анализ матер.запасы

Усі названі показники зводять у таблицю (табл. 13.14).

Розрахувавши відповідні відхилення, вивчають їх причини, що, як правило, найбільше цікавлять керівників підприємства. У рамках управлінського обліку та аналізу важливими є тільки відхилення від нормативних (планових) витрат.

Наступним етапом аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів є моделювання причинно-наслідкових зв’язків між показниками матеріальних витрат та вартістю виготовленої продукції з метою виявлення відхилень фактичних витрат від нормативних та факторів, що впливають на величину цих відхилень, а також на зміну обсягу виробництва.

У процесі моделювання факторних систем до моделі включають такі фактори, які відображають причино-наслідковий зв’язок між показниками та є необхідними елементами математичної формули.

Перша факторна модель (1), яку будують у процесі аналізу використання матеріальних ресурсів, передбачає встановлення причинно-наслідкового зв’язку між матеріаломісткістю продукції та факторами, що впливають на її зміну.

Таблиця 13.14

Аналіз рівня ефективності використання матеріальних ресурсів за період, що аналізується

Показник	Попередній період	Планові (нормативні) дані	Фактично	Відхилення ()
				від попереднього періоду	від планових (нормативних) даних
1. Товарна продукція, тис. грн.	8000	8400	8500	+500	+100
2. Повна собівартість виготовленої продукції, тис. грн.	6500	6783	7145	+645	+362
3. Залишок матеріальних запасів на початок періоду, тис. грн.	320	370	400	+80	+30
4. Надходження матеріальних ресурсів за період, тис. грн.	2600	2600	3000	+400	+400
5. Матеріальні витрати за період, тис. грн.	2700	2845	2992	+292	+147
6. Залишок матеріальних запасів на кінець періоду, тис. грн.	220	125	408	+188	+283
7. Матеріаломісткість товарної продукції, коп.	33,75	33,86	35,20	+1,45	+1,34
8. Матеріаловіддача, грн.	2,96	2,95	2,84	–0,12	–0,11
9. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, %	41,54	41,94	41,88	+0,34	-0,06
10. Коефіцієнт споживання матеріалів	*	1	1,04	*	+0,04
12. Швидкість обороту матеріальних запасів, днів	36	31	49	+13	+18
13. Оборотність мате­ріальних запасів, разів	29,6	33,9	21,0	–8,6	–12,9
14. Термін зберігання запасів, днів	12	11	17	+5	+6
15. Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і темпів зростання матеріальних витрат	*	1	0,96	*	–0,04

Розрахунок нормативної матеріаломісткості передбачає використання планових показників:

. (1)

Способом дедукції встановлюємо, що матеріаломісткість продукції залежить від суми матеріальних витрат та обсягу товарної продукції. При цьому визначаємо, що зміна суми матеріальних витрат є наслідком дії таких причин, як зміна обсягу виробленої продукції та її структури (К), зміна норм витрачання матеріалів на одиницю продукції (Рⁿ), а також зміна ціни одиниці матеріалу (Цⁿ). У свою чергу, зміна обсягу товарної продукції залежить від кількості одиниць виробленої продукції, її структури (К) та рівня відпускних цін на продукцію (Цт).

Отже, на зміну матеріаломісткості може вплинути кожний з цих факторів або їх сукупність. Для розрахунку впливу факторів планові показники матеріальних витрат та вартості товарної продукції перераховуються на фактичні, а саме:

а) для визначення впливу зміни структури асортименту і, як наслідок, зміни обсягу продукції проводять умовний розрахунок за формулою (1), але замість планового К беруть фактичний обсяг випуску (К_ф):

Такий розрахунок показує, яким був би рівень матеріаломісткості, коли б за фактичного обсягу випуску збереглися всі планові показники, тобто Мм₁ — це планована матеріаломісткість, перерахована на фактичний обсяг виробництва;

б) для визначення впливу зміни норм витрачання матеріалів (або зміни матеріаломісткості окремих виробів) проводиться умовний розрахунок за формулою, у яку підставляють фактичну норму витрачання матеріалів, елімінуючи при цьому вплив попереднього фактора (К):

Цей розрахунок показує, яким був би рівень матеріаломісткості за фактичного обсягу виробництва та фактичного витрачання матеріалів, але за планових цін на матеріали та продукцію;

в) для визначення впливу зміни цін на придбані матеріальні ресурси, в умовний розрахунок матеріаломісткості підставляють фактичні ціни на матеріали, при цьому виключається вплив попередніх двох факторів:

Такий рівень матеріаломісткості був би у тому разі, коли б за фактичного обсягу виробництва продукції, фактичного витрачан­ня матеріалів та фактичних цінах на них, відпускні ціни на продукцію залишилися б плановими.

