Основи зед

1. Зовнішньоекономічна діяльність - це

< Сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни>

< Сукупність національних господарств країн світу та економічні зв’язки між ними>

<Процес зближення, переплетення, адаптації національних господарств країн світу>

<Діяльність суб’єктів господарювання України й іноземних суб’єктів господарювання, побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України так і за її межами>#

2. Відносини між суб’єктами світового господарства з приводу купівлі- продажу товарів, капіталу, робочої сили, послуг – це

<Міжнародна економічна інтеграція>

<Міжнародна торгівля>

<Міжнародна економіка>

<Зовнішньоекономічна діяльність>#

3. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту:

<Проведення першої зовнішньоекономічної операції>

<Набуття ними статусу юридичної особи>

<Виконання першого зовнішньоторгового контракту>

<Реєстрації як суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності>#

4. Порівняння господарських зусиль партнерів з метою виготовлення кінцевої продукції на одному з головних підприємств країн-учасниць – це:

<Міжнародна економічна інтеграція>

<Міжнародна кооперація виробництва>

<Міжнародні економічні відносини>

<Національний експортний потенціал>#

5. Сукупність національних господарств країн світу та економічні зв’язки між ними – це

<Міжнародна економіка>

<Світова торгівля>

<Зовнішня торгівля>

<Міжнародні економічні відносини>#

6. Зареєстровані суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані повідомляти центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики про всі зміни у документах, які подавалися ними на реєстрацію, протягом:

<12 днів з моменту, коли відбулись такі зміни>

<14 днів з моменту, коли відбулись такі зміни>#

<18 днів з моменту, коли відбулись такі зміни>

<20 днів з моменту, коли відбулись такі зміни>#

7.Для реєстрації представництва іноземного суб'єкта господарської діяльності на території України необхідно подати: <Заяву з проханням про реєстрацію представництва, яка складається у довільній формі>

<Виписку з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний суб'єкт господарської діяльності має офіційно зареєстровану контору>

<Довідку від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунок подавця>

<Бухгалтерську звітність за останній рік>#

8. Інтеграційне об’єднання, яке передбачає гармонізацію внутрішньої та зовнішньої політики, в т.ч. економічної, військової, екологічної, науково-технічної, соціально-культурної та правової політики:

<Митний союз>

<Економічний союз>

<Преференційна зона>

<Політичний союз>#

9. Території країн світу, де діють пільги для іноземних суб’єктів господарської діяльності:

<Митний союз>

<Економічний союз>

<Преференційна зона>

<Політичний союз>#

10. До форм міжнародної інтеграції на макрорівні не належить:

<Спільний ринок>

<Спільне підприємство>

<Світовий ринок>

<Митний союз>#

11.До законодавчих актів стратегічного характеру не належать:

<Укази Президента>

<Програми довгострокового розвитку ЗЕД України з країнами світу>

<Закони України>

<Концепції розвитку ЗЕД України>#

12. Нормативними документами тактично поточного характеру не є:

<Постанови Верховної Ради>

<Укази Президента>

<Декрети Кабінету міністрів України>

<Закони України>#

13. Право країни на самостійне здійснення своєї внутрішньої та зовнішньої політики – це принцип:

<Взаємовигоди>

<Територіальної цілісності>

<Суверенітету>

<Співробітництва держав>#

14. Продаж/обмін патентів (ліцензій); надання ноу-хау; інжиніринг; підготовка, перепідготовка кадрів – це:

<Кооперація>

<Науково-технічні зв’язки>

<Фінансові операції>

<Спільне підприємництво>#

15. Послуги, які надаються при виконанні проектно-конструкторських, будівельно-монтажних робіт:

<Рентінг>

<Інжиніринг>

<Хайрінг>

<Лізинг>#

16. До функцій Верховної Ради при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності відносять:

<Затвердження платіжного балансу>

<Контроль за здійсненням ЗЕД України>

<Встановлення офіційного курсу іноземної валюти>

<Здійснення міжнародних платежів>#

17. Функцією Національного Банку України при регулюванні ЗЕД не є:

<Формування валютного резервного фонду України>

<Контроль за здійсненням ЗЕД України>

<Встановлення офіційного курсу іноземної валюти>

<Здійснення міжнародних платежів>#

18. Режим, який передбачає, що до іноземних суб’єктів при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій на території України застосовується відповідне національне законодавство у повному обсязі:

