ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

Генеральна прокуратура україни

Головне управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство

Методичні рекомендації

Щодо проведення перевірок дотримання законності органами внутрішніх справ при розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про безвісно зниклих громадян

КИЇВ

2005

Зміст

1. Вступ стор. 3

2. Література стор. 4

3. Загальні положення стор. 4-5

4. Система розшуку та порядок його здійснення стор. 5-12

5. Особливості здійснення оперативно-розшукових заходів стосовно безвісно зниклих громадян стор. 12-14

6. Дії органів внутрішніх справ при виявленні безвісно зниклої особи

стор. 14-15

7. Прокурорський нагляд за дотриманням законів при проведенні органами внутрішніх справ оперативно-розшукових заходів щодо розшуку безвісно зниклих осіб стор. 15-18

8. Оформлення та реалізація результатів перевірки стор. 18-19

1.Вступ.

Вивчення матеріалів кримінальних, оперативно-розшукових справ свідчить про те, що не всюди приділяється належна увага розшуку безвісно зниклих громадян. З цих питань не налагоджено тісної взаємодії між слідчими, працівниками кримінального розшуку, експертами.

Незадовільно виконуються вимоги нормативних актів, які регламентують цей напрямок діяльності. Порушується встановлений порядок розгляду заяв та повідомлень про безвісне зникнення громадян, не вживаються термінові заходи до з'ясування причин і обставин їх зникнення.

Під час перевірок за заявами нерідко формально проводиться огляд місця останнього перебування і особистих речей зниклого. Осіб, які мають відомості про зниклого, опитують поверхово, глибоко не вивчаються взаємовідносини з близькими, колегами, знайомими. Версія про те, що пропалий міг стати жертвою злочину, практично не опрацьовується. Тим часом, як свідчить практика, мають місце факти маскування вбивства під безвісне зникнення громадян. Особливо це стосується випадків, коли жертвами стають діти, молоді жінки, власники автотранспорту, співробітники правоохоронних органів, працівники комерційних структур.

Навіть за наявності ознак, які свідчать, що зниклий став жертвою злочину, кримінальні справи за матеріалами перевірок своєчасно не порушуються. Як правило, таке рішення приймається лише після неодноразових скарг родичів або після виявлення трупів тих, хто зник. При цьому втрачається реальна можливість встановлення винних, виявлення, процесуального закріплення доказів, внаслідок чого більша частина таких злочинів залишається нерозкритою.

Практика свідчить, що слідчі прокуратури і працівники органів внутрішніх справ, переконавшись на місці виявлення трупа у відсутності події та складу злочину, огляд місця події і інші слідчі та розшукові заходи виконують недбало і поверхово. Недостатньо фіксуються ознаки зовнішності трупа, прикмети одягу. Під час опису зовнішніх ознак загиблого допускаються відступи від методики складання словесного портрету, одяг не вилучається. Не дотримуються умови і правила фотозйомки.

Недооцінка надзвичайних подій, тяганина веде до нерозкриття злочинів, породжує скарги, тому що спізнілі заходи не дають належного результату.

У зв'язку з цим, прокурори на місцях повинні зосередити увагу на організацію належного нагляду за додержанням законів при реєстрації, розгляді та прийнятті рішень за заявами та повідомленнями щодо безвісного зникнення громадян.

Посібник, що рекомендується, надасть допомогу міськрайпрокурорам в організації прокурорського нагляду на даній ділянці роботи.