3.8. Всесвітня конвенція про авторське право ( Universal Copyright Convention)

Укладена 6 вересня 1952 p. у Женеві під егідою Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Переглянута в Парижі 24 липня 1971 р. Для країн, які ратифікували лише Женевську редакцію, саме вона і є чинною. Якщо ж певна країна ратифікувала як Женевську, так і Паризьку редакції або лише Паризьку редакцію, то чинною для неї є Паризька редакція.

Статті Конвенції не мають офіційних назв, але мають номери: І, II, III, IV, IV-біс, V, V-біс, V-тер, V-квотер, VI, VII, VIII, IX, X, XI,

XII, XIII, XIV, XV, XVI, XVII, XVIII, XIX, XX, XXI Додаюк Дек­ларація щодо статті XVII, Резолюція, що створюється статті XI, Протокол 1, Протокол 2

У ст 1 зафіксовано, що кожна краіна-учасниця бере на себе зобо­в'язання забезпечувати належну і ефективну охорону прав авторів та інших власників копірайту на літературні, наукові і художні тво­ри, що включають писемні, музичні, драматургійні і кінематографічні твори, малюнки, гравюри, скульптури

Серед фахівців панує думка про те, що в цій Конвенції відсутня будь-яка суттєва матеріально-правова норма її вважають аморфною Конвенція побудована переважно на колізійних нормах, тобто таких, які безпосередньо не вирішують те чи інше питання правовідносин, а відсилають їх розв'язання до законодавства відповідних країн

Серед додатків до Конвенції є «Декларація, що стосується статті XVII» та «Резолюція, що стосується статті XI» Названі документи визначають принципи співіснування цієї Конвенції з Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів

Женевська конвенція більш зручна властям, ніж Бернська, оскіль­ки надає їм широке поле для законодавчого регулювання авторсько го права

Для СРСР Женевська конвенція в редакції 1952 р діяла від 27 травня 1973 р Як одна з держав-правонаступниць колишнього СРСР, Україна продовжила участь у Всесвітній конвенції про ав­торське право відповідно до Постанови Верховної Ради України від 23 грудня 1993 р № 3794-ХІІ

3.9. Всесвітня організація інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization)

Ця організація є міжурядовою організацією системи ООН Штаб квартира знаходиться у Швейцари (м Женева) Ця організація, поряд з 15 іншими, є «спеціалізованим закладом» До останнього часу про BO IB чули мало Наша громадськість значно ширше була обізнана з діяльністю таких спеціалізованих закладів ООН, як Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародна Організація Праці (МОП), Міжнародний Валютний Фонд (МВФ), Світовий банк (іншими словами — Міжнародний банк і]²⁵ реконструкції і розвитку МБРР) Продовольча і сільськогосподарсь­ка організація (ФАО) тощо.

Фактично ВОІВ була започаткована ще в минулому столітті, коли були укладені Паризька Конвенція з охорони промислової власності і Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Ці дві Конвенції є двома струмками, які, з'єднавшись, утворили ВОІВ. Кожна з Конвенцій передбачала створення свого секретаріату, який мав назву «Міжнародне бюро». Обидва секретаріати були об'єднані в 1893 р. Протягом десятиліть назва об'єднаного секретаріату неодно­разово змінювалася.

Формально ж ВОІВ була створена відповідно до Конвенції, ук­ладеної в столиці Швеції — Стокгольмі 14 липня 1967 р. Після закін­чення роботи Дипломатичної конференції Конвенцію підписали відразу ж 39 держав.

Українська PCP, приєднуючись до Конвенції, заявила: «Конвен­ція, що засновує ВОІВ, регулює питання, які стосуються інтересів усіх країн, і тому вона має бути відкритою для участі всіх держав відповідно до принципу їх суверенної рівності. Ця заява дослівно по­вторила відповідну заяву СРСР. У ті часи інакше й не могло бути, бо, висловлюючись словами тодішнього державного гімну, «Між вільними вільна і між рівними рівна в Радянськім Союзі Україна щастя знайшла». Зрозуміло, що багатомільйонні втрати в голодоморі, під час невідомо для чого розв'язаної Другої світової війни тощо, це щастя лише посилювали.

Конвенція була ратифікована Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 вересня 1968 р. Конвенція набрала чиріності 26 квітня 1970 р. (в т.ч. і для Української PCP). Статусу спеціалізованого зак­ладу ООН Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності набу­ла 17 грудня 1974 р. У зв'язку з утворенням ВОІВ розпочала функ­ціонувати система, що покликана встановити більш чіткий зв'язок між багаточисленними міждержавними угодами у сфері охорони інтелектуальної власності. У Конвенцію вносилися поправки в 1979 р. Що ж таке інтелектуальна власність? Стаття 2 Конвенції дає таке визначення: «...інтелектуальна власність охоплює права, що стосуються:

• літературних, художніх і наукових творів;

• виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо- і теле­візійних передач;

• винаходів у всіх сферах людської діяльності;

• наукових відкриттів, товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань і комерційних позначень;

• захисту проти недобросовісної конкуренції, а також усіх інших прав, що стосуються інтелектуальної власності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях».

