2.2.3 Метод „Делфі”

Метод „Делфі” є найбільш відомим та досить широко використовується. Це багатотурова процедура анкетування[4, с.37]. У першому турі експертам пропонуються питання, на яке вони дають відповідь без аргументації. Отримані від експертів дані обробляються з метою виділення середнього, медіани і крайніх значень оцінок. Експертам повідомляють результати обробки першого туру опитування, уточнюючи розміщення оцінок кожного експерта. Якщо оцінка експерта дуже відхиляється від середнього значення, то його просять аргументувати свою думку або змінити оцінку. У другому турі експерти аргументують або змінюють свою оцінку з поясненням причин корегування. Результати також обробляють і повідомляють експертів. Якщо після першого туру корегувалися оцінки, то результати обробки другого туру містять нові середні і крайні значення оцінок експертів. Наступні тури проводять за аналогічною процедурою. Зазвичай після третього або четвертого туру оцінки експертів стабілізуються, що і є критерієм припинення подальшого опитування.

Ітеративна процедура опитування з повідомленням результатів обробки кожного туру забезпечує краще узгодження думок експертів. Адже експерти, які надали оцінки і які дуже відхиляються, вимушені критично осмислювати свої думки і їх аргументувати. Необхідність аргументувати і корегувати оцінки експертів не означає, що метою експертизи є досягнення повної узгодженості їх думок. Зрештою, можливо, буде виділено дві або більше груп альтернатив, які відображають приналежність експертів до різних наукових шкіл, відомств і категорій осіб.

Дослідження ефективності методу Делфі показали, що з проведенням турів опитування розкид думок експертів зменшується і групова думка у вигляді медіани індивідуальних оцінок стає більш уточненою. Застосування методу Делфі дає змогу визначити обсяг беззбитковості інвестиційного проекту. Аналіз беззбитковості дозволяє визначити обсяг продажу, менше за який підприємець не може скоротити кількість продукції, що виробляється.

2.2.4 Метод сценаріїв

Для проведення експертного прогнозування отримав своє використання метод сценаріїв. Прогнозування в інвестиційних проектах може бути успішним лише при умові стабільності. Однак це неможливо в зв’язку з виникненням різних ризиків. Тому метод сценаріїв являє собою декомпозиції задачі прогнозування, що передбачає виділення набору окремих варіантів розвитку подій (сценаріїв), та в сукупності охоплює всі можливі варіанти розвитку. При цьому кожен окремий сценарій повинен допускати можливість досить точного прогнозування, а загальне число сценаріїв повинно виключати маловірогідні події. Можливість подібної декомпозиції неочевидна. При використанні методу сценаріїв необхідно здійснити два етапи дослідження. По-перше, побудувати достатній набір сценаріїв, а по-друге, спрогнозувати в рамках кожного конкретного сценарію з метою отримання відповідей не поставлені питання. Кожен з цих етапів лише частково формалізований. Крім того, експерти можуть оцінити вірогідність реалізації того чи іншого сценарію. Прогнозування в рамках кожного конкретного сценарію з метою отримання відповідей також здійснюється у відповідності до методології прогнозування. При стабільних умовах можуть бути використані статистичні методи прогнозування часових рядів. Однак цьому передує аналіз за допомогою експертів, причому досить буде прогнозування на словесному рівні і не треба кількісного уточнення.

Як відомо, при прийнятті рішень на основі аналізу ситуацій, в тому числі результатів прогнозних досліджень, можна виходити з різних критеріїв. В одних випадках можна орієнтуватись на те, що ситуація складеться найгіршим, чи найкращим, чи середнім чином. Можливо намітити заходи, що забезпечать мінімально допустимі корисні результати при будь-якому варіанті розвитку ситуації і т.д. Таким чином, метод сценаріїв доцільно використати при аналізі ризиків в інвестиційному проекті.