г) для розрахунку впливу такого фактора, як зміна відпускних цін на продукцію, у факторну модель підставляють фактичні ціни на продукцію. При цьому вплив попередніх трьох факторів ви- ключається:

Як видно з останнього розрахунку, Мм₄ — це фактичний рівень матеріаломісткості продукції, тобто Мм₄ = Мм_ф.

Вимірювання впливу факторів на зміну матеріаломісткості проводиться способом ланцюгових підстановок. Для цього складають таблицю (13.15).

Таблиця 13.15

Факторний аналіз матеріаломісткості продукції

Показник матеріаломісткості	Вплив факторів				Розрахунок показника матеріаломісткості	Рівень матеріало- місткості, коп.	Величина впливу фактора на матеріаломісткість, коп.
	структури та обсягу випуску продукції	питомої матеріало-місткості окремих виробів	цін на матеріальні ресурси	відпускних цін на продукцію
Мм0	0	0	0	0	(2845 : 8400) 100	33,86	—
Мм1	Ф	0	0	0	(2879 : 8430) 100	34,15	+0,29
Мм2	ф	ф	0	0	(2923 : 8430) 100	34,67	+0,52
Мм3	ф	ф	ф	0	(3028 : 8430) 100	35,92	+1,25
Мм4	ф	ф	ф	ф	(2992 : 8500) 100	35,20	–0,72

Дані табл. 13.14 (п. 7) свідчать, що загальна зміна матеріаломісткості становила +1,34 коп. Крім того, з таблиці бачимо, що в періоді, який аналізується, мала місце перевитрата матеріалів (на суму 147 тис. грн., через що матеріаломісткість продукції зросла на 0,52 коп., або на 1,54%. Найсуттєвіший вплив на зростання матеріаломісткості справило зростання цін на матеріальні ресурси (на 1,25 коп., або на 3,69%). У зв’язку зі зростанням відпускних цін на продукцію матеріаломісткість знизилася на 0,72 коп., або на 2,13%, проте цей фактор не вплинув позитивно, бо темп зростання цін на матеріальні ресурси перевищував темп зростання цін на продукцію (3,69% > 2,13%).

Після аналізу матеріаломісткості продукції необхідно проаналізувати матеріальні витрати на виробництво окремих виробів. Об’єктами такого аналізу є вироби, які займають значну питому вагу в загальному обсязі випуску продукції, а також нова продукція. Джерелом аналізу є калькуляція собівартості одиниці продукції.

Матеріальні витрати залежать від кількості (маси) витрачених матеріальних ресурсів на випуск цих виробів (Нⁿ) та вартості їх придбання (Цⁿ). Факторна модель, яка відображає причинно-наслідковий зв’язок між сумою матеріальних витрат та факторами, які на неї впливають, матиме вигляд:

М = Σ (Нⁿ · Цⁿ), (2)

де М — сума матеріальних витрат, грн.;

Нⁿ — норма витрачання матеріалів на виріб (у натуральних одиницях);

Цⁿ — ціна матеріалів, грн.

Суть аналізу полягає у визначенні відхилення фактичних матеріальних витрат на окремий виріб від нормативних та розрахунку впливу факторів на це відхилення. Для розрахунку впливу факторів можна використовувати спосіб абсолютних різниць:

а) вплив зміни норм витрачання матеріалів розраховують підстановкою у факторну модель (2) відхилення за нормами. При цьому ціна на матеріальні ресурси залишається нормативною:

б) вплив зміни цін на придбані матеріальні ресурси розраховується ланцюговою підстановкою у факторну модель відхилення за цінами на матеріали:

Вплив фактора цін на матеріальні ресурси в основному не залежить від виробничого процесу, і тому за оцінювання діяльності підприємства щодо економії матеріальних ресурсів його можна не брати до уваги. Але відхилення за цим фактором має обов’яз­ково розглянути менеджер з маркетингу, до обов’язків якого входить придбання матеріалів.

Приклад аналізу матеріальних витрат на виробництво виробу А наведено у таблиці 13.16.

Таблиця 13.16

Аналіз матеріальних витрат на виробництво виробу А

Виріб

Вид матеріалу

Кількість матеріалу, кг

Ціна, грн.

Матеріаль­ні витрати, грн.

Відхилення, грн.

Вимірювання впливу факторів

план

факт

план

факт

план

факт

зміна норми витрачання

зміна цін на матеріали

методика розрахунку

сума впливу, грн.

