
- •Г.Г. Дахно право інтелектуальної власності Видання друге, їіерероблене і доповнене
- •Розділ і охорона об'єктів інтелектуальної власності
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •Правові засади охорони знаків для товарів і послуг та зазначень походження товарів
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •Глава 46 «Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю» містить 4 статті. Процитуємо їх.
- •§1. Україна
- •§1. Зарубіжне патентування й ліцензування винаходів
- •§2. Ліцензія — своєрідна «оренда» патенту
- •§3. Ліцензування патентів і антимонопольне законодавство
- •§4. Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України про майнові права інтелектуальної власності та комерційну концесію
- •Глава 75 «Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності» Цивільного кодексу України побудована так:
- •Глава 16 «Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності» Господарського кодексу України має таку структуру:
- •Глава 76 «Комерційна концесія» Цивільного кодексу України містить такі статті:
- •Глава 36 «Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія)» Господарського кодексу України має таку структуру:
- •§5. Нормативна база ліцензійної діяльності в Україні щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків, топографій інтегральних мікросхем і сортів рослин
- •§1. Товарний знак — символ гудвілу
- •§2. Ліцензування товарних знаків
- •§3. Франчиза (франчайзинг)
- •§4. Ліцензування фірмових найменувань і сертифікаційних марок
- •§1. Право власності і авторське право
- •§2. Ліцензування прав, що випливають з копірайту
- •§1. Ліцензування секретів виробництва
- •§2. Цехове право й секрети виробництва
- •§3. Промислове шпигунство
- •3.2. Багатостороння конвенція з уникнення подвійного оподаткування копірайтних роялті (Multilateral Convention for the Avoidance of Double Taxation of Copyright Royalties)
- •3.3. Бернська Конвенція про охорону літературних і художніх творів (Bern Convention for the Protection of Literary and Artistic Works)
- •3.5. Буенос-Айреська конвенція
- •3.6. Вашингтонський договір про інтелектуальну власність
- •3.8. Всесвітня конвенція про авторське право ( Universal Copyright Convention)
- •3.9. Всесвітня організація інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization)
- •3.10. Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
- •3.11. Договір воів про авторське право (wipo Copyright Treaty)
- •3.12. Договір воів про виконання та фонограми ( wipo Performances and Phonograms Treaty)
- •3.13. Договір про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів (Agreement ort International Recorded Scientifice Discoveries)
- •3.14. Договір про патентне право (Patent Law Treaty)
- •3.15. Договір про патентну кооперацію {Patent Coopйration Treaty)
- •3.16. Договір про право з товарного знаку ( Trademark Law Treaty)
- •3.17. Договір про реєстрацію фільмів (Film Registration Treaty — frt)
- •3.19. Конвенція про видачу європейських патентів (Європейська патентна конвенція) Convention on the Grant of European Patents (European Patent Convention)
- •3.20. Конвенція про європейський патент для «Спільного ринку» (Конвенція про патент Співтовариства) Convention on the European Patent for the Common Market
- •3.21. Конвенція про охорону виробників фонограм від не уповноваженого тиражування їх фонограм (Женевська конвенція)
- •3.23. Конвенція про придушення обігу та продажу соромітливих публікацій (Convention for the Suppression ofthe Circulation and Traffie in Obscene Publications)
- •3.24. Лісабонська угода про найменування місць
- •3.25. Локарнська угода про встановлення Міжнародної класифікації промислових зразків (Locarno Agreement Establishing an International Classification for Industrial Designs)
- •3.26. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків і 89і р. Та Протокол 1989 р. До неї (Madrid Agreement Concerning the International Registration of Marks)
- •3.27. Мадридська угода про припинення неправдивих або таких, що вводять в оману, вказівок походження товарів (Madrid Agreement for the Repression ofFalse or Deceptive Indications of Source of Goods)
- •3.28. Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин (International Convention for the Protection of New Varieties of Plauts)
- •3.29. Міжнародна конвенція про охорону виконавців, виробників фонограм і організації мовлення (Римська конвенція)
- •3.30. Найробійський договір про охорону олімпійського символу (Nairobi Treaty on Protection Of the Olympic Symbol)
3.17. Договір про реєстрацію фільмів (Film Registration Treaty — frt)
Його офіційна назва — «Договір про міжнародну реєстрацію аудіо-візуальних творів» (Treaty on the International Registration of Audiovisual Works).
Укладений у Женеві 18 квітня (за іншими даними — 20 квітня) 1989 р. під егідою Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
Відповідно до Договору створено Міжнародний реєстр аудіовізуальних творів.
Названими творами вважаються серії фіксованих взаємопов'язаних зображень, що супроводжуються звуком чи без нього, які можна побачити і, якщо вони супроводжуються звуком, то почути. Матеріальним носієм може бути фільм, плівка, диск тощо.
Договором встановлена презумпція достовірності вказівок, що містяться в Міжнародному реєстрі. Зазначена презумпція може бути оспорена.
За свою мету Договір має лише міжнародну реєстрацію аудіо- мовних творів. Він не здійснює ніякого впливу на обсяг охорони вказаних творів у державах-учасницях.
Міжнародний реєстр знаходиться в Австрії. У рамках Договору створено Союз. Він має Асамблею. Всі країни-члени є її учасницями. Союз має свій бюджет.
