11. Розмірні характеристики одягу. Розмірно-повнотноростовочний

асортимент.

Внаслідок масового обмірювання постатей чи фігур населення створюються типологічні шкали, що підпорядковується закону нормального розподілу. Типологічна крива дозволяє організувати масове виробництво різних швейних виробів. Розмірна типологія – раціональна типологія типових фігур, які достатньо чітко відображають форми тіла людини, які пиртаманні даному населенню. Для виготовлення одягу використовують розмірну х-ку тіла людини, що включає до 60-70 різних розмірних признаків. Це обхвати, продольні та поперечні виміри. Обхвати – периметри тулубу, шиї,голови і кінцівок на різних участках, які визначають ширину виробу на відповідних участках. Породольні виміри – визначають довжину тіла та окремих його частин. Поперечні виміри – х-ють ширину окремих участків, наприклад, ширину грудей, плеч... є ще ромірні признаки, які визначають не за поверхнею тіла – осанка, тип будови тіла.Основні параматри, які х-ють типові фігури: зріст, розмір, повнота.Зріст – довжина (висота) тіла людини без взуття від верхньої точки голови до підлоги в см.Стандартами передбачено таку кл-ю типових фігур за зростом:Чоловіки 158-164-......-188см (проміжок – 6см),Жінки 146-152......-176 смХлопчики 86-92-........-188смДівчата 86-92-........-116смОсновні розмірні признаки – обхват грудей та зріст – орієнтовані в різних площинах і найбільш повно х-ють форму тіла людини. Коефіцієнт кореляції між цими признаками невеликий: 0,144 – для жінок, 0,300 – для чоловіків.Розмір – визначають обхватом грудей у см. (3-й вимір)Типові розміри фігур:Чоловіки 84-88-......-128см (проміжок – 4см),Жінки 84-88......-136 смХлопчики 46-52-........-108смДівчата 44-48-........-108смПовнота – х-є тип тіла за віковими змінами фігури. Показники повноти для чоловіків: обхват талії, а для жінок: обхват стегон з урахуванням опуклостей живота.Чоловіки 70-74-......-130см (проміжок – 4см),Жінки 88-92......-144 смВсе доросле населення умовно поділяють на 3 вікові групи: молодшу (20-29 років), середню(30-44р) та старшу(45 і більше), що обумовлено біологічними факторами. Інтервал байдужості – проміжок, в якому різниця між розмірами не відчувається споживачем: за зростом – 6 см, за обхватом грудей та стегон – 4 см. Існує 172 чоловічих та 137 жіночих типових фігур, що охоплюють 83,3% чол. населення та 64,4% жіночого. Розробка розмірної типології дітей набагато складніше, оскільки існує нерівномірність зросту дітей, що виражається не тільки в вікових змінах, але й в значних коливаннях розмірів тіла дітей одного віку.

12. Споживчі властивості та якість одягу.

Качество одежды определяется степенью удовлетворения разнообразных тре­бований, предъявляемых к ней потребителем. В процессе потребления и создании условий для поддержания нормальной жизнедеятельности орга­низма человека. Эти требования, непосредственно связанные с основной функцией одежды, называют утилитарными. Нематериальные потребности обусловлены эс­тетическими идеалами и взглядами человека, сформировавшимися в той социальной среде, в которой он обитает. Комплекс потребительских требований к одежде зависит от ее назначения, ус­ловий эксплуатации и многих других факторов. В зависимости от назначения определяется главная функция одежды. Так, для одежды нарядной важна эстетичес­кая функция, т.е. украшение внешнего облика человека, выявление и подчеркивание лучших черт. Основная функция специальной одежды — защита тела человека от вредных производственных факторов (повышенная температура, брызги расплавлен­ного металла, радиоактивные загрязнения, действие кислот, щелочей и т.д.).Для удовлетворения всех предъявляемых требований одежда должна обладать комплексом потребительских свойств, которые проявляются при ее эксплуатации (потреблении). Очень важно для потребителя, чтобы удовлетворение его требо­ваний к одежде происходило во времени, т.е. любое изделие должно обладать свойствами надежности.Таким образом, все требования к одежде, а следовательно, и ее потребительс­кие свойства можно подразделить на следующие группы: эргономические, эсте­тические и требования к надежности (сроку службы) изделия. Эта группи­ровка охватывает те требования, которые потребители предъявляют к одежде как предмету личного пользования. К одежде предъявляются и требования экономи­ческой целесообразности массового производства, экономичности одежды с точ­ки зрения затрат потребителя на приобретение

Антропометрические требования — это соответствие одежды антропо­метрическим свойствам человека, приведенным в размероростовочных стандар­тах, т.е. одежда должна соответствовать форме и размерам тела человека, обес­печивать благоприятные условия для дыхания, кровообращения, выполнения движений, предотвращать утомление, быть удобной в эксплуатации (легко оде­ваться, застегиваться, сниматься).

