Тема 16. Планування та бізнес - планування.

1. Сутність планування.

2. Бізнес-план..

3. Оперативне планування на підприємстві.

1.Сутність планування

Планування – це одна з основ, за допомогою якої керівництво забезпечує єдиний напрямок зусиль усіх членів організації до досягнення її загальних цілей.

Сутність планування складається в обґрунтуванні цілей і способів їхнього досягнення на основі виявлення комплексу задач і робіт, а також визначення ефективних методів і способів, ресурсів усіх видів, необхідних для виконання цих задач і встановлення їхньої взаємодії.

У ринкових умовах внутріфірмове планування повинне здійснюватися дуже ретельно і винятково по розсуду керівництва фірм, на їхній страх і ризик, на основі їхніх можливостей і суб'єктивної оцінки ринку.

У методології керування передовими фірмами сформована наступна система планів:

1. стратегічне планування;

2. тактичне планування;

3. поточне планування;

4. оперативне планування.

Стратегічне планування. Для успішної діяльності підприємство як суб'єкт ринкових відносин саме повинне визначити стратегічні цілі, що забезпечують досягнення задуманого. Тому першим і, може бути, самим істотним рішенням при стратегічному плануванні є вибір цілей підприємства.

Мета – це конкретний чи стан бажаний результат, до якого прагне підприємство.

Система стратегічних цілей підприємства може бути:

А)багаторівневої (головні і допоміжні цілі декількох рівнів);

Б)неоднорідної по періоду часу (довгострокові, середньо – і короткострокові цілі);

В)різноманітної по чи змісту предмету відображення (виробництво, комерційна і соціальна діяльність, інноваційні й інвестиційні процеси).

При розробці стратегії варто встановлювати мети для кожного напрямку діяльності, що, на думку підприємства, є важливим і виконання якого необхідно спостерігати і контролювати. Але в цілому в системі стратегічних цілей повинні бути присутнім показники (абсолютні чи відносні), що характеризують:

• ринок товарів і послуг, позицію на ньому підприємства;

• прибутковість діяльності;

• виробництво продукції;

• виробничий потенціал;

• наукові дослідження і впровадження нововведень;

• фінанси підприємства;

• ефективність виробництва;

• організаційну структуру, її зміст;

• кадри підприємства;

• соціальну відповідальність.

Щоб забезпечити успішну реалізацію стратегічного плану, керівники підприємства повинні розробляти на тактичному рівні середньострокові і поточні плани як інструмент технології керування для досягнення цілей підприємства.

Середньострокові плани найчастіше охоплюють період від 2 до 5 років як найбільш зручний для відновлення виробничого потенціалу й асортименту продукції. Вони розробляються для розвитку і конкретизації стратегічних планів. Подальша конкретизація і поглиблення стратегічного і середньострокового планування проводяться при поточному плануванні, звичайно на один рік, відповідно до календарним господарським і фінансової роками. Розгорнутою формою поточного планування діяльності підприємства є річний план.

2.Бізнес -план

Бізнес - план є вільним і комплексним планом, що торкається всі аспекти діяльності організації. Він розробляється у виконання стратегічного плану і на основі встановлених стратегічних орієнтирів на поточний рік; у ньому передбачаються і враховуються зміни умов зовнішнього середовища і стану підприємства.

У бізнес - плані відбиваються взаємозалежні між собою функціональні питання:

• Виробництво і реалізація продукції;

• Технологія й організація виробництва;

• Капітальні вкладення (інвестиції) і будівництво;

• Матеріально-технічне забезпечення;

• Трудові ресурси й оплата праці;

• Собівартість, прибуток, ціна і рентабельність;

• Фінанси;

• Соціальний розвиток;

• Охорона праці;

• Техніка безпеки й інші.

1. План виробництва і реалізації продукції.

У цьому розділі річного плану визначаються фонди часу роботи устаткування, потреба в устаткуванні і розробляється річна виробнича програма по випуску виробів. Вихідними даними для розробки цього плану є потужність підприємства і портфель замовлень. На підприємстві розраховують три фонди часу роботи устаткування:

1. Календарний фонд часу роботи устаткування;

2. Номінальний фонд часу роботи устаткування;

3. Дійсний фонд часу роботи устаткування.

Потреба в устаткуванні по кожній групі устаткування визначається виходячи з трудомісткості майбутніх робіт у планованому періоді (розрахунок кількості устаткування дивися в темі «Виробнича потужність підприємства»).

2. План по праці і заробітній платі.

У цьому розділі річного плану розраховуються фонди часу роботи робочі підприємства, потребу в працівниках по кожній категорії і фонди заробітної плати по кожній категорії і професії робітників.

Розраховуються наступні фонди часу роботи робітників:

1. номінальний фонд часу :

2. дійсний фонд часу:

де П – регламентовані втрати робочого часу внаслідок перебування робітника у відпустці, на лікарняному і т.д.

Фонди заробітної плати працівників розраховуються окремо по кожній категорії.

А) по основним робітником річний фонд зарплати розраховується в такий спосіб:

1. годинний фонд зарплати:

,

де Ф_тар – тарифний фонд заробітної плати, грн.

,

де Р_сд – відрядна розцінка, грн.;

N_г – річна програма, шт.;

К_д – коефіцієнт доплат за понаднормову роботу, у вихідні і святкові дні й ін.

2. річний фонд зарплати:

,

де К_доп – коефіцієнт, що враховує доплати за відпустку, вихідна і піднімальний посібник.

Б) річний фонд зарплати допоміжних робітників:

В) річний фонд зарплати фахівців, службовців і керівників визначається по формулі:

3. План технічного розвитку підприємства.

Цей план являє собою розгорнуту програму по технічному розвитку й організації виробництва. Роздягнув включає заходу, який можна визначити по наступним напрямках:

1. освоєння нових видів виробів;

2. упровадження нової техніки, технологій автоматизації і механізації виробництва;

3. удосконалювання якості випуску продукції;

4. заходу щодо наукової організації праці;

5. заходу щодо удосконалювання організації і керування виробництвом;

6. капітальний ремонт і модернізація основних фондів.

Усі ці заходи ретельно відбираються і розраховується економічний ефект від їхнього впровадження. Цей план повинний відбити термін і місце впровадження кожного заходу, джерело його фінансування. Джерелами фінансування можуть бути частина прибутку підприємства, амортизаційний фонд, позикові засоби (кредити банків), інвестиції, внески засновників і акціонерів.

Річний економічний ефект від упровадження заходів розраховується в такий спосіб:

,

де З₁, З₂ – відповідно приведені витрати на виробництво до і після здійснення заходів, грн.

Також проводиться розрахунок умовно-річної економії по формулі:

де З₁, З₂ – відповідно собівартість продукції до і після здійснення заходів, грн.

N_г – річна програма, шт.

4.План матеріально-технічного забезпечення.

Даний розділ ставить своєю метою одержати всі необхідні для діяльності підприємства матеріальні цінності в необхідному обсязі й у конкретний термін. Планування ведеться по наступним видах цінностей:

1. матеріали, сировина;

2. покупні напівфабрикати;

3. устаткування й оснащення;

4. паливо й енергія.

Потреба в матеріальних цінностях ведеться по кожному найменуванню окремо з урахуванням використання їх по наступним напрямках:

А) на основне виробництво;

Б) на допоміжне виробництво;

В) на капітальне будівництво;

Г) на наукові і досвідчені роботи і т.д.

На підставі вище зроблених розрахунків полягають контракти на постачання матеріальних цінностей постачальниками.