
- •Г.Г. Дахно право інтелектуальної власності Видання друге, їіерероблене і доповнене
- •Розділ і охорона об'єктів інтелектуальної власності
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •Правові засади охорони знаків для товарів і послуг та зазначень походження товарів
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •§1. Україна
- •Глава 46 «Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю» містить 4 статті. Процитуємо їх.
- •§1. Україна
- •§1. Зарубіжне патентування й ліцензування винаходів
- •§2. Ліцензія — своєрідна «оренда» патенту
- •§3. Ліцензування патентів і антимонопольне законодавство
- •§4. Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України про майнові права інтелектуальної власності та комерційну концесію
- •Глава 75 «Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності» Цивільного кодексу України побудована так:
- •Глава 16 «Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності» Господарського кодексу України має таку структуру:
- •Глава 76 «Комерційна концесія» Цивільного кодексу України містить такі статті:
- •Глава 36 «Використання у підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційна концесія)» Господарського кодексу України має таку структуру:
- •§5. Нормативна база ліцензійної діяльності в Україні щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків, топографій інтегральних мікросхем і сортів рослин
- •§1. Товарний знак — символ гудвілу
- •§2. Ліцензування товарних знаків
- •§3. Франчиза (франчайзинг)
- •§4. Ліцензування фірмових найменувань і сертифікаційних марок
- •§1. Право власності і авторське право
- •§2. Ліцензування прав, що випливають з копірайту
- •§1. Ліцензування секретів виробництва
- •§2. Цехове право й секрети виробництва
- •§3. Промислове шпигунство
- •3.2. Багатостороння конвенція з уникнення подвійного оподаткування копірайтних роялті (Multilateral Convention for the Avoidance of Double Taxation of Copyright Royalties)
- •3.3. Бернська Конвенція про охорону літературних і художніх творів (Bern Convention for the Protection of Literary and Artistic Works)
- •3.5. Буенос-Айреська конвенція
- •3.6. Вашингтонський договір про інтелектуальну власність
- •3.8. Всесвітня конвенція про авторське право ( Universal Copyright Convention)
- •3.9. Всесвітня організація інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization)
- •3.10. Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків
- •3.11. Договір воів про авторське право (wipo Copyright Treaty)
- •3.12. Договір воів про виконання та фонограми ( wipo Performances and Phonograms Treaty)
- •3.13. Договір про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів (Agreement ort International Recorded Scientifice Discoveries)
- •3.14. Договір про патентне право (Patent Law Treaty)
- •3.15. Договір про патентну кооперацію {Patent Coopйration Treaty)
- •3.16. Договір про право з товарного знаку ( Trademark Law Treaty)
- •3.17. Договір про реєстрацію фільмів (Film Registration Treaty — frt)
- •3.19. Конвенція про видачу європейських патентів (Європейська патентна конвенція) Convention on the Grant of European Patents (European Patent Convention)
- •3.20. Конвенція про європейський патент для «Спільного ринку» (Конвенція про патент Співтовариства) Convention on the European Patent for the Common Market
- •3.21. Конвенція про охорону виробників фонограм від не уповноваженого тиражування їх фонограм (Женевська конвенція)
- •3.23. Конвенція про придушення обігу та продажу соромітливих публікацій (Convention for the Suppression ofthe Circulation and Traffie in Obscene Publications)
- •3.24. Лісабонська угода про найменування місць
- •3.25. Локарнська угода про встановлення Міжнародної класифікації промислових зразків (Locarno Agreement Establishing an International Classification for Industrial Designs)
- •3.26. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків і 89і р. Та Протокол 1989 р. До неї (Madrid Agreement Concerning the International Registration of Marks)
- •3.27. Мадридська угода про припинення неправдивих або таких, що вводять в оману, вказівок походження товарів (Madrid Agreement for the Repression ofFalse or Deceptive Indications of Source of Goods)
- •3.28. Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин (International Convention for the Protection of New Varieties of Plauts)
- •3.29. Міжнародна конвенція про охорону виконавців, виробників фонограм і організації мовлення (Римська конвенція)
- •3.30. Найробійський договір про охорону олімпійського символу (Nairobi Treaty on Protection Of the Olympic Symbol)
§2. Ліцензія — своєрідна «оренда» патенту
Як відомо, патент є монополією, яку визнає закон. Американські фахівці зазначають, що в США деякі компанії одержують патенти з метою блокування конкуренції. Інші ж фірми одержують патенти для того, аби, спираючись на них, фінансувати великі програми і одержувати роялті, зміцнювати своє становище лідерів і залучати здобуті патенти для перехресного ліцензування з метою одержати натомість чужу технологію, котра їх зацікавила. Ще інші компанії використовують одержані патенти як щит, що прикриває просування їхніх товарів на ринок Патент є досить широким і містким явищем Патенти можуть використовуватися як агресивним способом, так і оборонним Оборонна функція патенту означає, що йому відводять роль охоронця проти спроб конкурентів викинути патентовлас- ника з ринку Агресивна роль патенту виявляється в активних діях проти інших підприємств, спираючись на накопичений «патентний портфель»I
