3.12. Договір воів про виконання та фонограми ( wipo Performances and Phonograms Treaty)

Його було підписано 20 грудня 1996 р. на Дипломатичній кон­ференції в рамках Всесвітньої організації інтелектуальної власності. На цій конференції було також підписано Договір ВОІВ про ав­торське право. У Конференції взяли участь представники понад 120 держав. Договір набирає чинності після того як ЗО держав здадуть Генеральному директору ВОІВ ратифікаційні грамоти чи акти про приєднання.

Аспекти, що є предметом Договору, в багатьох країнах світу охо­роняються як суміжні права (neighbouring rights).

У цьому Договорі певним чином дублюються положення Римсь­кої конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення від 26 жовтня 1961 р. Договір ВОІВ є розвит­ком положень Римської конвенції. Він надає надійнішу охорону пра­вам виконавців і виробників фонограм. їм надаються виключні пра­ва на відтворення, дистриб'юторство та здавання творів в оренду (exclusive reproduction, distribution and rental rights). Договір передба­чає надання виконавцям права уповноважувати першу фіксацію їх прямих, таких що сприймаються на слух, виступів (the first fixation of their live, aural performances).

Важливе місце в Договорі посідають питання охорони творів у «цифровому довкіллі» (іdigital environment). Передбачається викори­стовувати кодування (encryption) та системи контролю примірників (copy-control systems). Держави-учасниці зобов'язалися застосовува­ти заходи проти обходу порушниками технологічного захисту, який використовують правоволодільці (:rights-holders), з метою обмеження неуповноваженого доступу (unauthorized access) до їх творів та вико­ристання останніх.

Договір містить формулювання понять:

• виконавці (performers);

• фонограма (phonogram);

• фіксація (fixation);

• виробник фонограми (producer of phonogram)]

• публікація зафіксованого виступу або фонограми (publication of a fixed performance or a phonogram)]

• мовлення (broadcasting);

• доведення до громадськості виконання або фонограми (com­munication to the public of a performance or a phonogram).

Передбачається охорона:

• моральних (немайнових) прав виконавців (moral rights of performers)]

• економічних (майнових) прав виконавців щодо їх незафіксо- ваних виконань (economic rights of performers in their unfixed performances)]

• права на відтворення (rights of reproduction)]

• права на поширення (rights of distribution)]

• права на оренду записів виконань (rights of rental)]

• права на забезпечення громадськості зафіксованими виступа­ми (rights of making available of fixed performances).

Верховна Рада України 20 вересня 2001 p. прийняла Закон Ук­раїни «Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми» № 2732-ІЦ.

3.13. Договір про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів (Agreement ort International Recorded Scientifice Discoveries)

14 жовтня 1977 р. було опубліковано проект Договору. В період з 27 лютого по 7 березня 1978 р. в Женеві відбулася Дипломатична конференція по укладенню Договору про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів». «Договір» відкритий для підписання з 7 бе­резня 1978 р. Ідея такого Договору була запропонована Радянським Союзом у 1971 р.

З практичної точки зору винаходи відрізняються від відкриттів тим, що перші можуть бути безпосередньо використаними в промис­ловості, сільському господарстві тощо. Наукове відкриття (ідею) безпосередньо використати неможливо. Винахід можна запатенту­вати і механізм його правової охорони людством відпрацьовано.

Ідея не патентується, а. в абсолютній більшості країн навіть не реєструвалася на державному рівні, а це, по суті, позбавляло наукове відкриття правової охорони. Ось чому й виникла необхідність укла­сти Женевський договір.

Договір спрямований на:

• стимулювання у країнах-учасницях наукового прогресу, спи­раючись на міжнародне визнання авторства на наукове від­криття;

• поширення інформації про наукові відкриття.

Договором передбачено, що заявка на відкриття, яка подається

для міжнародної реєстрації, мусить мати відповідне підтвердження наукового закладу чи державного органу, призначеного з цією ме­тою країною-учасницею Договору. Чому це так? Тому що інакше приміщення ВОІВ у Женеві перетворилося б на склад макулатури зі всього світу. Крім серйозних заявок на відкриття, продовжує тек­ти ріка заявок на «вічний двигун» («перпетуум мобіле») та інші «яви­ща матеріального світу». З огляду на технічну складність, проведен­ня в штаб-квартирі ВОІВ централізованої експертизи наукових відкриттів не було передбачено.

Отже, заявка надходить до Міжнародного бюро ВОІВ. Після формального розгляду Бюро виконує міжнародну реєстрацію і над­силає заявникові відповідний сертифікат. Акт міжнародної реєстрації охоплює: прізвище автора наукового відкриття, дату відкриття (пуб­лікацію чи інформацію громадськості про нього), назву наукового закладу чи державного органу, що надіслав заявку, підтвердження відповідності предмету заявки визначенню наукового відкриття Міжнародне бюро публікує в «Gazette of International Recorded Scientific Discoveries» деякі елементи заявки, в тому числі анотацію, яка не повинна перевищувати 200 слів

Договір не передбачає можливості опротестування зареєстрова­них відкриттів Міжнародна заявка може бути анульована на про­хання заявника

Укладення Женевського договору є помітною віхою в історії ВОІВ Якщо Конвенція, що заснувала ВОІВ, у статті 2 лише згадала про наукові відкриття, то Договір є першою міждержавною угодою у сфері чистої науки Договір не було ратифіковано належною кіль­кістю держав у встановлений термін, і він не набрав чинності