Членом ВОІВ може бути держава, що є членом будь-якого союзу у сфері охорони інтелектуальної власності. Окрім цього, членом ВОІВ може бути будь-яка інша держава, яка є членом ООН чи спеціалізо­ваного закладу ООН або членом Міжнародного агентства по атомній енергії. Крім того, членом ВОІВ може стати держава, що є сторо­ною Статуту Міжнародного Суду або ж спеціально запрошена Гене­ральною Асамблеєю ВОІВ стати учасницею Конвенції.

Офіційно та чи інша держава стає членом ВОІВ після того, як здасть Генеральному директорові ВОІВ ратифікаційну грамоту або акт про приєднання. Держави-учасниці Паризької конвенції з охо­рони промислової власності або Бернської конвенції по охороні літе­ратурних і художніх творів можуть стати членом ВОІВ після їх при­єднання до адміністративних положень Стокгольмського акту 1967 р. щодо Паризької конвенції і Паризького акта 1971 р. щодо Бернської конвенції або якщо такі держави одночасно ратифіковують і приєдну­ються до адміністративних положень одного із зазначених актів.

Для чого створена ВОІВ? Вона створена для:

• сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі шля­хом налагодження співробітництва між країнами і взаємодії з міжнародними організаціями;

• забезпечення адміністративного співробітництва між Союза­ми у сфері охорони інтелектуальної власності.

Які ж конкретні функції виконує ВОІВ? Перелічимо:

• сприяє укладенню нових міжнародних договорів та удоскона­лює національні законодавства;

• надає технічну допомогу країнам, що розвиваються;

• збирає й поширює інформацію;

• забезпечує роботу служб, що спрощують одержання охорони винаходів, знаків і промислових зразків, коли відповідна охо­рона отримується у кількох країнах;

• сприяє розвитку інших видів адміністративного співробітниц­тва між державами-членами.

н*

ВОІВ централізує адміністративне управління Союзами в Міжнародному бюро в Женеві. Далі в цьому розділі Союзи будуть вказуватися в контексті розгляду конкретних міжнародних угод. Така централізація вигідна з точки зору раціонального витрачання грошей на виконання адміністративних функцій. Окрім Союзів, згаданих у цьому розділі, ВОІВ виконує адміністративні функції і щодо ряду інших.

Організаційна структура ВОІВ має три керівні органи:

1. Генеральна Асамблея (її членами є країни-члени ВОІВ за умо­ви, що вони є також членами Асамблеї Паризького і/чи Бернського Союзів).

2. Конференція (всі держави-члени ВОІВ).

3. Координаційний комітет (до нього обираються країни, які є членами ВОІВ, Паризького і Бернського Союзів та Швейцарія як країна перебування штаб-квартири).

Які ж функції виконує кожний з керівних органів?

Генеральна Асамблея затверджує дворічний бюджет, який є спіль­ним для всіх Союзів. До речі, практично кожний із Союзів має свою Асамблею. Генеральна асамблея — це, так би мовити, асамблея асам­блей.

Конференція ВОІВ затверджує свій дворічний бюджет. Розмір внесків держав-членів ВОІВ, які не є членами Паризького чи Бер­нського Союзів, встановлюється цими державами.

Генеральна Асамблея і Конференція збираються на свої чергові сесії один раз на два роки. Координаційний комітет проводить свої сесії щорічно і виконує функції, що випливають з його назви.

Виконавчим главою ВОІВ є Генеральний директор. Його на б років обирає Генеральна Асамблея. Термін його перебування на по­саді може подовжуватися.

Секретаріат ВОІВ на даному етапі називався Міжнародним бюро. Як секретаріат ВОІВ, Міжнародне бюро готує і проводить наради ВОІВ і її органів, надсилає рішення нарад усім зацікавленим сторо­нам і організаціям. Міжнародне бюро розробляє нові проекти міжна­родних договорів у сфері охорони інтелектуальної власності і здійснює іншу поточну роботу, спрямовану на розвиток міждержав­ного співробітництва.

Бюро централізує інформацію, що стосується охорони інтелек­туальної власності, є депозитарієм більшості угод, укладених під егідою ВОІВ. Бюро має також три служби міжнародної реєстрації: товарних знаків, промислових зразків та найменувань місць поход­ження.