1. Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

1. Відповідно до ч.3 ст.512 ЦК кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено, зокрема, договором. Абзацом першим ч.1 коментованої статті встановлене виключення з цього правила: договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення грошової вимоги або його обмеження.

Зазначена норма направлена на підвищення оборотоздатності грошових вимог. Виконання грошових вимог, на відміну, приміром, від виконання вимог про передачу речей, як правило, не потребує співпраці з боку кредитора, особливо якщо боржником та кредитором є юридичні особи або фізичні особи – підприємці, які зазвичай мають банківські рахунки. Крім того, у випадках, зазначених у ч.1 ст.537 ЦК, боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей у депозит нотаріуса. Тому правило ч.1 коментованої статті є виправданим. При цьому, однак, це правило не є загальним, а стосується лише відступлення вимог за договором факторингу.

2. Правило ч.1 коментованої статті не застосовується, якщо заміна кредитора не допускається в силу закону, зокрема відповідно до ст.515 ЦК.

3. Положення ч.1 коментованої статті не впливають на дійсність домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення грошової вимоги або його обмеження. Відповідно до абзацу другого ч.1 коментованої статті клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Тому у разі порушення такої домовленості клієнт відповідно до ч.1 ст.22 ЦК повинен відшкодувати боржнику завдані збитки. Видається, що такі збитки можуть бути завдані у разі, коли вартість переказу коштів новому кредитору перевищує вартість переказу первісному кредитору.

Зобов’язання щодо утримання клієнтом від відступлення грошової вимоги може бути забезпечене неустойкою. Розмір неустойки визначається за домовленістю сторін. При цьому, однак, цей розмір має бути спів мірним з розміром збитків, в іншому випадку розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду (ч.3 ст.551 ЦК).

 

Стаття 1081. Відповідальність клієнта перед фактором

1. Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

2. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

3. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

1. У ч.2 коментованої статті для цілей ч.1 цієї статті визначається поняття дійсної грошової вимоги: грошова вимога є дійсною, якщо, по-перше, клієнт має право її відступити, по-друге, в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Якщо вимога не є дійсною у розумінні ч.2 коментованої статті, то це не означає відсутності або припинення обов’язку боржника, а також не завжди тягне нікчемність або оспорюваність договору факторингу. Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначаються за правилами § 2 глави 16 ЦК.

2. У ч.1 коментованої статті встановлене правило про те, що клієнт відповідає перед фактором у разі, якщо грошова вимога не є дійсною у розумінні ч.2 коментованої статті. Ця норма є диспозитивною, тому сторони можуть інакше врегулювати договором свої відносини. Зокрема, якщо клієнту і фактору відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу (наприклад, якщо діє мораторій у справі про банкрутство), фактор може прийняти на себе ризик, пов’язаний з цією обставиною.

3. У ч.3 коментованої статті сформульоване загальне диспозитивне правило, відповідно до якого ризик невиконання або неналежного виконання боржником відступленої грошової вимоги несе фактор.

 

Стаття 1082. Виконання боржником грошової вимоги факторові

1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

2. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.