<Режим найбільшого сприяння>

<Спеціальний режим>

<Національний режим регулювання ЗЕД>#

19. Грошові кошти, які надаються суб’єктам ЗЕД з метою створення та розвитку експортного виробництва та запобігання їх банкрутству – це:

<Субсидії>

<Дотації>

<Пільги>

<Міжнародні кредити>#

20. Комплекс дій контрагентів різної державної належності з підготовки, укладання та виконання міжнародної, торгової чи інших угод економічного характеру

<Зовнішньоторговий контракт>

<Зовнішньоекономічна операції>

<Зовнішньоекономічна діяльність>

<Міжнародний господарський контракт>#

21. Операції, що здійснюються між безпосередніми учасниками операцій

<Основні>

<Головні>

<Забезпечувальні>

<Другорядні>#

22. Операції, що пов’язані з переміщенням товару до покупця

<Основні>

<Головні>

<Забезпечувальні>

<Другорядні>

23. Зовнішньоторгові, інжениренгові, контсалтингові – це операції:

<Основні>

<Головні>

<Забезпечувальні>

<Другорядні>#

24. Страхування, транспортування – це операції:

<Основні>

<Головні>

<Забезпечувальні>

<Другорядні>#

25. До операцій купівлі-продажу товарів у матеріально-грошовій формі відносять:

<Операції зустрічної торгівлі>

<Інжениренгові>

<Організація реклами>

<Ліцензійні>#

26. До операцій кіпівлі-продажу результатів творчої діяльності відносять:

<Операції зустрічної торгівлі>

<Інжениренгові>

<Організація реклами>

<Ліцензійні>#

27. Операції купівлі-продажу послуг, що забезпечують процес товаропросування – це:

<Операції зустрічної торгівлі>

<Інжениренгові>

<Організація реклами>

<Ліцензійні>#

28. Безвідкличний акредитив, який може бути авізований (повідомлений) бенефіціару через інший банк без якоїсь відповідальності з боку авізуючого банку, тобто банк кореспондент лише авізує бенефіціару відкриття рахунку:

<Відкличний>

<Безвідкличний>

<Підтверджений>

<Непідтверджений>#

29. Операції пов’язані з купівлею-продажем товарів, котрі виконуються з доручення виробника експортера незалежним від нього торговим посередником на основі угоди, що укладається між ними, чи окремого доручення:

<Франчайзингові>

<Компенсаційні>

<Торгово-посередницькі>

<Зовнішньоекономічні>#

30. Ці операції здійснюються торговим посередником від свого імені і за свій рахунок:

<Брокерські>

<Агентські>

<Комісійні>

<Операції з перепродажу>#

31. Операції, що полягають у встановленні через посередника, що виступає у вузькому юридичному розумінні і здійснює тільки фактичні дії, контакту між покупцем та продавцем:

<Комісійні>

<Агентські>

<Брокерські>

<Бартерні>#

32. Операції, що здійснюються на основі доручення однієї сторони незалежній від неї стороні, здійснювати купівлю-продаж товарів на обговореній території за рахунок і від імені принципала:

<Комісійні>

<Агентські>

<Брокерські>

<Бартерні>#

33. Комерційна операція з надання однією стороною іншій в тимчасове володіння та користування на встановлений строк майно за певну винагороду на основі договору:

<Оренда>

<Рента>

<Коносамент>

<Франчайзинг>#

34. Збут продукції на зовнішньому ринку який здійснюється виробником самостійно — це:

<Лінійний збут>

<Прямий збут>

<Прогресивний збут>

<Не прямий збут>#

35. Недоліком збуту через торгово-посередницьку ланку є те, що:

А. Виробнику товарів не потрібно вкладати значних коштів в організацію власної збутової мережі

<Виробник цілком залежить від сумлінності й добропорядності торгового посередника>

<Виробник звільняється від турбот, зв'язаних з реалізацією товару>

<Виробник втрачає безпосередній контакт з ринком збуту>#

36. У залежності від характеру взаємин між виробником і торговим посередником, а також від функцій, які виконують торгові посередники, виділяють наступні види торгово-посередницьких операцій:

<Комісійні>

<Лізингові>

<Агентські>

<Хайрингові>#

37. Торговий посередник стосовно експортера виступає як покупець, що отримує товари на основі договору купівлі-продажі в наступних операціях:

<Агентських>

<Операціях з перепродажу>

<Рентінгових>

<Лізингових>#

38. Форма лізингу, яка передбачає замість лізингових платежів поставку лізингоотримувачем лізингодавцю за умови згоди останнього будь-яких товарів, які він має:

<Компенсаційний лізинг>

<Брокерський лізинг>

<Пропорційний лізинг>

<Бартерний лізинг>#

39. Страхування — це:

<Система економічних відносин, що полягає в створенні за рахунок підприємств, організацій і населення спеціального фонду для відшкодування збитків майнових, що зазнаються у результаті стихійного лиха й інших несприятливих випадкових явищ, а також для надання громадянам (і їхнім родинам) допомоги під час різних подій у їхньому житті>

<Комплекс дій контрагентів різної державної належності з підготовки, укладання та виконання міжнародної, торгової чи інших угод економічного характеру>

<Операції, що здійснюються на основі доручення однієї сторони незалежній від неї стороні, здійснювати купівлю-продаж товарів на обговореній території за рахунок і від імені принципала>

<Операції пов’язані з купівлею-продажем товарів, котрі виконуються з доручення виробника експортера незалежним від нього торговим посередником на основі угоди, що укладається між ними, чи окремого доручення>#

40. Несприятливі події, що мо­жуть відбутися та в результаті яких можуть виникнути збитки – це:

<Страховий випадок>

<Делькреде>

<Кредит>

<Ризик>#

41. На які ризики підприємство має можливість впливати, тобто вживати заходів щодо усунення джерела цих ризиків?

<Внутрішні>

<Зовнішні>#

42. Метод страхування біржових ф'ючерсних контрактів і опціонів:

<Хеджування>

<Делькреде>

<Оферта>

<Фрахт>#

43. Виділяють наступні основні види страхування:

<Фінансове>

<Майнове>

<Особисте>

<Відповідальності>#

44. Страхування вантажів; страхування суден, літаків, автомобілів, страхування експортних кредитів відносять до:

<Фінансового страхування>

<Майнового страхування>

<Особистого страхування>

<Страхування відповідальності>#

45. В Україні державний контроль за роботою страхових організа­цій здійснює:

<Укрсоцстрах>

<Кабінет Міністрів>

<Укрдержстрахнагляд>

<Верховна Рада>#

46. При поставках здійснити страхування на цих умовах зобов'язаний продавець, але на користь покупця, який і одержує страхове відшкодування за договором страхування:

<EXW>

<FOB>

<CIF>

<FCA>#

47. Міжнародні правила вимагають укладання договору страхуван­ня, якщо в контракті не обговорене інше, на умовах:

<Мінімального покриття ризиків>

<Максимального покриття ризиків>

<В міжнародних правилах не вимагається укладання страхового контракту>#

48. Справжня вартість товару як об’єкт страхування називається:

<Страховою вартістю>

<Страховою премією>

<Страховою сумою>

<Страховими витратами>#

49. Контракт, який передбачає в якості предмета комплекс господарських і фінансових операцій, послуг, які надає іноземна компанія партнерові у країні-реципієнта – це:

<Факторинг>

<Франчайзинг>

<Лізинг>

<Іноземні інвестиції>#

50. Зразковий договір, або ряд уніфікованих статей, викладених в письмовій формі, які сформульовані заздалегідь з урахуванням торгової практики та прийнятих договірними сторонами після того, як вони були погоджені з вимогами угоди:

<Типовий контракт>

<Основний контракт>

<Забезпечувальний контракт>

<Звичайний контракт>#

51. Сторони домовляються про взаємні пропозиції щодо предмету контракту на такому етапі укладання ЗТК:

<Погодження волі партнерів з приводу укладання взаємного договору>

<Розробка попереднього варіанту ЗТК>

<Попередні переговори сторін з приводу можливостей укладання ЗТК>

<Формування та взаємна передача сторонами письмових пропозицій щодо укладання ЗТК>#

52. Принцип, який означає, що кожен суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності має право свободи а участі в зовнішньоекономічній діяльності, виборі партнера при здійсненні ЗЕД:

