1. Якщо попит на с/г продукти не еластичний, то при гарному врожаї доходи фермерів:

4. Скоротиться, бо відносне зниження цін буде більшим за відносне збільшення обсягу продаж.

2. Яке з наступних тверджень є невірним: 2. всі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень корисності.

3. Нехай інвестиції забезпечують отримання щомісячного прибутку розміром 300грн. протягом 5 років.За розвиненої та стабільної банківської системи дисконтова на теперішня вартість всього потоку надходжень складає:2. менше 18000грн.

4. У стані рівноваги монополіст порівняно з досконало конкурентним ринком:3. Встановлює вищу ціну на свій товар та продає менший його обсяг.

5. Яке з цих тверджень несправедливе:

Завдання 2.

Олігополія – ринкова структура, в якій домінує декілька фірм, а входження нових виробників у ринок ускладнене.

Ознаки олігополії:

1.В олігопольній галузі конкурують між собою лише де­кілька фірм, кожна з яких самостійно може впливати на ринкову ціну.

2.Товар, що виготовляється олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим, так і стандартизова­ним.

3.Фірми усвідомлюють загальну взаємозалежність: при­ймаючи рішення, вони вимушені зважати на реакцію своїх конкурентів.

Особливості поведінки олігополіста на ринку:

• 3 одного боку, фірми зацікавлені в максимізації сукупного прибутку галузі через змову та спільні дії, оскіль­ки це дає змогу реалізувати монопольну владу.

• З другого боку кожна фірма прагне отримати надприбуток за рахунок конкурентів, порушуючи угоду, а це відповідно суттєво загострює суперництво.

Олігополія має багато проявів. Існує «жорстка олігополія» , коли дві або три фірми панують на всьому ринку, і «розмита», при якій 70-80% ринку поділяють 6-7 фірм. Бувають ситуації, коли фірми діють у таємній змові, а буває, що вони приймають рішення самостійно, незалежно від інших фірм.

Змова - явна, таємна чи мовчазна домовленість між фірмами в галузі з метою встановлення фіксова­них цін та обсягів випуску.

Явна змова представлена картелем. Картель – це об’єднання фірм, які відкрито домовляються про ціни та обсяг випуску продукції.

Таємна змова відбувається у неформальній обстановці під час ділових вечірок, зібрань, гри в поло, гольф.

Мовчазна змова представлена «лідерством у цінах»- модель ціноутворення, в якій фірма лідер встановлює ціну, а інші її наслідують.

Протиріччя між двома тенденціями ілюструє дилема олігополїста.

Ситуація, з якою стикаються олігополісти, нагадує ста­новище учасників стратегічних ігор таких, як бридж або ша­хи: необхідно вибирати варіанти поведінки відповідно до дій та реакцій супротивників. Тому в аналізі олігополістичних ситуацій застосовується теорія ігор.

Теорія ігор математичними методами дослі­джує поведінку індивідів, що мають протилежні ін­тереси. Теорія ігор була розроблена Джоном фон Нейманом та Оскаром Моргенштерном, які в 1944 році виклали її в книзі «Теорія ігор та економічна пове­дінка».

Дилема олігополіста (відома в теорії ігор як «дилема в'язня») досліджує стратегічні питання ціноутворення, які вирішує кожна фірма: встановити співробітництво і на його основі максимізувати прибутки галузі чи навпаки – максимізувати свої прибутки.

Існують і інші моделі поведінки, модель ламаної кривої попиту, витрати плюс.

Модель ламаної кривої попиту – це модель цінової стратегії олігополістів без змови.

Витрати плюс – ціноутворення, де спочатку розраховується середній рівень витрат, виходячи з неповної завантаженості виробничих потужностей, щоб мати можливість невілювати кон’юнктурні зрушення.

Завдання3.

Форма кривих байдужості визначається уподобаннями споживача і залежить від ступеня замінності благ у споживанні. Оскільки більшість товарів є неповноцінними замінниками, то їхні криві байдужості є монотонно спадними, опуклими до початку координат.

Властивості кривих байдужості:

1. Криві байдужості мають від’ємний нахил, є спадними для абсолютної більшості благ. Від’ємний нахил кривої байдужості означає, що споживач повинен відмовитись від деякої кількості одного блага, щоб мати можливість одержати додаткові одиниці іншого блага і залишатись на тому ж рівні корисності. Позитивний нахил кривої є неможливим, оскільки кошики будуть містити більшу або меншу кількість обох товарів й не належатимуть до одного набору байдужості.

2. Криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності, оскільки вища крива дозволяє споживачу одержати більшу кількість обох благ порівняно з нижчою. Споживач завжди прагне досягти найвищої з можливих кривих.

3. Криві байдужості не перетинаються.

Уявімо, що це не так. Припустимо, що дві криві байдужості пе­ретинаються в точці А. Набори А і В знаходяться на одній кривій U₁. Значить, вони еквівалентні. Те ж саме ми можемо сказати й про на­бори А і С, які розташовані на одній кривій U₂.

Якщо В ~ А~С, то В~ С. Але набір С відповідає більшій кіль­кості X та У. Звідси випливає, що С > В. Оскільки споживач не може одночасно надавати перевагу С перед В і не помічати різниці між ними, перетин двох кривих означає суперечність.

Завдання 4. Терміни.

Еластичність пропозиції за ціною – це співвідношення між відносною зміною пропозиції та відносною зміною ціни.

E_p=( S/S)/( P/P)

Функція попиту – це залежність між величиною попиту та факторами, що на нього впливають.

X_D=f(P)

Приватне благо – це таке благо, яке виступає у вигляді достатньо малих одиниць і підлягає дії принципу винятковості.