За станом на 15 січня 2001 р. учасницями Договору були 13 держав: Австрія, Аргентина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Угорщина, Колумбія, Мексика, Перу, Сенегал, Словаччина, Франція, Чехія, Чилі.
3.18. Євразійська патентна конвенція
Євразійська патентна конвенція (ЄАПК) була укладена 9 вересня 1994 р. на засіданні Ради Глав урядів Співдружності Незалежних Держав. Тоді Конвенцію підписали: Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизька Республіка, Молдова, Росія, Таджикистан та Україна — тобто 8 держав. Не було підписів керівників урядів Грузії, Азербайджану, Туркменістану та Узбекистану.
ЄАПК розроблялася за активної участі Всесвітньої організації інтелектуальної власності та Європейської патентної організації.
Конвенція має таку структуру.
Преамбула.
Частина І. Євразійська патентна система.
Стаття 1. Заснування Євразійської патентної системи.
Частина II. Євразійська патентна організація.
Стаття. 2. Заснування Євразійської патентної організації.
Стаття З. Адміністративна рада.
Стаття 4. Євразійське відомство.
Стаття 5. Фінанси.
Частина III. Матеріальні норми патентного права.
Стаття 6. Патентоспроможні винаходи.
Стаття 7. Особи, що мають право на євразійський патент.
Стаття 8. Право пріоритету.
Стаття 9. Патентні права.
Стаття 10. Обсяг правової охорони.
Стаття 11. Термін дії євразійського патенту.
Стаття 12. Примусові ліцензії.
Стаття 13. Чинність євразійського патенту та здійснення прав. Стаття 14. Патентна інструкція. Матеріальні норми. Частина IV. Процедурні норми патентного права. Стаття 15. Євразійська заявка та видача євразійського патенту. Стаття 16. Перетворення євразійських заявок на національні патентні заявки.
Стаття 17. Підтримання чинності євразійських патентів. Стаття 18. Мито.
Стаття 19. Патентна інструкція. Процедурні норми. Частина V. Застосування Договору про патентну кооперацію (РСТ). Стаття 20. Застосування Договору про патентну кооперацію. Частина VI. Перехідні положення. Стаття 21. Пошук. Колегії. Частина VII. Різні положення.
Стаття 22. Незалежність національних патентних систем.
Стаття 23. Перегляд Конвенції.
Стаття 24. Урегулювання спорів.
Частина VIII. Інформаційні послуги.
Стаття 25. Поширення патентної інформації.
Частина IX. Прикінцеві положення.
Стаття 26. Підписання. Набрання Конвенцією чинності.
Стаття 27. Денонсація Конвенції.
Стаття 28. Депозитарій.
Для забезпечення функціонування ЄАПК створено Євразійську патентну організацію (ЄАПО). До її складу входять Адміністративна Рада та Євразійське патентне відомство (ЄАПВ) зі штаб-квартирою в Москві. ЄАПВ очолює президент, який вважається найвищою посадовою особою ЄАПО. Діловодство ведеться російською мовою, яка є офіційною мовою ЄАПО. Організація діє на засадах самофінансування. Витрати фінансуються за рахунок мита та інших джерел (зокрема, видавничої діяльності).
Термін чинності Євразійського патенту (ЄАП) становить 20 років, рахуючи від дня подання євразійської заявки. ЄАП має такий самий статус, як і національний патент.
Критерій патентоспроможності винаходу ЄАПК: новизна, винахідницький рівень, промислова придатність.
ЄАПК передбачає можливість подання євразійської заявки безпосередньо ЄАПВ. Слід мати на увазі, що національне законодавство може передбачати дозвільний порядок у сфері закордонного патентування.
Заявку можна подавати без патентного повіреного, зареєстрованого в ЄАПВ.
Право на ЄАП належить винахіднику та його право наступнику. Обсяг охорони винаходу визначається його формулою.
Якщо євразійська заявка надсилається ЄАПВ безпосередньо, то йому ж і сплачується єдине процедурне мито, а якщо заявка надсилається через національне патентне відомство, то такому відомству сплачується мито за виконання формальної експертизи та пересилання заявки ЄАПВ, а єдине процедурне мито сплачується ЄАПВ.
Через 18 місяців з дати подання (або з дати пріоритету, якщо про нього заявлено) відбувається публікація заявки. У першому випадку заявка публікується разом зі звітом, а в другому — звіт публікується коли він надійде.
Заявник має право протягом 6 місяців з дати публікації заявки подати клопотання про проведення експертизи по суті. Вона проводиться після сплати відповідного мита.
Якщо заявник не згоден з рішенням експерта ЄАПВ про відмову щодо видання ЄАП, то таке рішення може оскаржити колегії ЄАПВ. Негативне рішення ЄАПВ є остаточним і не підлягає оскарженню. Протягом 6 місяців з дати одержання такого рішення заявнику надається можливість перетворити його євразійську заявку на заявку на національний патент будь-якої з держав-учасниць ЄАПК. При цьому зберігається дата подання (дата пріоритету) цієї нещасливої євразійської заявки, і вона може шукати щастя в одержанні відповідного національного патенту. Щоправда, за такі пошуки потрібно платити мито
За станом на початок 2004 р. Україна не була учасницею Євразійської конвенції, бо Верховна Рада України її не ратифікувала.