Гигиенические требования заключаются в создании необходимого мик­роклимата пододежного пространства (температура, влажность, газовый состав, паро-, воздухопроницаемость, токсичность, загрязняемость).

Соответствие психофизическим требованиям одежды определяется следующими факторами: эстетичность, хорошая посадка на фигуре, комфортные условия, способ­ствующие повышению работоспособности человека и улучшению его самочувствия.

Физиологические требования определяются обеспечением благоприятных ус­ловий жизнедеятельности человека с учетом его силовых и скоростных возмож­ностей. Эти требования определяются также массой одежды, ее жесткостью и трением между слоями одежды и кожей.

Долговечность одежды — это сохранение работоспособности до разруше­ния. Показатель долговечности — срок службы.

Физический износ происходит под одновременным механическим воздействи­ем (истирание, усталостная прочность, нагрузки, близкие к разрывной) физико-химических (солнечная радиация, влага, газы), биологических факторов (микроор­ганизмы, гниение, разрушение насекомыми), ухудшающих свойства материалов, разрушающих ее детали и узлы.

Моральный износ выражается в том, что изделия, сохраняя основные свой­ства, перестают удовлетворять эстетическим потребностям человека в связи с из­менением моды.

Сохраняемость — способность одежды сохранять потребительские свойства после хранения и транспортирования.

Ремонтопригодность одежды — это возможность ремонта и повторного ис пользования одежды, которая зависит от конструкции изделия и методов обработки. Увеличение срока одежды должно происходить в оптимальных пределах, что бы совпадали сроки физического и морального износа.

13. Асортимент та якість бавовняних тканин зимної групи. Висока гігієнічність, красивий зовнішній вигляд і достатньо висока зносостійкість гарантують цим тканинам стабільний попит на ринку. За призначенням бавовняні, як і інші подібні за волокнистим складом тканини, поділяються на тканини побутового, технічного та спеціального призначення. Бавовняні тканини побутового призначення, в свою чергу, поділяються на: білизняні, сорочково-платтяні, костюмно-пальтові, підкладкові, меблево-декоративні, тикові. В окрему групу виділені ткані поштучні вироби різного призначення. Бавовняні тканини відзначаються великою різноманітністю ткацьких структур. При цьому більшість з них виробляється основними переплетеннями - полотняним, саржевим, сатиновим. Значна частина сорочково-платтяного та костюмно-пальтового асортименту цих тканин виробляється дрібновізерунчастим переплетенням. Переважна більшість меблево-декоративних тканин вироблена простим і складним жаккардовим переп­летенням, а ворсових і махрових - складним.За співвідношенням щільностей (число ниток на 10 см) в основі та утоку бавовняні тканини бувають: рівнощільними (з однаковою кількістю ниток на 10 см в основі й утоку), осново-щільними (з більшою щільністю в основі) й утокощільними. В асортименті бавовняних тканин (особливо сорочково-платтяного та костюмно-плащового призначення) переважають основощільні тканини.За способом виробництва та основної обробки бавовняні тканини бувають: вибілені, гладкофарбовані, вибивні, пістряво-тканні, меланжеві та меланжево-пістрявотканні. Значна частка в асортименті бавовняних тканин (особливо тонкі білизняні та сорочково-платтяні) випускається мерсеризованими. Деякі тканини (ситці, сатини, платтяні та блузкові) обробляються незмивальними апретами (кольоровими і безкольоровими), піддаються лощеній і шовковисто-сріблястій обробці, ворсуванню та фулеровці. Біль­шість артикульного асортименту сорочково-платтяних, плащових, костюмних, курткових та інших бавовняних тканин піддаються різноманітним спеціальним видам обробки, в результаті чого їм надається комплекс корисних властивостей. Так, практично всі сорочкові і значна частина платтяних бавовняних і змішаних тканин (бавовняно-сиблонових, бавовняно-віскозних, бавовняно-лавсанових) піддаються обов'язковій малоусадковій та малозми-нальній обробці. Плащові та курткові тканини випускаються з водовідштовхувальною обробкою, а значна частка бавовняних і змішаних тканин спеціального та технічного призначення - з вогне-, біо-, кислото- та лугостійкою видами обробок.За показниками поверхневої густини бавовняні тканини поділяються на легкі (до 100 г/м²), середні (100-200 г/м²) та важкі (понад 200 г/м ), за шириною - на дуже вузькі - до 60 см, вузькі - 60-80, середньої ширини - 80-100, широкі - 100-125 і дуже широкі -понад 125 см.При формуванні та управлінні ринком бавовняних тканин і тканих поштучних виробів домінуючою є ознака їх призначення.