Розділ 4. Операції комерційного банку з надання та погашення окремих видів позик

1. Методи кредитування клієнтів банку.

2. Форми позичкового рахунку.

3. Окремі види кредитних операцій:

3.1. Кредити, пов’язані з вексельним обігом.

3.2. Кредити під заставу цінних паперів.

3.3. Іпотечний кредит.

3.4. Лізинговий кредит.

5. Сільськогосподарський кредит.

6. Споживчий кредит.

7. Консорціумний кредит.

1. Методи кредитування клієнтів банку

У банківській практиці застосовуються два основних методи кредитування. Перший метод кредитування полягає в тому, що питання щодо надання позики вирішується щоразу в індивідуальному порядку. Кредит надається на певний строк у декілька тижнів, місяців або років і пов’язаний з потребами позичальника в грошових коштах для фінансування цільової потреби. У загальному обсязі банківських кредитів частка таких позик суб’єктам господарської діяльності перевищує 50%.

Другий метод кредитування полягає у наданні банком позичальнику позики в межах заздалегідь визначеного ліміту кредитування на певний період часу на покриття його потреби в короткострокових коштах. Такий метод кредитування називається кредитною лінією. Для банку відкрити кредитну лінію для позичальника означає взяти на себе певне забалансове зобов’язання про надання грошових коштів.

У банківській практиці виділяють два види кредитних ліній: невідновлювальну та відновлювальну (револьверну).

У разі відкриття невідновлювальної кредитної лінії ліміт кредитування запроваджується у вигляді ліміту видачі, тобто банк бере на себе зобов’язання надати позику в певному розмірі. Після надання банком кредиту у встановленому розмірі та його погашення позичальником стосунки між банком і позичальником припиняються.

При відкритті відновлювальної (револьверної) кредитної лінії ліміт кредитування визначається у вигляді ліміту заборгованості з позики. Це дозволяє підприємству-позичальнику отримати позику у межах встановленого ліміту, погасити всю її суму (або частину суми) і автоматично отримати повторно кредит у межах терміну дії кредитної лінії. Відновлювальна кредитна лінія є більш гнучкою формою кредитування і нерідко надається без спеціального забезпечення. Кредитна лінія може бути як короткостроковою з періодом дії, що, як правило, не перевищує 180 днів, так і довгостроковою із терміном дії 3 - 5 років. За відкриття кредитної банк отримує комісію.

Залежно від характеру зобов’язань банку розрізняють підтверджену та обов’язкову кредитні лінії.

Підтверджена кредитна лінія передбачає домовленість щодо наміру банку кредитувати і не є офіційним зобов’язанням банку. Останній зобов’язується надати позику згідно з заявкою клієнта лише у невідкладному випадку, тому клієнт мало зацікавлений в такій кредитній лінії і використовує її лише як гарантію за позикою, яку надає інший кредитор. Ставка відсотку за такою кредитною лінією може заздалегідь не визначатися. Такі зобов’язання не враховуються навіть за балансом, а підлягають лише позасистемному обліку.

Обов’язкова кредитна лінія - це контрактне зобов’язання, згідно з яким банк зобов’язується у письмовій формі кредитувати клієнта за його проханням відповідно до термінів та умов, які передбачені кредитною угодою. Банк може відмовити у кредитуванні лише у разі, коли виявить реальне погіршення фінансового стану позичальника або порушення ним умов кредитної угоди. Таке зобов’язання банку підлягає обліку за балансом на позабалансовому рахунку. При відкритті такої кредитної лінії банк отримує комісію або від суми зобов’язання, або від його частини, яка не використана позичальником.

Нині комерційні банки переважно використовують метод індивідуального підходу до клієнта при видачі кожної окремої позики, а метод відкриття кредитної лінії практикують у відносинах із позичальниками, які мають надійну репутацію.