202. Внутрішній маркетинг і система послуг підприємства

Внутрішній маркетинг — це система, яка охоплює процеси визначення, встановлення, підтримки, розширення, а за необхід­ності — завершення стосунків зі співробітниками та іншими вну­трішніми споживачами на всіх рівнях організації, з метою задо­волення потреб усіх задіяних сторін, що досягається завдяки обміну зобов'язаннями та виконанням їх.

При цьому внутрішній маркетинговий продукт складається з таких умов, які мотивують співробітників підприємства до про­дуктивної й ефективної реакції на необхідність орієнтації на по­треби і запити споживачів.

Основними аспектами внутрішнього маркетингу, який також має бути охоплений системою маркетингових досліджень у сфері послуг, є: пошук, відбір і наймання висококваліфікованих працівників; розроблення і використання законодавчих, фінансових, со­ціальних та інших важелів, які сприятимуть утриманню найкра­щих працівників; визначення специфічної цінності кожного працівника; визначення і формування потреб працівників та їхніх запитів; розроблення системи мотивації роботи працівників підпри­ємства.

Ключовим питанням внутрішнього маркетингу підприємства є розроблення системи організаційних впливів на персонал, яка має сприяти підвищенню продуктивності праці. Існують такі види організаційних впливів:

□ примус: адміністрування діяльності персоналу, постійний контроль за його роботою;

□ стимулювання: створення матеріальних і нематеріальних умов, які сприяють активізації роботи персоналу;

□ мотивація: створення умов, за яких активізуються власні мотиви людини до активної роботи, виконання своїх функцій.

Основними формами стимулювання персоналу є матеріальні (заробітна плата, премії і т.д.) та нематеріальні (можливість службового просування, сертифікати, грамоти, графік робот). Також відомий також розподіл стимуляційних і мотиваційних чинників на базові та власне мотиваційні (запропонований один теоре­тиком мотиваційного менеджменту Ф. Герцбергом).

До базових чинників належать: рівень заробітної плати, умо­ви праці, розклад і режим роботи, міра контролю з боку керівни­цтва, взаємини між людьми.

Власне мотиваційні чинники — досягнення визнання, від­повідальність за справу, можливості кар'єрного зростання тощо. Останні визнаються більш важливими впливом на людей.

202. Алгоритм підготовки даних до аналізу

1. Підготовка плану проведення аналізу даних. 2. Перевірка анкет. 3. Редагування анкет. 4.Кодування даних. 5.Перетвор.даних 6. Чистка даних. 7. Статистичне коригув. даних.8. Вибір стратегії аналізу даних.

Так, після здійснення польових робіт отримані анкети спершу перевіряють на правильність їх заповнення. У деяких випадках за контактними даними респондентів перевіряють факт проведення інтерв'ю. Редагування анкет — це робота, яка вможливлює під­вищення точності зібраної інформації. Показовим у плані прак­тики, в цьому контексті є приклад роботи з відкритими запитан­нями анкети, де респондент може відповідати все, що спаде йому на думку. Такі відповіді треба привести до чіткої однозначної форми для подальшого аналітичного оброблення.

Після цього можна переходити до фази дослідницького проек­ту, пов'язаної з аналізом зібраних у такий спосіб даних. Для цьо­го отриману інформ. потрібно закодувати, надавши кожному із запитань анкети та кожному з варіантів відповіді на нього від­повідний (як правило, цифровий)код.

Перетворення даних — це невід'ємна частина роботи з отри­маними анкетами, яка полягає у перенесенні зібраної таким чи­ном інформації у формат комп'ютерних даних. Чистка даних здебільшого полягає в роботі з пропущеними відповідями, що може вплинути на репрезентативність зібраної інформації.

Статистичне коригування даних є передостаннім етапом про­цесу підготовки даних до аналізу. Цей етап уможливлює остаточ­ну підготовку даних до аналізу і є особливо корисним, напри­клад, у разі перетворення шкали для подальшого порівняння її з іншими шкалами або за коригування міри важливості відповідей певного респондента (наприклад, під час проведення експертного опитування).

Таким чином, усі запитання, які включають до анкети, в подаль­шому аналізі становитимуть досліджувані змінні, за кожною з яких дослідник отримує оцінку респондента за мірою важливості або значущості їх для останнього.