<Свободи>

<Рівності>

<Взаємної відповідальності>

<Врахування вимог національного законодавства при складанні сторонами ЗТК>#

53. Залежно від виконуваних ними функцій зовнішньоторгові документи на групи. Заявку на банківську тратту відносять до документів:

<За підготовкою товарів до відвантаження>

<Фінансових>

<Товаросупроводжувальних>

<За забезпеченням виробництва експортного товару>#

54. Порядок та строки платежу відносять до наступних умов:

<Умови на які партнери угоди не можуть вплинути та змінити>

<Умови які партнери можуть встановлювати та змінювати>#

55. При порушенні цих умов однією зі сторін інша сторона не вправі розірвати угоду, а може вимагати виконання контрактних зобов’язань і застосувати штрафні санкції, якщо це передбачено контрактом:

<Універсальні>

<Обов’язкові>

<Індивідуальні>

<Додаткові>#

56. Зафіксована при укладанні контракту ціна, що може бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його постачання зміниться:

<Тверда>

<Періодично тверда>

<Рухлива>

<Плаваюча>#

57. FCA може використовуватися при перевезеннях:

<Морським транспортом>

<Повітряним транспортом>

<Автомобільним транспортом>

<Будь-яким видом транспорту>#

58. Матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності – це:

<Зовнішньоекономічний контракт>

<Типовий контракт>

<Контракт про франчайзинг>

<Контракт про факторинг>#

59. Абсолютна величини, що виражаються у відповідних грошових одиницях як різниця між результатами та витратами

<Показник ефекту>

<Показник ефективності>

<Показник рентабельності>

<Норма прибутку>#

60. Відносна величина обумовлена співвідношенням результатів до витрат

<Показник ефекту>

<Показник ефективності>

<Показник рентабельності>

<Норма прибутку>#

61. Ступінь досягнення максимального обсягу чистого прибутку від зовнішньоекономічних операцій за рахунок оптимізації існуючих сукупних витрат на внутрішньому та зовнішньому ринках – це:

<Економічна ефективність ЗЕД підприємства>

<Економічна ефективність ЗЕД держави>

<Прибуток від зовнішньоекономічних операцій>

<Рентабельність експортно/імпортних операцій>#

62. Якщо економічний ефект експорту товару є додатною величиною, то експорт вибраної продукції для підприємства є:

<Економічно доцільним>

<Економічно недоцільним>

<Не має значення для підприємства>#

63. Якщо мінімально допустима вартісна оцінка імпортного товару менше за беззбиткову імпортну ціну товару, то імпорт даного товару для підприємства:

<Ефективний>

<Неефективний>

<Не має значення для підприємства>#

64. Якщо показник економічної ефективності імпорту товарів народного споживання більше одиниці, то імпорт для підприємства:

<Економічно вигідний>

<Економічно невигідний>

<Даний показник не може бути більше одиниці>#

65. При розрахунку показників ефективності експорту не враховується наступна умова:

<Ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована в українській валюті>

<Ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн>

<Спосіб оплати за товар - комерційний кредит>

<Експорт продукції завжди ефективний>#

66. Вартісна оцінка виробничих ресурсів, що залучаються, вартість сировини, матеріалів, енергії, трудових ресурсів, послуг сторонніх організацій, обов'язкові відрахування до різних державних фондів та інші витрати, без яких угода, операція була б не здійснена – це

<Витрати на здійснення зовнішньоекономічної операції>

<Прибуток від здійснення зовнішньоекономічної операції>

<Результати здійснення зовнішньоекономічної операції>

<Збитки від здійснення зовнішньоекономічної операції>#

67. Кошти за поставлену продукцію, виконані роботи і послуги, вартість отриманого товару, робіт, послуг – це:

<Витрати на здійснення зовнішньоекономічної операції>

<Прибуток від здійснення зовнішньоекономічної операції>

<Результати здійснення зовнішньоекономічної операції>

<Збитки від здійснення зовнішньоекономічної операції>#

68. Система внутріфірмового управління, яка спрямована на вивчення й облік ринкового попиту, потреб та вимог конкретних споживачів до продукту для більш обґрунтованої орієнтації науково-технічної та виробничо-збутової діяльності фірми на випуск конкурентоздатних видів продукції для того щоб забезпечити одержання планового розміру прибутку:

<Ефективність>

<Маркетинг>

<Аналіз>

<Операційна діяльність>#

69. Систематичний і постійний аналіз потреб та вимог ключових груп споживачів, а також розробка концепції ефективних товарів чи послуг, що дозволяють компанії обслуговувати обрані групи покупців краще, аніж конкуренти – це завдання:

<Операційного маркетингу>

<Стратегічного маркетингу>

<Маркетингової діяльності>

<Посередницької діяльності>#

70. Аналіз комерційної практики, що склалася на ринку, умов товаропросування і каналів розподілу товару, правових питань, торгово-політичних умов - це наступний етап маркетингового дослідження ринку:

<Вивчення попиту>

<Вивчення пропозиції>

<Вивчення умов роботи на конкретному ринку товару>

<Дослідження потенційних можливостей фірми>#

71. Такий спосіб проникнення на закордонний ринок доцільний, якщо цей ринок для фірми надзвичайно перспективний і, крім того, виробництво товару на місці може дати відчутні економічні вигоди, у тому числі економію на транспортних витратах, митних зборах, обхід некоректних обмежень, а також економію виробничих витрат.

<Створення власної збутової мережі>

<Використання незалежних торгових посередників>

<Виробництво продукції у країні на ринок якої прагне підприємство>#

72. При вивченні фірм-конкурентів узагальнюють й аналізують таку інформацію:

<Обсяг і частку продажів фірми-конкурента на досліджуваному ринку, що дозволяє оцінити міцність позиції конкурента на ринку>

<Характеристика продукції, що випускається, асортиментну політику, ціну, фактори конкурентоздатності, практику використання товарних> знаків, упаковки й інших складових товару в реальному виконанні

<Види та характер пропонованих фірмами-конкурентами послуг, що супроводжують купівлю товару>

<Практику товаропросування і збутову політику>#

73. Діючі на фірмі принципи призначення ринкової ціни за продукт чи послугу – це:

<Продуктова стратегія>

<Цінова стратегія>

<Стратегія проникнення на нові ринки>

<Стратегія організації збутової мережі>#

74. Спрямована на створення сприятливого відношення до товару у клієнта:

<Втягуюча реклама>

<Спонукаюча реклам>

<Іміджева реклама>

<Продуктова реклама>#

75. Продаж товару через якомога більшу кількість торгових точок – це завдання:

<Стратегії ексклюзивного поширення>

<Стратегії вибіркового поширення>

<Стратегії точкового поширення>

<Стратегії інтенсивного поширення>#

76. Коли маркетолог американської компанії, що займається зарубіжними операціями враховує у своїй діяльності Канаду, Японію і Німеччину, але не звертає уваги на невеликі країни, іноді більш привабливі – це:

<Ризик надмірних альтернатив>

<Ризик упустити цікаві можливості>

<Пастка посилення конкурентних позицій в окремих країнах чи на глобальному рівні>

<Глобалізація конкурентності>#

77. Угода про наймання судна для виконання рейсу чи ряду рейсів на обумовлений період часу:

<Фрахт>

<Фрахтування>

<Коносамент>

<Франко>#

78. Виділяють наступні типи лінійного судноплавства:

<Односторонній, багатосторонній, спільний>

<Односторонній, спільний, суспільний>

<Односторонній, спільний, конференційний>

<Конференційний, багатосторонній, спільний>#

79. Основний документ, який використовується в автомобільному перевезенні:

<Транспортна накладна>

<Товаротранспортна накладна>

<Транспортний ордер>

<Товаротранспортний ордер>#

80. Документ, який видає судновласник вантажовідправнику в підтвердження прийняття вантажу для перевезення морським шляхом:

<Коносамент>

<Морська накладна>

<Чартер>

<Франчайзинг>#

81. Що при транспортному забезпеченні визначає: хто і за який рахунок забезпечує транспортування товарів на території країни продавця, покупця, транзитних країн?