Ліцензування патентів може відбуватися на винятковій чи неви- нятковій основі Зокрема, в США, виняткова ліцензія вважається такою, яка надає право на використання запатентованого винаходу чи промислового зразка тільки одній особі При цьому навіть патен- товласник (кажучи інакше, ліцензіар) не має права на користування ліцензованим винаходом і промисловим зразком протягом визначеного в ліцензійному договорі строку У принципі в США ліцензіар може користуватися своїм винаходом, на який він надав виняткову ліцензію, але за умови, що це чітко зафіксовано в ліцензійній угодіII
Фактично виняткову ліцензію можна розглядати як тимчасове передавання патенту Практика свідчить, що за надання виняткових ліцензій ліцензіари одержують більші суми ліцензійних платежів, ніж за надання невиняткових ліцензій
Хоч надання виняткових ліцензій забезпечує більші надходження, але для цього потрібно й більше часу Надання невиняткових ліцензій ряду підприємців зумовлює швидку появу відповідного товару на ринку На практиці доводиться ретельно зважувати плюси й мінуси виняткових і невиняткових ліцензій для того, щоб вибрати найбільш вигідний варіант
Основними видами ліцензійних платежів є одноразові платежі (lump sum), роялті (royalty) й виплата в розстрочку (installments) Платежі, зокрема, можуть пов'язуватися з такими чинниками, як кількість виготовлених товарів, обсяг оптових або роздрібних продажів Трапляються ліцензійні платежі у вигляді частки від загальних продажів ліцензіата, якщо такий спосіб підрахунку став зручним для сторін Але практично ніколи не буває ув'язування ліцензійних платежів з прибутками ліцензіата По-перше, прибуток є важливою комерційною таємницею, до якої сторонніх не допускають. По-друге, можуть складатися ситуації, коли прибуток спеціально не створюється (наприклад, з метою уникнення податків).
Досить поширені так звані «ковзаючі роялті». За цією схемою ліцензіар і ліцензіат беруть на себе ризик впровадження товару на ринок. Це означає, що протягом початкового періоду освоєння ринком відповідного товару ліцензіар не одержує роялті. Ліцензіат теж не має зиску від реалізації товару на ринку, оскільки кошти вкладаються в освоєння виробництва ліцензованого продукту і його маркетинг. Після того, як товар ринком сприйнятий, ліцензіар і ліцензіат мають з цього зиск.
Якщо на ринку з'являється унікальний продукт підвищеного попиту (а це практично неодмінна риса запатентованого виробу), то на нього спочатку встановлюється монопольно висока ціна. Після задоволення потреб багатшої частини споживачів, настає черга продажу товару для інших верств населення за нижчими цінами. Зниження відносних надходжень ліцензіара (у прив'язці до одиниці виробу) компенсується зростанням загальних надходжень з урахуванням розширення продажів.
Сплата платежів за патентними ліцензійними угодами припиняється, коли патент втрачає чинність і його об'єкт стає суспільним, а не приватним надбанням. Якщо ліцензійна угода, окрім надання права на використання запатентованого винаходу, містить ще й секрети виробництва, то окремі роялті можуть сплачуватися й у тому разі, коли закінчується строк чинності патенту чи він визнається недійсним.
У США патент вважається особистою власністю {personal property) і його можна продати, заставити, заповісти. Поступка патентом має оформлятися в письмовому вигляді. Патентне законодавство передбачає також часткову поступку прав на патент. Наприклад, можна поступитися половиною патенту, його третиною, четвертиною, п'ятою частиною тощо. Якщо поступка патентом не реєструється впродовж трьох місяців у Патентному відомстві США, то вона вважається недійсною щодо наступного покупця патентуI.
Придбання невиняткової ліцензії розглядаються у США як запорука того, що ліцензіар не висуватиме до ліцензіата претензій щодо порушення ним виняткових прав ліцензіара під час використання його винаходу чи промислового зразка Але для цього необхідно, аби його використання не спричинювало відхилення від умов укладеного між ліцензіаром і ліцензіатом договору Якщо використання ліцензі- атом запатентованого винаходу виходить за межі укладеного договору, то ліцензіат вважається порушником і повинен нести відповідальністьII
Доречно зазначити, що англійське слово «license» (ліцензія) походить від латинського «licentia», що означає свобода, право Тому невиняткову ліцензію з точки зору ліцензіара розглядають як відмову від права подавати позов проти ліцензіата за ті дп, які за відсутності ліцензії, підлягали б відповідальностіI
Отже, ліцензійна угода є угодою про своєрідну оренду патенту Виняткова ліцензійна угода — це монопольна оренда, а невиняткова — колективна оренда відповідного патенту
Складання ліцензійної угоди нагадує складання будь-якого іншого контракту Необхідно передбачити всі варіанти суперечностей і непорозумінь, які можуть виникнути під час виконання угоди, та механізм їх розв'язанняII