методика розрахунку

сума впливу, грн.

А

1

2

2,5

5

6

10

15

+5

(2,5–2) 5

+2,5

(6–5) 2,5

+2,5

2

0,5

0,6

3

2,9

1,5

1,74

+0,24

(0,6–0,5) 3

+0,3

(2,9–3) 0,6

–0,06

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

n

7

6,9

2

1,8

14

12,42

–1,58

(6,9–7) 2

–0,2

(1,8–2) 6,9

–1,38

Усього

25,5

29,16

+3,66

*

+2,6

*

+1,06

Наведені в табл. 13.16 розрахунки показують, що матеріальні витрати на виріб А зросли на 3,66 грн., або на 14,35%. На це зростання вплинула зміна норм витрачання матеріалів на 2,6 грн., або на 10,2%, та зміна ціни матеріальних ресурсів на 1,06 грн., або на 4,16%.

Темп зростання норм витрачання матеріалів значно перевищує темп зростання цін на матеріальні ресурси. У цьому разі з погляду виробничого аналітика головну увагу треба приділити нормам витрачання матеріальних ресурсів та причинам, що впливають на зростання матеріальних витрат. До таких причин слід віднести якість отриманих від постачальників матеріальних ресурсів, наявність відходів та браку, прогресивність технологічного процесу.

Кінцевим етапом аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів є підрахунок резервів зростання обсягів виробництва продукції. З цією метою моделюють взаємозв’язки між обсягом виробництва продукції та показниками матеріальних витрат і ефективності їх використання, розраховують вплив зміни цих факторів на зміну обсягу виробництва.

Для підрахунку впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції будують таку факторну модель:

V = М · Мв, (3)

де V — обсяг випуску продукції, грн.;

М — витрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції, грн.;

Мв — матеріаловіддача (або вихід продукції з одиниці матеріалу), грн.

Вимірювання впливу факторів за цією моделлю можна проводити способом ланцюгових підстановок, способами абсолютних та відносних різниць, індексним методом.

Дані табл. 13.14 свідчать, що фактичний обсяг товарної продукції проти планованого збільшився на 100 тис. грн., при цьому темп зростання становив 1,2%. Розрахуємо вплив кожного з факторів способом абсолютних різниць:

а) вплив зміни суми витрат матеріальних ресурсів обчислюється підстановкою у факторну модель (3) відхилення за матеріальними витратами за відповідний період (вплив матеріаловіддачі ще не враховується):

ΔV₁ = (М_ф – М₀) Мв₀.

Звідси, ΔV₁ = (2992 – 2845) · 2,95 = +433,65 тис. грн., тобто зростання матеріальних витрат на 147 тис. грн. сприяло зростанню обсягу виробництва продукції на 433,65 тис. грн., або на 5,1%;

б) для розрахунку впливу зміни матеріаловіддачі у факторну модель (3) підставляють відхилення фактичної матеріаловіддачі від нормативної, при цьому вплив першого фактора елімінується:

ΔV₂ = Мф · (Мв_ф – Мв₀).

Звідси, ΔV₂ = 2992 (2,84 – 2,95) = –333,65 тис. грн., тобто зниження матеріаловіддачі продукції на 0,11 грн. на одиницю продукції призвело до зменшення обсягу випуску на 333,65 тис. грн., або на 4%.

Отже, резервом підвищення обсягів випуску продукції є збільшення матеріаловіддачі. Логічно, що виявлення причин, які вплинули на її зменшення, буде спиратися на аналіз матеріаломісткості, методику якого було розглянуто вище.

Вплив зміни суми витрат матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції можна визначати з різним рівнем деталізації. Більш детальний аналіз можна провести, якщо врахувати вплив на зміну матеріальних витрат таких факторів, як зміна залишків матеріальних ресурсів на початок періоду (О_п), зміна обсягів надходження матеріальних ресурсів (F) та зміна залишків матеріалів на кінець періоду (О_к).

Факторна модель, яка відображає деталізований взаємозв’язок між обсягом випуску продукції та факторами другого порядку, що на нього впливають, має такий вигляд:

V = (О_п + F – Ок) Мв. (4)

Для розрахунку впливу факторів другого порядку на зміну обсягу випуску продукції використовується спосіб абсолютних різниць:

а) вплив зміни у залишках матеріальних ресурсів на початок періоду вимірюється підстановкою у факторну модель (4) відхилення фактичних залишків на початок періоду від нормативних:

= (Оп_ф – Оп₀) · Мв₀.

