4.Комбінований урок .

І. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (8—10 хв).

Перевірка результатів літніх спостережень (бесіда з опорою на життєвий досвід). Висновки про ознаки досліджуваних фактів, явищ природи та спрямування на наступ­ні сезонні спостереження в природі.

2. Мотивація навчальної діяль­ності учнів, підготовка до засво­єння нових знань, повідомлення теми і мети уроку (3-5 хв).

Створення навчальної ситуації для підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу. Мотивація навча­льної діяльності. Визначення мети навчання (заздалегідь записуємо на дошці — «Знати:», «Вміти:» — діти перечитують).

2. Сприйняття та усвідомлення знань (15-16 хв).

Бесіда, розповідь, пояснення вчителя з використанням різних видів наочних посібників, поєднан­ня розповіді вчителя із самостійною роботою учнів; читання відповідно­го матеріалу, демонстрація кінофі­льмів, діафільмів з попередньою бесідою і визначенням завдань (знайомство з виучуваним предме­том, формування понять, опрацю­вання термінології, розвиток спо­стережливості, вмінь здійснювати порівняння).

4. Осмислення нового матеріалу, розвиток знань, умінь та навичок

(5 хв).

Подальша робота з колекція­ми, роздатковим матеріалом; за­вдання на порівняння (знайти пред­мети живої і неживої природи, по­рівняти, виявити спільне і відмін­не).

4. Повідомлення про методи ви­вчення природних явищ і проце­сів (7 хв).

Розповідь про методи вивчен­ня природи, особливості спостере­жень і методику запису результатів досліджень.

4. Висновки уроку, домашнє завдання (2 хв).

2. М-ка добору принципів у змісті прир-ства ПШ.

Навчальні програми. У навчальних програмах дається загальна ха­рактеристика змісту навчального матеріалу з кожного навчального предмету, розподіл його за роками навчання. Пояснювальна записка, з якої починається кожна програма, розкриває провідні ідеї, мету і зав­дання, структуру навчального предмета, методичні особливості його вивчення. У навчальних програмах дається характеристика змісту на­вчання з кожного навчального предмета, розподіл його за роками на­вчання.Залежно від специфіки програма може будуватися лінійно(питання розглядаються одноразово),концентрично(поглиблення), спірально (питання розглядають кілька раз на різних рівнях).

Зміст програми повинен відповідати таким загально дидактичним принципам: науковості, систематичності,систематичності і послідовності, логічності, наочності, дотримання внутрішнього та між предметного зв’язку,узагальнення і систематизації, присутність практичного значення знань.

Спечифічні:батьківщинознавчий – вивч. розділ «Наша Батьківщина на глобусі і карті у 4 класі», «Різноманітність природи нашої Батьківщини учні знайом. З природними багатствами своєї країни». Так реалізується даний принцип, краєзнавчий – перш ніж розпочати краєзнавчу роботу з дітьми вчителю треба самому добре вивчити природу навк.місцевості. Для цього під час екскурсій з учнями збирати необхідний матеріал про свій район, а саме: його географічне положення, особливості пір року, х-ку вод, грунтів, рослинний та тваринний світ, населення, його національний склад. Вчителю ознайомитися з підприємствами, перспективами розвитку району. Краєзнавчий підхід здійснюється на всіх уроках Я і Укр. сезонності- у результаті вивч. Я і Укр.в 1 класі діти одержують пропедевтичні знання про зміни що відбуваються протягом року в природі. Природний матеріал курсу в 1 класі об’єднаний в теми:осінь, зима,весна, літо.У 3 класі вивч. Теми: поле, зернові рослини полів своєї місцевості, овочеві та технічні рослини полів,буряни поля…До змісту кожної з цих тем входить матеріал, який зустрічається в природі в ту пору року, коли вивч. тема. Протягом усіх років в ПК учні пров.спостереження (цілеспрямоване сприйняття об’єктів живої та неживої природи за допомогою різних видів чуття) за змінами, що відбув.в природі.

7-9.Матеріальна база.

Це різноманітне обладнання уроків: таблиці,карти…, а також обладнання для проведення дослідів, практичних робіт у куточку живої природи, на шкільній ділянці, географічному майданчику.