13. Евристичні методи генерування альтернатив.(пит.7)

Метод мозкового штурму, метод Дельфі, синектика, сценарний аналіз, ділові ігри.

14. Метод «мозкового штурму».(пит.8)

Метод мозкового штурму — це метод посилення творчого підходу стимулюванням генерування ідей у процесі їх обговорення групою людей, при якому забороняється критика. Мета цього методу полягає в стимулюванні висловлення ідей через заохочення ініціативи учасників. При цьому передбачається дотримання таких правил:

жодна ідея не вважається безглуздою, і тому членів групи заохочують висловлювати довільні крайнощі та неймовірні ідеї;

кожна з висловлених ідей належить колективу, а не особі, що запропонувала її. Тому кожен член групи використовує ідеї інших;

жодна з ідей не піддається критиці, тому що головна мета — породжувати, а не оцінювати ідеї.

Метод мозкового штурму широко застосовується в рекламі та деяких інших галузях, де він, напевно, найефективніший.

15. Метод Дельфі

Метод Дельфі передбачає одержання та зіставлення анонімних суджень про питання, яке становить для нас інтерес, через послідовне розсилання анкет, що перемежовується з обробленням отриманої інформації. При методі Дельфі зберігаються переваги наявності кількох суджень і водночас усувається ефект зміщених оцінок, який можливий за особистої взаємодії респондентів. Основа методу — збір поштових анкет. Наприклад, учасники опитування відповідають на першу анкету та відсилають її. Спеціалісти узагальнюють відповіді, визначаючи груповий консенсус, та відправляють цей результат респондентам разом із другою анкетою для переоцінки своїх попередніх відповідей. Основна ідея цього методу полягає в тому, що консенсус приводить до кращого розв’язку після кількох раундів опитування. Але, як показують дослідження, досить часто значні зміни не відбуваються вже після другого раунду.

16.Для чого застосовують моделі при дослідженні систем?

Первісне визначення моделі - деякий допоміжний засіб, який в певній ситуації замінює інший об'єкт. Спочатку поняття «модель» відносилося тільки до матеріальних об'єктів, як, наприклад, манекен (модель людської фігури, опудало (модель тварини), моделі автомобілів, літаків і т.п. Можливі й інші, більш точні визначення, наприклад: «модель» - це якийсь об'єкт - заступник, який певною мірою замінює об'єкт - оригінал, відтворюючи цікавлять нас властивості і характеристики оригіналу, причому в порівнянні з оригіналом модель має істотні переваги для певного виду роботи з нею, а саме: наочність, доступність випробувань і т.п. Модель - це не абсолютна копія оригіналу, вона передбачає вже деякий ступінь абстрагування. Креслення, рисунки, карти - це теж моделі, але вони відповідають більш високого ступеня абстрагування від оригіналу, тому їх модельні властивості були усвідомлені набагато пізніше. В даний час поняття моделі розширилося, воно включає і реальні і, так звані «ідеальні» моделі, наприклад, математичні моделі. Властивостями моделі мають такі форми наукових уявлень про світ як закони, гіпотези, теорії. Моделі не тільки якісно різні, вони ієрархічно, тобто можуть бути моделі більш високого рівня і менш високого, як, наприклад, у випадку моделей наукового знання:   Вище було сказано, що моделювання є невід'ємна властивість людської діяльності. Можна уточнити, що це - невід'ємний етап всякої цілеспрямованої діяльності. Будь-яка діяльність людини має цільовий характер, а мета - не що інше, як образ очікуваного майбутнього, тобто Модель стану, на реалізацію якого направлена ​​діяльність. Діяльність системна, тобто вона здійснюється не хаотично, а за певним планом, або алгоритму. Отже, алгоритм теж можна розглядати як модель майбутньої діяльності. З цих міркувань випливає, що модель є не просто образом - замінником оригіналу, а цільовим відображенням. (Приклад - роль колоди на тур. Стоянці). Тобто модель відображає не сам по собі об'єкт-оригінал, а те, що в ньому нас цікавить, тобто те, що відповідає поставленої мети. Оскільки модель - цільове відображення, один і той же об'єкт може мати безліч моделей в залежності від цілей.