60. Головним джерелом доходів держави є податки. Податки — обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.

Податкова система — сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їхньої побудови, а також інститутів та організацій, що забезпечують вилучення їх, здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства. Елементи системи оподаткування: суб'єкт (платник податків) — юридична чи фізична особа, що сплачує податки; об'єкт оподаткування — кількісно визначений економічний феномен, який служить базою для податкування. Зв'язок між розміром податкової ставки та обсягами податкових надходжень до бюджету дослідив американський економіст А. Лаффер. Графічне зображення цієї залежності відоме як "крива Лаффера" Ця крива виявляє таку ставку оподаткування, за якої податкові надходження досягають максимального обсягу (ТУ).. При податковій ставці 100 % держава не отримуватиме доходу, оскільки охочих працювати безоплатно немає.

Види:За об'єктом оподаткування: податки на доходи фізичних і юридичних осіб (заробітну плату, прибуток, ренту тощо); податки на майно (сплачуються постійно впродовж усього часу перебування майна у власності); податки на споживання (сплачуються при використанні доходів). За методом стягнення: розкладні — спочатку встановлюється обсяг податкових надходжень, необхідних для потреб держави, а потім цю суму розкладають на окремі частини за територіями.Визначальним критерієм класифікації податків є форма оподаткування.За цією ознакою розрізняють такі податки:Прямі — вилучаються безпосередньо у власників майна, отримувачів доходу. Непрямі (опосередковані) -- вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача і не залежать від рівня доходу.

61. Сімейний дохід - сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв'язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціальних, економічних та духовних потреб індивідів, сім'ї, суспільства в цілому.Рівень сімейних доходів не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто за величину, яка у вартісному вираженні відображає законодавчо визначений рівень споживання товарів і послуг, необхідних для забезпечення життєдіяльності людини та збереження її здоров'я.Структура сімейних доходів за напрямами використання їх: харчування; придбання одягу та взуття; придбання товарів тривалого користування; соціально-культурні та побутові послуги; комунальні послуги; транспорт; заощадження; інші витрати.Рівень життя — це соціально-економічна категорія, яка відображає ступінь розвитку і задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб населення, а також умови в суспільстві для розвитку і задоволення цих потреб.показники: Індекс споживчих цін

Наявний доход у розрахунку на одну особу, грн.Заробітна плата, грн.Мінімальна заробітна плата, грн.Середній розмір пенсії разом із цільовою грошовою Рівень забезпечення прожиткового мінімуму Прожитковий мінімум

62.Сукупні доходи сімей формуються з різних джерел залежно від величини та складу їх.

 Персональний розподіл доходів між окремими сім'ями значно диференційований (нерівномірний).

Причини нерівномірності розподілу доходів населення:відмінності в освіті й особистих здібностях;нерівномірний розподіл економічних ресурсів;відмінності у становищі на ринку;різне ставлення до ризиків;наявність зв'язків або дискримінації.

Значна нерівномірність у розподілі доходів між окремими сім'ями спричиняє: соціальну напруженість у суспільстві; зубожіння переважної частини населення країни; безконтрольний розподіл доходів.

Бідність — це неможливість внаслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному сус­пільству в конкретний період часу. Це означає, що бідні верстви насе­лення не можуть відповідно харчуватися, оплачувати житло та кому­нальні послуги, лікуватися та відпочивати, вчитися самі та забезпе­чити оплату навчання своїм дітям.

63. Соціальний захист — це: державна підтримка верств населення, які можуть зазнавати негативного впливу ринкових процесів, з метою забезпечення відповідного життєвого рівня, тобто заходи, що включають надання правової, фінансової, матеріальної допомоги окремим громадянам (найбільш вразливим верствам населення), а також створення соціальних гарантій для економічно активної частини населення; комплекс законодавчо закріплених гарантій, що протидіють дестабілізуючим життєвим факторам (інфляція, спад виробництва, економічна криза, безробіття тощо). Основні елементи системи: 1)встановлення допустимих параметрів життя (розміру прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії, соціальної допомоги); 2)захист населення від зростання цін і товарного дефіциту для гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму громадянам; 3) вирішення проблеми безробіття і забезпечення ефективної зайнятості, перепідготовка кадрів; 4) пенсійне забезпечення (людей похилого віку, інвалідів, сімей, що втратили годувальника); утримання дитячих будинків, інтернатів, будинків для людей похилого віку тощо; соціальні трансферти (допомога з безробіття, одноразові чи щомісячні виплати на дітей, з материнства, з хвороби та інших причин, житлові субсидії тощо); соціальне обслуговування (надання соціальних послуг окремим категоріям громадян і т. ін.); надання необхідної медичної допомоги; соціальне страхування тощо.

64. Процес суспільного відтворення — це постійне й безперервне відновлення результату суспільного виробництва - - продукту, а також робочої сили, засобів виробництва, природних ресурсів, інформації, форм та методів організації праці.Особлива роль в умовах постіндустріального суспільства належить відтворенню інформації на основі використання найновіших досягнень НТП, серед яких особливе місце займає всесвітня мережа Інтернет.Типи відтворення: Просте, розширене і звужене відтворення

При простому відтворенні в кожному наступному циклі відбувається відновлення 

суспільного продукту в незмінних обсягах і такої самої якості. Розширене 

відтворення передбачає, що виробництво відновлюється у зростаючих масштабах. З

вужене відтворення характеризується повторенням суспільного виробництва в обсягах, що є меншими, ніж у попередньому періоді.Результати суспільного відтворення відображає ціла низка показників, наприклад, валовий внутрішній продукт.