2.2.5 Інтелектуальний штурм

Ще одним методом експертного оцінювання є інтелектуальний штурм. Досить часто саме інтелектуальний штурм використовується для визначення альтернативних цілей інвестиційного проекту. Інтелектуальний штурм - це групове обговорення з метою добути нові ідеї [5,с.12], варіанти вирішень проблеми. Інтелектуальний штурм часто називають також інтелектуальною атакою (мозковою атакою), методом генерування ідей. Характерною особливістю цього виду експертизи є активний творчий пошук принципово нових (інноваційних) рішень, коли відомі шляхи і способи рішень неприйнятні. Щоб активність експертів не згасала, категорично забороняється критика їх висловів.

Експерти представляють групу до 20-25 осіб, в яку включаються фахівці з вирішуваної проблеми і люди з широкою ерудицією і багатою фантазією, причому необов'язково добре проінформовані з даної проблеми.

Для проведення сеансу призначається ведучий, головне завдання якого керувати ходом обговорення поставленої проблеми. Ведучий на початку сеансу пояснює зміст і актуальність проблеми, правила її обговорення і пропонує для розгляду одну-дві ідеї.

Сеанс триває приблизно 40-45 хвилин без перерви. Для кожного окремого виступу надається 2-3 хв. За цей період експерти мають можливість висунути якомога більше нових, на перший погляд, фантастичних або розвинути висловлені ідеї, доповнивши і поглибивши їх. Важливою вимогою до виступів є конструктивний характер ідей і пропозицій. В процесі генерування ідей і їх обговорення пряма критика заборонена.

Виступи експертів фіксуються і після закінчення сеансу аналізуються, тобто групуються і класифікуються висловлені ідеї і рішення за різноманітними ознаками, оцінюється ступінь корисності і можливості реалізації. Через одну - дві доби після проведення сеансу експерти роблять оголошення про результати інтелектуального штурму, або знову повертаються до неї, якщо ще виникли нові ідеї і рішення.

Існує ряд різновидів інтелектуального штурму, в яких пропонується чергувати п'ятихвилинні штурми з обдумуваннями результатів, періоди генерації з дискусіями і груповим ухваленням рішень, застосовувати послідовні етапи висунення пропозицій і їх обговорення, включати до групу експертів "підсилювачів" і "опонентів" ідей і тому подібне.

2.2.6 Дискусія

Дискусія широко застосовується на практиці для обговорення проблем і шляхів їх рішення, аналізу різноманітних чинників і т.п. Для проведення дискусії формують групу експертів не більш, ніж з 20 осіб. Група управління проводить попередній аналіз проблеми дискусії, щоб чітко сформулювати завдання, визначити вимоги до експертів, їх відбору і методики проведення дискусії.

Сама дискусія набуває форми відкритого колективного обговорення проблеми, головне завдання - всесторонньо проаналізувати всі чинники, позитивні і негативні наслідки, проявити позиції і інтереси учасників. В ході дискусії дозволяється критика.

Велику роль в дискусії грає ведучий. Від його уміння створити творчу, доброзичливу атмосферу, чітко виступити з постановкою проблеми, стисло і глибоко резюмувати виступи і, головне, уміло направити хід дискусії на вирішення проблеми, від чого істотним чином залежить ефективність результатів обговорення.

Результати дискусії фіксуються. Коли дискусія закінчена, аналізуються ці записи для чіткішого відображення основних результатів, виявлення різних думок. Приблизно через добу після закінчення дискусії можна збирати додаткову інформацію від експертів[6, с. 56].

Після проведення опитування та отримання певної інформації необхідно узгодити думки експертів шляхом застосування якісних і кількісних методів обробки результатів групового експертного оцінювання.