Джерела кредиту:

1. грошовий капітал, що вивільняється в процесі кругообороту промислового та торговельного капіталу. 

2. рух бюджетних засобів, цільових фондів та резервів.

3. грошові доходи і заощадження приватних осіб. Необхідність кредиту в товарно-грошовому господарстві зумовлюється дією господарського розрахунку і характером кругообігу коштів господарських підприємств. У цьому зв'язку всі підприємства і господарські організації, що працюють на умовах господарського розрахунку, повинні свої витрати з ведення господарства покривати доходами від реалізації виробленої продукції, наданих послуг

54.:1. Комерційний кредит — надається одним підприємцем іншому у вигляді продажу товарів із відстрочкою платежу. Об'єктом - товарний капітал. Інструмент комерційного кредиту - вексель.Мета комерційного кредиту — прискорення реалізації товарів та втіленого в них прибутку.2. Банківський кредит — найпоширеніша форма кредиту. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал. Кредитором є банк, а позичальником — домогосподарства, підприємницький і державний сектор.Мета банківського кредиту — отримання прибутку з позик. Банківський кредит не має цільового обмеження.3.Споживчий кредит - надається банком приватним особам для придбання предметів особистого споживання довгострокового користування (холодильників, пральних машин, )4.Іпотечний кредит — довгострокова позика під заставу нерухомого майна (землі, житла, виробничих будівель). Надають переважно спеціалізовані іпотечні банки під заставу нерухомого майна.5.Лізинговий кредит — відносини між юридичними особами, що виникають з приводу оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди, в якій лізинговою компанією є банк, що на замовлення орендаря купує обладнання і надає його в оренду.6.Ломбардний кредиткороткостроковий кредит під заставу рухомого майна, яке можна швидко реалізувати. Застава забезпечує повернення кредиту. 7.Державний кредит — система економічних відносин між державою в особі Ті органів влади чи управління, з одного боку, та фізичними і юридичними особами - - з іншого, за яких держава виступає як позичальник, кредитор чи гарант. Кредитна система України — це мережа кредитних установ на чолі з Національним банком України та інші організації (наприклад, кредитні спілки, ломбарди).

Структура:центральний банк; комерційні банки;спеціалізовані банківські установи (іпотечні, зовнішньоторговельні, ощадні банки тощо);небанківські фінансово-кредитні установи (страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії )

55. Банківська система- це сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів. Банківська система має дворівневу побудову: на першому рівні — Національний банк, на другому — комерційні банки. Важливою функцією банківської системи є функція ство­рення грошей і регулювання грошової маси, яка полягає в тому, що банки оперативно змінюють масу грошей в обігу, збільшу­ючи або зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. У виконанні цієї функції беруть участь усі ланки банківської сис­теми (НБУ і комерційні банки) і вона стосується всіх напрямів банківської діяльності.

Для банківської системи характерна трансформаційна функція, яка полягає в тому, що банки, мобілізуючи вільні кошти одних суб'єктів господарювання і передаючи їх різними способами іншим суб'єктам, мають можливість змінювати (трансформувати) величину й строки грошових капіталів, їх розміри та фінансові ризики.Крім зазначених функцій, банківська система також вико­нує стабілізаційну функцію, тобто забезпечення сталості банківської діяльності та грошового ринку.

56.  Поворотність кредиту - цей принцип виражає необхідність своєчасного повернення отриманих від кредитора фінансових ресурсів після завершення їх використання позичальником. Він знаходить своє практичне вираження в погашенні конкретної позики шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунок її кредитної організації. Платність кредиту - цей принцип виражає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, але і оплати права на їх використання. Економічна суть плати за кредит відбивається в фактичному розподілі додатково отриманої за рахунок його використання прибутку між позичальником і кредитором. Позичковий відсоток — це ціна, що сплачується за використання грошей. Найчастіше він розглядаєть­ся не в абсолютному значенні (як кількість грошей), а у відносному — як відсоток від суми позичених гро­шей. Види: позич. відсот. Центральн. Банків,поз.відс. комерц. Банків, та уряду.

57. Фінанси - це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу ВВП і національного доходу.Отже, фінанси безпосередньо пов'язані з грошовими відносинами, але не тотожні їм.Функціонування фінансів забезпечується через фінансову систему.На практиці ця система включає різноманітні фінансові інститути, які суспільство використовує з метою забезпечення кругообігу фінансових ресурсів різної цілеспрямованості, і поділяється на: державні фінанси; фінанси підприємств і організацій; фінанси населення.Фінанси виконують наступні функції: регулюючу, розподільчу та контрольну.Регулююча функція фінансів базується на правовій регламентації грошових відносин у суспільстві. Для забезпечення регулюючої функції застосовується набір фінансових інструментів, передусім податків. З їхньою допомогою держава впливає на різні сторони фінансово-економічного розвитку. Розподільча функція фінансів пов'язана передусім з розподілом та перерозподілом суспільного продукту й національного доходу для задоволення різних потреб народного господарства й населення.Контрольну функцію фінанси виконують у процесі утворення й використання грошових ресурсів. Цей контроль має встановлюватися за пропорціями в розподілі й раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів шляхом з'ясування відповідності розміру фондів наміченим цілям.Фінансова система України як предмет дослідження фінансового права складається з таких основних ланок: державний бюджет та місцеві фінанси, фінанси державних підприємств, установ та організацій, спеціальні цільові фонди та кредит.

58. Дефіцитний бюджет - видатки бюджету вище доходів. Дефіцит - різниця витрат і доходів бюджету.Причини бюджетного дефіциту:— спад виробництва внаслідок циклічних коливань, який призводить до зниження рівня доходів (а відтак і податків), що надходять до державного бюджету; збільшення державних витрат на розвиток військо вопромислового комплексу (ВПК), реалізацію соціальних програм, фінансування збиткових підприємств тощо; значний сектор "тіньової економіки", що уникає сплати податків; зростання витрат

на утримання управлінського апарату; непомірні втрати, приписки, розкрадання державних ресурсів тощо.

Заходи щодо обмеження бюджетного дефіциту: перехід від фінансування до кредитування; ліквідація дотацій збитковим підприємствам; зменшення видатків на фінансування ВПК, соціальних програм, державне управління; зміна системи оподаткування. Відзначаючи негативність бюджетного дефіциту, мають насамперед на увазі його вплив на знецінення грошей. Воно веде до економічної нестабільності, оскільки гроші втрачають свою вартість у часі. Усі юридичні та фізичні особи намагаються позбутись грошей, які практично перестають виконувати функцію нагромадження. Інфляція виражається в зростанні цін і зниженні рівня реальних доходів, вона підриває стимули до підприємницької діяльності і до праці. Водночас стримування інфляції жорсткою монетарною політикою може дати зворотні наслідки.

\

59. Держа́вний борг — (борг АРК чи борг місцевого самоврядування) — загальна сума заборгованості держави (АРК чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (АРК чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов'язання держави (АРК чи місцевого самоврядування), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Управління державним боргом — це система заходів держави, пов'язана з: вивченням кон'юнктури на ринку позичкового капіталу; випуском та розміщенням нових боргових зобов'язань; погашенням нових боргових зобов'язань;  виплатою відсотків на позики; зміною строків позик; зміною відсоткових ставок на позики (конверсія); анулюванням боргу (у випадку фінансової неспроможності держави).