10. Реакція споживача на зміну доходу та цін товарів

Крива «дохід – споживання» - це лінія, яка ілюструє зміну оптимального індивідуального споживання двох товарів при русі величини доходу і постійних цінах.

Характер кривої «дохід - спожвання» буде залежити від оцінки товару споживачем. Нормаьні товари – це такі товари, які людина споживає у більшій кількості коли зростає її дохід.

Л інія “доход — споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, що відповідають різним рівням його доходу.

Y

 

Лінія «доход-споживання», де

U₁, U₂, U₃, U₄  - криві байдужості;

P₁, P₂. P₃, P₄,   - точки рівноваги споживача;

I  - бюджетна лінія.

Збільшення доходу переміщує бюджетну лінію (І). Зі зростанням реального доходу бюджетна лінія переміщується праворуч і вгору. Точки P₁, P₂. P₃, P₄ показують послідовну зміну стану рівноваги споживача. Крива “доход-споживання” має також назву кривої рівня життя.

Якщо споживач починає розглядати товар як неякісний, то крива повертає до вертикальної осі координат, оскільки після досягнення певного рівня доходу подальше його підвищення призводить до зменшення споживання цього товару.

Якщo зa нeзмiннoї вeличини бюджeтy змiнюєтьcя цiнa блara X, тo бюджeтнa лiнiя здiйcнює пoвopoт нaвкpyги тoчки cвoгo пepeтинy з вepтикaльнoю вiccю, дocягaючи бiльш вiддaлeниx кpивиx бaйдyжocтi. Bci тoчки oптимyмy, якi yтвopюютьcя дoтикoм бюджeтнoї лiнiї, щo пoвepтaєтьcя, дo кpивиx бaйдyжocтi, визнaчaють лiнiю «цiнa—cпoживaння».

Boнa пoкaзyє, як pearyє cпoживaч нa змiнy цiни oднoгo iз блaг. Piзнoвид тaкoгo взaємoзв’язкy, в cвoю чepгy, зaлeжить вiд пoв’язaнocтi блaг y cпoживaннi. Для блaгозaмiнникiв лiнiя «цiнa—cпoживaння» мaє вiдмний нaxил, a для дoпoвнюючиx блaг—дoдaтний .

11. Уподобання споживача. Криві байдужості, їх властивості. Гранична норма заміщення благ.

Крива байдужості – крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг.

Властивості кривих байдужості:

1. віддається перевага наборам товарів на тих кривих байдужості, які найбільш віддалені від початку координат

2. криві байдужості не перетинаються

3. криві байдужості мають від’ємний нахил.

Карта кривих байдужості - це засіб відображення переваг споживача, які відповідають різному рівню корисності.

Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називається набором байдужості.

Крива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.

Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів засто­совується карта байдужості – сукупність кри­вих байдужості , кожна з яких представляє ін­ший рівень корисності (рисунок 21). Вона описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який кошик і є „моделлю бажаного”.

Рухаючись вздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і тому ж рівні корисності, але може змінювати набір товарів у кошику. Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення в кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим.

Y

Рисунок 21: Модель бажаного

U3

U2

U1

Якщо товари є абсо­лютними замінниками, споживачу байдуже, який з них споживати (купити учнівський зошит червоного чи синього кольору), гранична норма заміни є сталою, а криві бай­дужості матимуть вигляд спадних прямих. Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами (наприклад, взуття на праву та ліву ногу), то заміщення неможливе, гранична норма за­міни дорівнює нулю або є нескінченною, а криві байдужості мають вигляд прямого кута.

Узагальнимо властивості кривих байдужості:

• криві байдужості не можуть перетинатися;

• криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповіда­ють наборам благ з вищим рівнем корисності;

• криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.

• в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.

Споживач бажав би обрати кошик, який належить найвищій кривій байдужості, з найбільшою кількістю товарів. Однак, повинен зважити на те, що ціни кошиків різні, а його доход обмежений. Для того, щоб визначити, який саме кошик вибере споживач, прагнучи максимізувати корисність, потрібно проаналізувати бюджетне обмеження споживача.