У нашому прикладі = (400 – 370) 2,95 = +88,5 тис. грн., тобто наднормативний залишок на початок року (+30 тис. грн.) дав можливість додатково випустити продукції на 88,5 тис. грн.

б) вплив зміни обсягу надходжень матеріальних ресурсів розраховується підстановкою у факторну модель відхилення фактичного надходження від нормативного:

= (F_ф – F₀) Мв₀.

Звідси, = (3000 – 2600) 2,95 = +1180 тис. грн., тобто збіль­шення обсягів надходження матеріальних ресурсів на 400 тис. грн. забезпечило зростання обсягів випуску на 1180 тис. грн., або на 14%;

в) зміна залишків матеріальних ресурсів на кінець періоду має зворотний вплив на зміну випуску продукції, тому величина впливу цього фактора береться з від’ємним знаком. Вимірювання впливу цього фактора передбачає підстановку у факторну модель відхилення фактичного залишку матеріалів на кінець періоду від нормативного:

= – (Ок_ф – Ок₀) · Мв₀.

У прикладі = – (408 – 125) 2,95 = – 834,85 тис. грн., тоб­то зростання залишку матеріалів на кінець періоду (+283 тис. грн.) пов’язане з їх недостатнім використанням у виробничому процесі; за рахунок поліпшення використання можна було б додатково виробити продукції на 834,85 тис. грн.

Крім того, більш детальний аналіз впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції можна провести за кожним окремим видом матеріальних ресурсів. З цією метою моделюється взаємозв’язок між випуском продукції у натуральних одиницях з n-виду матеріалу (Vⁿ) та такими факторами, як зміна кількості придбаного n-виду матеріалу (Kⁿ), зміна залишку n-виду матеріалу за період, що аналізується (ΔОⁿ), зміна суми відходів n-виду матеріалу (Вⁿ) і витрачання n-виду матеріалу на одиницю продукції (Рⁿ).

Факторна модель, яка будується для вимірювання впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції в натуральних одиницях з n-виду матеріалу, має вигляд:

. (5)

Розглянемо методику факторного аналізу зміни обсягу випуску продукції з n-виду матеріалу на умовному прикладі (таблиця 13.17). Розрахунок впливу факторів за цією кратною факторною моделлю проводиться способом абсолютних різниць.

Таблиця 13.17

Факторний аналіз зміни обсягу випуску продукції з n-виду матеріалу в натуральних одиницях

Показник	План	Факт	Відхилення	Алгоритм розрахунку впливу фактора	Розрахунок впливу фактора	Вплив фактора, шт.
Обсяг випуску продукції, шт. (Vn)	5486	6336	+850
Витрати n-матері-алу на випуск продукції, кг (Мn)	8229	9187	+958		+958 : 1,5	+639
Кількість придбаного n-матеріалу, кг (Кn)	8650	9734	+1084		+1084 : 1,5	+723
Зміна залишків n-матеріалу за період, кг (ΔОn)	+10	–4	–14		– (–14) : 1,5	+9
Відходи з n-матері­алу, кг (Вn)	411	551	+140		– (+140) : 1,5	–93
Витрачання n-матеріалу на оди-ницю продукції, кг (Рn = Мn : Vn)	1,5	1,45	–0,05			+211

Таким чином, перевиконання плану з випуску продукції за n-видом матеріалу на 15,5% зумовлене переважно зростанням обсягів запасів n-матеріалу на 12,5% та зниженням матеріаломісткості одиниці продукції на 3%. Вивчаючи причини, що вплинули на зміну обсягу виробництва, головну увагу необхідно приділити наднормативним відходам n-матеріалу, які спричинили негативний вплив на випуск продукції.

За даними табл. 13.17 на основі розрахованих відхилень визначають економію або перевитрату матеріалів за рахунок зменшення чи збільшення матеріаломісткості продукції:

Е = Δ Мм · Σ(Кф · Цт ф),

де Е — економія (–) або перевитрата (+) матеріалів внаслідок зміни матеріаломісткості, тис. грн.;

Δ Мм — зміна матеріаломісткості, грн.

Повертаючись до табл. 13.14, бачимо, що фактичний рівень матеріаломісткості перевищує запланований на +1,34 коп. на одиницю продукції. Розрахуємо рівень перевитрати матеріалів: Е = Δ Мм · Σ(Кф · Цт_ф) = (+1,34) коп. · 8500 тис. грн. = +113,9 тис. грн.

Додатковий випуск продукції (резерв випуску) розраховують множенням економії або перевитрат матеріалів (Е) на плановану матеріаловіддачу або діленням цих перевитрат на плановану матеріаломісткість продукції: