2.3 Характеристики групи експертів

Характеристики групи експертів визначаються на підставі індивідуальних характеристик кожного експерта: компетентності, креативности, конформізму, відношення до експертизи, конструктивності мислення, колективізму, самокритичності.

Компетентність - це ступінь кваліфікації експерта в певній області знань, яку можна визначити, проаналізувавши діяльність фахівця, рівень і широту ознайомленості з досягненнями світової науки і техніки, міркування з приводу перспектив розвитку.

Для кількісного оцінювання ступеня компетентності використовують коефіцієнт компетентності, з урахуванням якого враховуються думки експерта.

Існує ряд методик визначення коефіцієнта компетентності за апріорними даними [5; 7]. Простою є методика оцінювання відносних коефіцієнтів компетентності за результатами висловів фахівців про склад експертної групи. За результатами їх опитування складають матрицю з елементами:

(2)

Згідно цієї матриці обчислюють коефіцієнт компетентності і-ro експерта, як відносна вага цього експерта:

, і =1, m, j =1, m (3)

де m - кількість експертів (розмірність матриці).

Коефіцієнти компетентності нормовані так, що їх сума рівна одиниці:

(4)

Креативність - це здатність вирішувати творчі задачі. На сьогодні окрім якісних думок, які грунтуються на вивченні діяльності експертів, немає жодного точного способу оцінювання цієї характеристики.

Конформізм - це здатність впливу авторитетів. У загальному випадку конформізм може виявлятися під час проведення експертизи у вигляді відкритих дискусій. Думки авторитетів пригнічують здібності осіб, які мають високий ступінь конформізму, можливість проявити власне відношення до проблеми.

Відношення до експертизи - дуже важлива характеристика якості експерта при вирішенні даної проблеми. Негативне або пасивне відношення фахівця до тієї або іншої проблеми, обумовлене зайнятістю і іншими чинниками, істотним чином відбивається на виконанні експертами своїх функцій. Тому участь в експертизі повинна розглядатися як планова робота.

Конструктивність мислення - це прагматичний аспект мислення. Експерт має можливість пропонувати рішення, коментуючи їх практичними властивостями. Облік реальних варіантів вирішуваної проблеми - дуже важливий чинник при проведенні експертного оцінювання.

Колективізм - це чинник, який повинен враховуватися при проведенні відкритих дискусій. Етика поведінки людини в колективі істотним чином впливає на створення позитивного психологічного клімату і на успішність вирішення проблеми.

Самокритичність експерта виявляється при самооцінці ступеня своєї компетентності, а також при ухваленні рішення з даної проблеми.

Перераховані характеристики експертів досить повно описують важливі якості, які впливають на результати експертизи. Частина характеристик експертів оцінюється позитивно, а частина - негативно. Виникає проблема узгодження характеристик і вибору експертів з урахуванням суперечностей щодо їх якостей. Часто достовірність оцінок експерта кількісно можна оцінити за формулою:

(5)

де - кількість випадків, коли i-й експерт надав оцінку, прийнятність якої підтвердилася практикою;

N - загальна кількість випадків участі i-гo експерта у вирішенні проблеми.

Частина внеску кожного експерта в достовірність оцінок всієї групи визначається:

= ,

де m - кількість експертів в групі (у знаменнику маємо середню достовірність групи експертів).