3.5. Буенос-Айреська конвенція

Офіційна назва Конвенції англійською мовою — Convention on Literary and Artistic Copyrights (Конвенція про літературні та мистецькі копірайти). Укладена в 1911 р.

Головний принцип Конвенції — національний режим (national treatment) у сфері копірайту. Всі держави — учасниці знаходяться в Західній півкулі (The Western Hemisphere). Конвенція передбачає за­стережне формулювання типу «Всі права зарезервовані» (AU rights reserved).

3.6. Вашингтонський договір про інтелектуальну власність

щодо інтегральних схем ( Washington Treaty on Intellectual Property in Respect of Integrated Circuits)

Інтегральною схемою вважається повна електронна схема (com­plйtй electronic circuit), що виконана у вигляді однієї компоновки (to manufacture as a single package). Усі індивідуальні пристрої, передусім транзистори та діоди, необхідні для виконання функцій схеми, виго­товляються на одному чипі напівпровідника (chip of semiconductor), який зазвичай виготовляється з кремнію. Технічний прогрес зумов­лює постійне удосконалення інтегральних схем.

Названий договір було укладено 26 травня 1989 р. Передбачало­ся, що Договір набере чинності після того, як 5 держав та(або) між­урядових організацій здадуть на зберігання Генеральному директору Всесвітньої організації інтелектуальної власності ратифікаційні гра­моти, документи про приєднання, схвалення або приєднання.

Договір має таку структуру:

Стаття 1. «Заснування Союзу».

Стаття 2. «Визначення».

Стаття 3. «Предмет Договору».

Стаття 4. «Правова форма охорони».

Стаття 5. «Національний режим».

Стаття 6. «Обсяг охорони».

Стаття 7. Використання, реєстрація, розкриття.

Стаття 8. «Термін охорони».

Стаття 9. «Асамблея».

Стаття 10. «Міжнародне бюро».

Стаття 11. «Поправки до деяких положень Договору».

Стаття 12. «Збереження чинними зобов'язань за Паризькою та Бернською конвенціями».

Стаття 13. «Застереження».

Стаття 14. «Врегулювання суперечок».

Стаття 15. «Участь у Договорі».

Стаття 16. «Набрання Договором чинності».

Стаття 17. «Денонсація Договору».

Стаття 18. «Тексти Договору».

Стаття 19. «Депозитарій».

Стаття 20. «Підписання».

Держави-учасниці визнали як неправомірні, щонайменше такі дії, якщо вони здійснюються без дозволу патентовласника: відтворення топографії і ввезення, продажа та інші види поширення з комерцій­ною метою топографій або інтегральних мікросхем, що включають топографії.

Термін правової охорони відповідно до Договору становить що­найменше 8 років.

Положення даного Договору набули подальшого розвитку у стат­тях 35-38 Угоди ТРІПС.

Передбачається, що імпорт або продаж виробів, що включають інтегральну схему, яка охороняється, без уповноваження на це влас­ником права (right holder), вважаються незаконними (unlawful). Якщо ж певний виріб, що містить незаконно відтворену компоновку інтег­ральної схеми (layout design), купують особи, які про це не знають, то їх дії не вважаються такими, що суперечать закону. Ці невинні порушники (innocent infringers) згодом можуть продавати (to sell) або іншим чином розпоряджатися (to dispose) запасом (stock), купленим ними до того, як вони дізналися, що застосування компоновки у виробах відбулося незаконно. «Невинні порушники» зобов'язані сплатити власнику права роялті у розумних межах (reasonable royalty).

Надання примусових ліцензій на компоновки інтегральних схем Можливе в двох випадках:

— для громадського некомерційного використання (public non­commercial use);

— судової санкції за порушення законодавства про економічну конкуренцію.

3.7. Віденська угода про встановлення Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків ( Vienna Agreement Establishing an International Classification of the Figurative Element of Marks)

Укладена в 1973 p. Переглядалася в 1985 p. Учасниками Угоди є поки-що обмежене коло держав-учасниць Паризької конвенції, для яких вона відкрита. Ратифікаційні грамоти чи акти про приєднання здаються Генеральному директорові ВОІВ.

Угодою запроваджується класифікація для знаків, які складаються чи включають до свого складу зображувальні елементи. Держави- учасниці Угоди мають вказувати відповідні шифри «Міжнародної класифікації у всіх офіційних документах і публікаціях, що стосу­ються реєстрації знаків і їх продовження.

«Комітет експертів», що утворений у рамках Угоди, періодично переглядає «Міжнародну класифікацію». Нині діє третя редакція «Класифікації», яка була прийнята в 1992 р. В рамках «Угоди» є Союз, який, у свою чергу, має Асамблею. Усі держави-члени Союзу є членами Асамблеї. Остання приймає дворічну програму і бюджет Союзу.