- •Г.Г. Дахно право інтелектуальної власності Видання друге, їіерероблене і доповнене
- •Розділ і охорона об'єктів інтелектуальної власності
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •Правові засади охорони знаків для товарів і послуг та зазначень походження товарів
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •Глава 46 «Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю» містить 4 статті. Процитуємо їх.
- •§1. Україна
- •§1. Зарубіжне патентування й ліцензування винаходів
- •§2. Ліцензія — своєрідна «оренда» патенту
- •§3. Ліцензування патентів і антимонопольне законодавство
- •§4. Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України про майнові права інтелектуальної власності та комерційну концесію
- •Глава 75 «Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності» Цивільного кодексу України побудована так:
- •Глава 16 «Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності» Господарського кодексу України має таку структуру:
- •Глава 76 «Комерційна концесія» Цивільного кодексу України містить такі статті:
- •Глава 36 «Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія)» Господарського кодексу України має таку структуру:
- •§5. Нормативна база ліцензійної діяльності в Україні щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків, топографій інтегральних мікросхем і сортів рослин
- •§1. Товарний знак — символ гудвілу
- •§2. Ліцензування товарних знаків
- •§3. Франчиза (франчайзинг)
- •§4. Ліцензування фірмових найменувань і сертифікаційних марок
- •§1. Право власності і авторське право
- •§2. Ліцензування прав, що випливають з копірайту
- •§1. Ліцензування секретів виробництва
- •§2. Цехове право й секрети виробництва
- •§3. Промислове шпигунство
- •3.2. Багатостороння конвенція з уникнення подвійного оподаткування копірайтних роялті (Multilateral Convention for the Avoidance of Double Taxation of Copyright Royalties)
- •3.3. Бернська Конвенція про охорону літературних і художніх творів (Bern Convention for the Protection of Literary and Artistic Works)
- •3.5. Буенос-Айреська конвенція
- •3.6. Вашингтонський договір про інтелектуальну власність
- •3.8. Всесвітня конвенція про авторське право ( Universal Copyright Convention)
- •3.9. Всесвітня організація інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization)
- •3.10. Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
- •3.11. Договір воів про авторське право (wipo Copyright Treaty)
- •3.12. Договір воів про виконання та фонограми ( wipo Performances and Phonograms Treaty)
- •3.13. Договір про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів (Agreement ort International Recorded Scientifice Discoveries)
- •3.14. Договір про патентне право (Patent Law Treaty)
- •3.15. Договір про патентну кооперацію {Patent Coopйration Treaty)
- •3.16. Договір про право з товарного знаку ( Trademark Law Treaty)
- •3.17. Договір про реєстрацію фільмів (Film Registration Treaty — frt)
- •3.19. Конвенція про видачу європейських патентів (Європейська патентна конвенція) Convention on the Grant of European Patents (European Patent Convention)
- •3.20. Конвенція про європейський патент для «Спільного ринку» (Конвенція про патент Співтовариства) Convention on the European Patent for the Common Market
- •3.21. Конвенція про охорону виробників фонограм від не уповноваженого тиражування їх фонограм (Женевська конвенція)
- •3.23. Конвенція про придушення обігу та продажу соромітливих публікацій (Convention for the Suppression ofthe Circulation and Traffie in Obscene Publications)
- •3.24. Лісабонська угода про найменування місць
- •3.25. Локарнська угода про встановлення Міжнародної класифікації промислових зразків (Locarno Agreement Establishing an International Classification for Industrial Designs)
- •3.26. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків і 89і р. Та Протокол 1989 р. До неї (Madrid Agreement Concerning the International Registration of Marks)
- •3.27. Мадридська угода про припинення неправдивих або таких, що вводять в оману, вказівок походження товарів (Madrid Agreement for the Repression ofFalse or Deceptive Indications of Source of Goods)
- •3.28. Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин (International Convention for the Protection of New Varieties of Plauts)
- •3.29. Міжнародна конвенція про охорону виконавців, виробників фонограм і організації мовлення (Римська конвенція)
- •3.30. Найробійський договір про охорону олімпійського символу (Nairobi Treaty on Protection Of the Olympic Symbol)
§1. Ліцензування секретів виробництва
Як вже зазначалося, у перекладі з англійської мови know-how означає знати, як, a show-how — показати, як. І те, й інше є секретом виробництва.
Охорона комерційної таємниці на теренах України є новим явищем. За часів панування соціалістичних виробничих відносин у колишньому СРСР такого поняття, як комерційна таємниця, просто не було. Зрозуміло, що не можна володіти тим, чого немає.
З огляду на це аналізувати проблеми, що виникають у процесі використання секретів виробництва на ліцензійній основі, доведеться в цій лекції на матеріалах США та Європейського Співтовариства, які накопичили в цій царині значний досвід.
Спочатку зупинимося на загальних питаннях ліцензування секретів виробництва.
Ліцензія є контрактом, згідно з яким власник секрету виробництва дозволяє іншій особі (ліцензіатові) використовувати секрет, як правило, за винагороду. Фахівці зауважують, що ліцензування секрету виробництва надає його власникові гнучкості й можливості накопичити капітал, використовуючи секрет виробництва. При цьому виходять з того, що особи, які залишають за собою титул власності, а об'єкт власності лише ліцензують іншим особам для використання, мають більше важелів для контролю над тим, як одержувач використовує об'єкт, порівняно з тією ситуацією, коли титул власності продається цілком. Зокрема, ліцензування особливо подобалося виробникам і дистриб'юторам комп'ютерного забезпечення. Шанси на збереження секретів виробництва в комп'ютерних програмах, спираючись на механізм ліцензування, різко зростають. У випадках з програмами, виконаними за замовленням, чи з програмами, що поширюються серед обмеженого кола споживачів, виробники комп'ютерних програм, як правило, надають їх споживачам на звичайній ліцензійній основі, а не продають їх відразу. В ліцензійних угодах компанія-виробник вимагає, щоб споживач зберігав програму конфіденційно й поводився з нею так, аби зберегти її секретність. Зокрема, ліцензія може стосуватися зобов'язання споживача не застосовувати зворотний інжиніринг (декомпіляцію) для з'ясування того, як вона працює.
Зрозуміло, що компанії-виробники не мають можливості укладати традиційні ліцензійні угоди з кожним користувачем комп'ютерних програм масового застосування. Ось чому було запроваджено так звану «ліцензію, вкладену в пакет» {shrink-wrapped license). Ззовні упаковки масової програми в целофановому пакеті міститься те, що називається «правовим документом». У ньому попереджається, що відкриття опече таної упаковки й використання вказуватиме на згоду покупця з положеннями й умовами договору. Якщо він з цим документом не згодний, то може повернути невикористану програму для одержання сплачених за неї грошей. Сплачені за програму гроші не означають передавання права власності на виріб, де зафіксована програма, споживачеві, а є ліцензійними платежами за використання комп'ютерної програми, право власності на яку залишається за виробником. У цьому виді ліцензії зазначається, що програма є секретом виробництва виробника, і покупець не може застосовувати щодо неї зворотного інжинірингу, декомпіляції, демонтажу чи перекладу об'єктного коду. Виконання споживачем будь-якої названої вище дії означає розірвання ліцензійного договору і притягнення споживача до відповідальностіI.