •96 Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •97 Політична культура і національні культурні традиції
- •98 Політична культура сучасної України
- •99 Поняття політичної свідомості та його зміст
- •100 Політична ідеологія як провідна ідеологічна форма суспільної свідомості
- •101 Типи політичної свідомості
- •102 Маніпуляція свідомістю
- •108 Суть конфліктів, передумови виникнення, види та ознаки. Конфліктна ситуація, її особливості. Стадії розвитку конфлікту. Методи подолання конфліктів - реферат українською
- •109 Теорії політичних конфліктів
- •111. Функції політичних конфліктів
- •112 Методи вирішення політичних конфліктів
- •114. Тероризм – нова глобальна проблема сучасності
45.Авторитарний політичний режим
На відміну від тоталітаризму, авторитарний політичний режим допускає існування обмеженого плюралізму в різних суспільних сферах, погоджується з існуванням окремих елементів демократії, таких як парламентські вибори, багатопартійність. Проте його сутнісними ознаками залишається щоденна загроза репресій, використання армії та каральних органів.
Авторитаризм (від лат. autoritas – цілковита влада, вплив) — тип політичного режиму, який характеризується субординацією суб´єктів політичних відносин, наявністю сильного центру, що має концентровану владу, звуженням політичних прав і свобод громадян та їх об´єднань, суворою регламентацією їхньої активності, можливістю застосування насильства чи примусу.
Основні ознаки авторитаризму:
- перевага в діяльності державних органів методу адміністрування, диктату (за авторитаризму рідко застосовується компроміс із найважливіших політичних проблем);
- сильна виконавча влада;
- концентрація влади в руках одного чи декількох державних органів;
- здійснення органами виконавчої влади нормотворчих функцій;
- звуження сфери гласності та виборності державних органів;
- обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, юридичні гарантії їх забезпечення;
- відчуження народу від влади;
- відсутність єдиної ідеології;
- опора на силу й готовність влади в будь-який час застосувати масові репресії;
- при боротьбі за владу використовуються як законні, так і незаконні методи;
- обмеження чи заборона діяльності опозиційних до існуючого режиму об´єднань громадян;
- органи влади діють на власний розсуд (часто порушуючи при цьому закон), керуючись власним баченням політичної доцільності.
Залежно від цілей виокремлюють різні види авторитаризму:
– стабілізаційний, метою якого є збереження існуючого ладу;
– альтернативний, властивий країнам, які відкинули демократичні засади розвитку суспільства.
Найчастіше авторитаризм встановлюється в країнах, які переходять від тоталітаризму до демократії. Характерно, що за авторитаризму існує і громадянське суспільство, а в самому суспільстві чіткої регламентації зазнає переважно політична сфера. За цього політичного режиму в суспільстві можлива легальна опозиція, і якщо за тоталітаризму необхідно постійно доводити режимові свою особисту відданість і лояльність, то за авторитаризму відданість не обов´язкова, головне — відкрито не виступати проти режиму. За авторитаризму немає уніфікованої ідеології. А через поруйнованість репресивного апарату та несформованість демократичних інститутів мобілізаційні можливості її застосування практично відсутні, а само суспільство характеризується вищим ступенем інертності, ніж за інших політичних режимів. Попри те, що правлячі структури відкриті для різних угруповань, влада за авторитаризму сконцентрована в руках правлячої еліти, виборча система пристосована до рішень виконавчої влади, демократичні принципи не є абсолютною цінністю, значний обсяг влади перебуває в руках силових структур, принципи законності та конституційності практично завжди спотворюються. Авторитарними країнами були в різні історичні періоди Радянський Союз та Італія.