<Базисні умови поставки>

<Фрахтування>

<Договір купівлі-продажу товару>

<Чартер>#

82. При транспортуванні товарів які швидко псуються найчастіше використовують:

<Морські перевезення>

<Автомобільні перевезення>

<Авіаперевезення>

<Залізничні перевезення>#

83. Масові вантажі (ліс, руду, вугілля, зерно) перевозять:

<Прямі судна>

<Лінійні судна>

<Не прямі судна>

<Трампові судна>#

84. Вид страхування здійснює безпосередньо власник транспортних засобів:

<«Карго»>

<«Каска»>

<«Каско»>

<«Зелена карта»>#

85. Вид коносаменту, який не передбачає переван­таження товару:

<Наскрізний>

<Частковий>

<Прямий>

<Ордерний>#

86. Відносини які виникають між державою і суб’єктами ЗЕД з приводу перетинання національного кордону товарами, капіталами, робочою силою – це:

<Митне регулювання>

<Валютне регулювання>

<Національне регулювання>

<Нетарифне регулювання ЗЕД>#

87.Ставки митного тарифу єдині для всіх суб'єктів ЗЕД і не залежать від форм власності суб'єктів ЗЕД це тлумачення є:

<Не вірне>

<Вірне>#

88. Митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження терміну їхнього перебування на цій території і можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень:

<Експорт>

<Реекспорт>

<Імпорт>

<Реімпорт>#

89. Митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами чи в межах зони діяльності одного митного органа без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України:

<Транзит>

<Тимчасове ввезення (вивезення)>

<Митний склад>

<Спеціальна митна зона>#

90. Митне регулювання на національному рівні в Україні базується на наступних актах національного законодавства:

<Митний кодекс України>

<Закон України «Про підприємництво»>

<Закон України «Про митне регулювання»>

<Закон України «Про єдиний митний тариф»>#

91. Усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницького та іншого видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект:

<Інвестиції>

<Вкладення>

<Венчур>

<Надходження>#

92. Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути:

<Громадяни України>

<Юридичні особи України>

<Фізичні особи іноземних держав>

<Держави>#

93. Сфера економічної діяльності, що включає розробку інвестиційної стратегії відповідно до інвестиційного середовища, аналіз фінансово-інвестиційного ринку, формування і управління інвестиційним портфелем, оцінку ефективності інвестиційної діяльності:

<Інвестиційний цикл>

<Інвестиційна політика>

<Інвестиційний процес>

<Інвестиційний клімат>#

94. За регіональною ознакою бувають:

<Іноземні інвестиції>

<Внутрішні інвестиції>

<Приватні інвестиції>

<Інноваційні інвестиції>#

95. Інвестори, чия мета випуск на території країни промислових та споживчих товарів для ринку з використанням місцевих основних фондів, сировинних матеріалів, дешевої робочої сили, інфраструктури:

<Фондові>

<Стратегічні>

<«Найсамовитіші»>

<Дочірні>#

96. Форма господарського і правового співробітництва з іноземним партнером, у межах якої створюється спільна власність на матеріальні і фінансові ресурси, використовувані для виконання виробничих, науково-технічних, зовнішньоторговельних та інших функцій:

<Вільна економічна зона>

<Спільне підприємство>

<Офшорна зона>

<Офшорне підприємство>#

95. За структурою партнерів можуть бути виділені такі типи спільних підприємств:

<За участю лише приватного капіталу>

<Договірні>

<За участю національних та міжнародних організацій>

<Контрактні>#

96. Підприємства зареєстровані на території офшорної зони:

<Можуть вести виробничу діяльність>

<Не можуть вести виробничу діяльність>#

97. Загроза втрат ресурсів, додаткових витрат, недоотримання прибутку суб'єктами ЗЕД – це:

<Непередбачувані витрати>

<Ризик>

<Опціон>

<Фрахт>#

98. Ризики, пов'язані з вибором країни здійснення зовнішньоекономічної операції поділяються на:

<Політичні>

<Макроекономічні>

<Мікроекономічні>

<Фінансові>#

99. Метод зниження ризику суть якого полягає в відмові від проведення будь-яких дій, пов'язаних з можливістю появи ризику в ЗЕД:

<Виключення ризику>

<Зменшення ризику>

<Прийняття ризику>

<Передача ризику>#

100. До засобів зменшення ризику в ЗЕД відносять:

<Оцінку ризиків в ЗЕД>

<Диверсифікацію>

<Лімітування видів діяльності або обсягів продукції, що випускається>

<Самострахування>#