1.Види середніх величин. Середня арифметична проста, порядок обчислення.

Середня величина в статистиці – це узагальнюючий показник, який характеризує типовий однорідний рівень варіючої ознаки в розрахунку на одиницю сукупності в конкретних умовах місця і часу.

Середня арифметична проста обчислюється шляхом ділення суми індивідуальних значень ознаки на число одиниць індивідуальних значень.

, де х – індивідуальні значення ознаки (варіанти)

n – число одиниць індивідуальних значень (частоти)

Використовується за первинними, не згрупованими даними.

Середня арифметична зважена обчислюється шляхом ділення суми добутку варіантів і частот на суму частот.

, де х – варіанти

f – частоти

Використовується за згрупованими даними.

Послідовність обчислення .

1.В ряді розподілу встановлюється ознака, яка відноситься до варіантів х. Слід пам’ятати, що варіантом буде зажди та ознака, за якою необхідно обчислити середню величину. Після встановлення варіантів, легко визначитись з частотами f.

2.Знаходимо добуток x*f.

3.Обчислимо суму добутків .

4.Знаходимо суму частот .

5.Обчислюємо середню величину за формулою:

Середня гармонічна – це обернена до середньої арифметичної із обернених значень ознак

Проста , де n – число варіант; х – варіанти

Зважена , де m=хf; х – варіанти

2.Методи статистики. Завдання статистики

Безпосередньо під методом будь-якої науки розуміють спосіб дослідження наукою явищ природи і процесів суспільного життя.

Для вивчення свого предмету статистика розробляє і використовує різні методи.

Є два методи статистики:

1. Загальнонауковий:

• Метод аналізу і синтезу;

• Метод порівняння

• Метод гіпотез – наукове припущення того чи іншого явища;

• Метод аналогій –перенесення однієї властивості на іншу.

2. Специфічний метод:

• Статистичне спостереження

• Зведення та групування

• Методи аналізу:

• Абсолютні і відносні показники

• Середні величини та показники варіації

• Показники ряду динаміки

• Індексний метод

• Мотод аналізу взаємозв’язків

• Вибірковий метод.

Є 11 завдань статистики, які можна охарактеризувати так:

• Збирання;

• Розробка

• Аналіз статистичних даних.

Варіант 19

1.Середня арифметична зважена, порядок обчислення

Середня арифметична зважена обчислюється шляхом ділення суми добутку варіантів і частот на суму частот.

, де х – варіанти

f – частоти

Використовується за згрупованими даними.

Послідовність обчислення .

1.В ряді розподілу встановлюється ознака, яка відноситься до варіантів х. Слід пам’ятати, що варіантом буде зажди та ознака, за якою необхідно обчислити середню величину. Після встановлення варіантів, легко визначитись з частотами f.

2.Знаходимо добуток x*f.

3.Обчислимо суму добутків .

4.Знаходимо суму частот .

5.Обчислюємо середню величину за формулою

2.Способи та види статистичного спостереження.

Статистичне спостереження – це спеціально-організована, спланована, систематична, науково-організована робота спрямована на збирання масових даних про соціально-економічні явища суспільного життя.

Види спостереження:

Спостереження основного масиву – це такий вид несуцільного спостереження, коли з метою характеристики всієї сукупності спостереженню піддається така їх частина, в якої обсяг ознаки, що вивчається, становить переважну частину в загальному його обсязі.

Монографічне спостереження – це детальне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконального вивчення.

Анкетне спостереження – це коли інформацію одержують внаслідок неповного повернення заповнених анкет.

Моніторинг – це спеціально організоване спостереження за станом певного середовища.

Способи статистичного спостереження:

• За способом реєстрації даних:

Безперервне або поточне спостереження – це коли встановлення і реєстрація фактів здійснюється в міру їх виникнення (реєстрація народження і смерті, випуску і реалізації продукції тощо).

Перервне або періодичне – це коли реєстрація фактів здійснюється періодично через певні проміжки часу (місячна, квартальна, піврічна, річна статистична звітність).

Одноразове – це коли реєстрація фактів здійснюється від випадку до випадку, тобто в міру потреби (через не визначені проміжки часу).

• За способом охоплення статистичних сукупностей:

Суцільне спостереження – це коли реєстрації фактів підлягають усі одиниці сукупності.

Несуцільне спостереження– це коли реєстрації фактів підлягають не всі одиниці сукупності, а лише певна їх частина.

• За способом (джерелами) одержання даних:

Документальне спостереження – це коли реєстрація фактів базується на використанні документів первинного обліку.

Безпосереднє спостереження – це коли реєстрація фактів проводиться шляхом безпосереднього особистого перерахунку, вимірювання, оцінювання, огляду представниками органів статистики.

Опитування – це коли реєстрація фактів здійснюється на основі даних від осіб, що опитуються.

• Усне опитування – це коли спеціально призначена особа (обліковець, реєстратор) опитує людей і з їх слів заповнює бланк обстеження.

• Самореєстрація – це коли обстеженим особам видають бланки спостереження, які вони заповнюють самостійно.

• Кореспондентський (експедицинський)вид спостереження, коли статистичні органи розсилають поштою бланки з вказівками щодо їх заповнення і проханням їх заповнити і відправити органам статистики.

Варіант 20