Завдання 5.

	Ринок А	Ринок В
P0	10гр.од.	400гр.од.
Q0	15млн.шт.	600тис.шт
P1	16гр.од.	800гр.од.
Q2	10млн.шт	1800тис.шт.

Ринок А є нееластичним, оскільки при збільшенні ціни обсяг виробництва зменшився.

Ринок В є еластичним, оскільки,

Розраховуємо коефіцієнти еластичності за ціною.

Ep=% Q / % P

E_p=

Ep₁=

Ep₂= Товари на ринку А відносяться до нижчих товарів, оскільки їхній коефіцієнт еластичності .

Товари на ринку Б – нормальні товари, оскільки їхній коефіцієнт еластичності =2.

Білет 28.

Тести.

1).Припустимо, що пропозиція товару Х абсолютно нееластична. Якщо попит на цей товар виросте, то ціна рівноваги: 1. Збільшиться, а обсяг рівноваги залишиться незмінним.

2). Яке з наступних тверджень означає, що умови досконалої конкуренції не виконуються: 3. Крива попиту на продукт фірми має негативний нахил.

3. Прихильники точки зору на монополістичну конкуренцію як достатньо ефективну та вигідну споживачам стверджують, що: 2. Диференціація товару сприяє кращій реалізації різноманітних уподобань споживачів.

4). На відміну від конкурентної фірми монополіст:1. За даної кривої ринкового попиту може вибрати комбінацію ціни та обсягу випуску, що забезпечуватиме максимум прибутку.

5. Земельна рента за інших рівних умов буде зростати:4. Попит на землю зростає.

Завдання2.

Номінальне значення заробітної плати W, поділене на рівень цін Р, визначає кількість товарів та послуг які можна придбати на свою заробітну плату.

Кожен робітник робить вибір між працею і дозвіллям.

Графік 1. Вибір між працею і дозвіллям.

Н — кількість годин дозвілля на добу; I - денний доход робітника; U — крива байдужості при виборі праця-дозвілля. Графік показує рівновагу в розподілі часу між працею і дозвіллям пересічного робітника. АВ — лінія бюджетного обмеження, що показує всі комбінації «доход-дозвілля», коли погодинна заробітна плата дорівнює W.

I=W (24-H)

I - денний доход робітника;

W- заробітна плата на одну годину;

H- кількість годин дозвілля; (24-H)- кількість годин праці в день.

У даному випадку ми абстрагуємося від так званого позаробочого часу, коли робітник не знаходиться в сфері виробництва, але час, який він витрачає (на транс­порт, підвищення кваліфікації та ін.) не можна віднести до дозвілля.

Нахил лінії бюджетного обмеження «доход-дозвілля» (АВ) дорівнює W, тому що ціна робочої сили на ринку вже задається.

Коли ринкова заробітна плата дорівнює W грошових одиниць на годину, робітник одержує W грошових одиниць доходу за кожну годину дозвілля, від якої він відмовився за­для роботи. Кількість годин роботи залежить від розміру за­робітної плати та індивідуальних уподобань по відношенню до доходу і дозвілля. Індивідуальні уподобання на графіку визначаються кривими байдужості U_1, U_2, U₃. Робітник знаходиться у стані рівноваги в точці Е, де лінія бюджетного обмеження АВ є дотичною до кривої байдужості U₂.

В цій точці

MRS_HI=W, де MRS_HI - гранична норма заміщення дозвілля доходом; W - заробітна плата на 1 годину.

Тобто робітник працює - (24-H) години, заробляє - I грошових одиниць на добу.

Отже, доход робітника на добу буде дорівнювати:

I₁=W (24-H₁).

Чим більший дохід робітника, тим більше споживати він можливо буде, формуючи власний споживчий кошик.

Чим більший характер оплати праці, тим більша продуктивність робітника.

Завдання3.

Для конкурентної фірми, що отримує прибуток (графік а) ринкова ціна (Р) на продукцію фірми більша, ніж середні витрати на її виробництво АС при тому його обсязі (Q*), який максимізує прибуток. Фір­ма отримує економічний прибуток:

Прибуток = (Р - АС) - Q*.

Для конкурентної фірми на рівні самоо­купності (графік б) ринкова ціна (Р) на продукцію фірми дорівнює мінімальним середнім витратам (АС) при обсязі випуску Q*. Це дозволяє їй лише покрити витрати. Фірма отримує нульовий економічний прибуток.

Р = МС = тіп АС.

Для конкурентної фірми, що несе збитки (графік в) ринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні ви­трати (АС) при обсязі випуску продукції Q* (АС >Р); фірма не покриває свої витрати на виробництво продукції і несе збитки.

Збитки = (АС - Р) - Q*.

Справа від точки 1 фірма несе збитки від перевиробництва, оскільки ціна залишається сталою, і невідомо чи буде попит на цю продукцію.

Завдання4. Терміни.

Виробнича функція – це співвідношення між будь-яким набором факторів виробництва і максимальним обсягом продукції. Q=(L,K,Z) .

Абсолютно нееластичний зв'язок- зв'язок, при якому зміна ціни не викликає ніякої зміни попиту чи пропозиції.

Середній доход( AR)-це доход, отриманий від реалізації одиниці продукції в середньому.

Білет 29.

Тести.

1. Товар можна віднести до категорії товарів нижчої споживчої цінності, коли:2. Еластичність попиту за доходом споживача дорівнює: -0,5.

2. Фірма виробляє обсяг продукції, який максимізує прибуток; при цьому її граничні втрати перевищують середні сукупні витрати. Це означає, що фірма: 2. Всі відповіді вірні.