Види кривих байдужості

1. Абсолютні замінники

2. Цілком взаємодоповнюючі товари (рисунок 4) (напри­клад, споживач обов'язково п'є чай з цукром). Функція корис­ності для таких товарів має вигляд: U(Х,У) = min {X, У}, гра­нична норма заміни МRS_xy = 0.

Рисунок 22: Конфігурація кривих байдужості для товарів, що є взаємодоповнюючими.

U₁

U₂

U₃

Y

X

3. Нейтральні товари (наприклад, хліб та цемент) Функція корисності для них має вигляд: U(Х,У) = X, гра­нична норма заміни МRS_xy = 0.

4. Більшість товарів є неповними замінниками; їх криві бай­дужості є монотонно спадними. Функція корисності для таких товарів має вигляд U(Х,У) = Xα*У,

0 < α <1. При цьому, чим ближ­ча α до 1, тим споживач більше схильний до споживання блага X порівняно з благом Y

Рисунок 23: Конфігурація кривих байдужості для товарів, що є нейтральним

Гранична норма заміни вздовж кривої бай­дужості зменшується і дорівнює

МRS_xy = (рисунок 24).

Рисунок 24. Криві байдужості

Вибір на користь відмови від споживання одного з товарів: кутова рівновага.

Деякі товари окремі люди не купують зовсім (наприклад, Ви відмовились від поїздки в Крим в цьому році заради інших поку­пок).

Рівновага споживача, за якої один з товарів не споживається зовсім, називається кутовою рівновагою. Вона має місце на одній з осей у вершині кута, утвореного бюджетною лінією і кривою байдужості (рисунок). Іноді, бюджетна лінія і крива байду­жості мають різний нахил по всій довжині, тобто точки дотику не існує. В цьому випадку оптимальне рішення визначається поло­женням, найбільш близьким до дотичного.

E

U3

U2

U1

0

Рисунок 25: Кутова рівновага споживача, коли перевага надається товару Y

Y

U1 U2 U3

0 E X

Рисунок 25: Кутова рівновага споживача, коли перевага надається товару Y

Збільшення доходу або падіння цін може перемістити спожи­вача до внутрішньої рівноваги.

Якщо МRS_xy=0 у випадку нейтральних товарів, то споживач завжди знаходиться в стані кутової рівноваги.

Гранична норма заміщення.

Гранична норма заміщення (MRS_xy) визначає від якої кількості товару у споживач згоден відмовитися, щоб отримати додаткову одиницю товару х залишаючись на тій самій кривій байдужості.

Гранична норма заміщення – це кількість одного блага, від якої споживач змушений відмовитись, щоб одеожати додаткову одиницю іншого блага. Він може бути визначений як кутовий коефіціент кривої байдужості в кожній точці.

Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

MRS_XY = –∆Y/∆X

MRS_XY = dY/dX = lim(–∆Y/

Y

Y₁ A

Y₂ B

Y₃ C F U

0 X₁ X₂ X₃ X

Рисунок 26: Гранична норма заміщення

де МRS – гранична норма заміщення;

Малюнок показує, що крива байдужості стає пологішою в міру просування вздовж неї до низу, а гранична норма заміни зменшується від точки А до В і С, тобто споживач готовий відмовлятись від все меншої кількості блага Y для одержання додаткової одиниці товару X. Відрізок кривої байдужості, де зміна товарів у кошику можлива, називається зоною зубституції

12. Ефект заміни і ефект доходу

Ефект заміщення — це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевше, інші більш дорогі товари. Ця заміна ілюструється рухом вздовж кривої байдужості й, (переміщення з точки А в точку С (відрізок R-R₁)).

Ефект доходу — це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару де без врахування ефекту заміщення. Ефект доходу показує механізм переміщення від одної кривої байдужості (U₁) до іншої (U₂) (відрізок (R₁-R₂)).

Суть ефекту доходу в тому, що при зниженні ціни покупець зможе придбати більшу кількість товару не зменшуючи при цьому споживанні іншого товару. При незмінному грошовому доході зменшення ціни збільшує реальний доход споживача. Суть ефекту заміни в тому, при зниженні ціни у споживача виникає бажання купувати більше того товару на який ціни знизились замість тих товарів, на які ціни залишились колишніми і які тепер стали відносно дорожчими.