Тема 7. Капітал як матеріальна основа підприємництва

1. Сутність капіталу,його матеріально-речовий зміст та соціально-економічна форма.

2. Кругооборот промислового капіталу,його стадії і форми.

3. Оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.

4. Підприємництво як форма організації діяльності суб єктів ринкового господарства.

1. Капітал – складна,багатоаспектна категорія,еволюція якої відобразила історичний процес розвитку природи,форм руху,динаміки та структури товарного в-ва.

Матеріально-речовий зміст капіталу формує речові та особисті,фінансові та інтелектуальні фактори товарного в-ва,його продукти,які обслуговують процес створення економічних благ та їх просування у сфері в-ва,обміну,споживання.

Капітал як соціально-економічна форма – спеціальні суспільні відносини,що виникають за певних історичних умов.

Підходи до визначення капіталу: предметно-функціональний (капітал як засіб в-ва);соціально-економічний (капітал як специфічні суспільні відносини);грошовий (капітал як фінансовий ресурс);ототожнення капіталу як винагороду за відмову від задоволення поточних потреб заради дотримання майбутніх благ;трактування капіталу як певного вкладення.

Людський капітал – сукупність розумових та фізичних здібностей людини.

Первісне нагромадження капіталу - історичний процес відділення працівника від власності на умови його праці, перетворення безпосередніх виробників у найманих робітників, перетворення засобів виробництва і життєвих засобів у капітал.

Складові елементи процесу первісного нагромадження капіталу:розвиток товарно-грошових відносин;встановлення ринкової економіки;розвиток міжнародної торгівлі;посилення підприємницької ініціативи.

Авансо́ваний капіта́л — грошові кошти або майнові цінності, попередньо інвестовані в проект, до того, як він став приносити дохід.

Класична політ економічна і марксистська школи поділяють капітал на постійний і змінний.

Постійний капітал — частина авансованого капіталу

Змінний капітал — частина авансованого капіталу,вкладеного в найми робочої сили та інших оборотних активів.

Аспекти капіталу:за джерелами формувань (власний – капітал,вкладений власником фірми;залучений створюється за рахунок розміщення цінних паперів та отримання банківського кредиту);за напрямами інвестування:речовий,людський;за сферами застосування:промисловий-капітал,який застосовується у сфері матеріального та нематеріального в-ва з метою отримання прибутку;торговельний-капітал,який функціонує у сфері товарного обігу,забезпечуючи одержання торговельного прибутку;позичковий-капітал,який надається в позику та приносить власнику грошовий дохід у вигляді процента;за способом обороту та перенесення вартості:основний,оборотний;за формами функціонування:індивідуальний,колективний,суспільний;за масштабом функціонування:національний,міжнародний;за роллю у створенні додаткової вартості:постійний,змінний.

Робо́ча си́ла — здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних здібностей, що людина використовує у своїй діяльності.

Нагромадження капіталу – збільшення обсягів капіталу країни завдяки заощадженню та інвестуванню частини виробленої в цій країні продукції.

Форми нагромадження капіталу:концентрація – збільшення власного капіталу за рахунок перетворення прибутку на капітал;централізація – збільшення розмірів капіталу внаслідок об єднання або злиття раніше самостійних капіталів.

2. Промисловий капітал – капітал,який здійснює свій рух за формулою

Кругооборот промислового капіталу – безперервний рух капіталу за 3 стадіями із послідовною зміною форм і поверненням у свою початкову форму у збільшеному обсязі.

Перша стадія. Рух капіталу починається зі стадії обігу, на які й капітал виступає у грошовій формі (Г) і виконує функцію забезпечення виробництва засобами виробництва (ЗВ) та робочою силою (РС); тобто змістом цієї стадії є створення передумов виробництва додаткової вартості:

Друга стадія. Після того як уже створенні умови для початку виробництва, починається рух капіталу безпосередньо на стадії виробництва (В). На цьому етапі капітал виступає у виробничій (або продуктивній) формі і виконує функцію виробництва товарів і створення вартості, невід'ємною частиною якої повинна бути додаткова вартість:

Третя стадія. Одержання підприємцем вартості та додаткової вартості неможливе, якщо капітал, тепер уже у новій функціональній формі - товарній, знову, як і на першій стадії, не пройде сфери обігу. Основною функцією капіталу в товарній формі є реалізація виробленого товару (Т') й отримання певної суми грошей (Г'), яка кількісно дорівнює Г (первісно авансовані гроші) та Аг, що і є, за визначенням К. Маркса, додатковою вартістю

3. Оборот капіталу – безперервно повторюваний кругооборот в результаті якого авансовані кошти повністю повертаються до своєї авансованої форми.

Основний капітал - це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь в кількох виробничих циклах, свою вартість переносить на створюваний продукт частинами і в процесі виробництва не змінює своєї натуральної форми (будівлі, споруди, машини, обладнання і т.д.).

Оборотний капітал - це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь лише в одному виробничому циклі, свою вартість переносить на створюваний продукт відразу повністю і в процесі виробництва змінює натуральну форму (сировина, матеріали, паливо і робоча сила).

Фізичне зношування основного капіталу – відбувається в процесі виробничого споживання,а також під фізикохімічним впливом навколишнього середовища.

Моральне зношування основного капіталу – техніко-економічне старіння,що виявляється у втраті доцільності подальшої експлуатації через появу дешевих,але досконаліших засобів праці.

Види морального зношування:перший вид зумовлений появою дешевшого і досконалішого устаткування внаслідок підвищення продуктивності праці в галузях,що виробляють машини та обладнання подібних до тих,які використовуються на діючих підприємствах. Другий вид зумовлений винайденням нових якісних засобів праці,що призводить до старіння застосованих елементів основного капіталу.

Амортизáція— процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою.

Норма амортизації - це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.

4. Підприємництво – явище багатовимірне,яке поєднує сукупність економічних,юридичних і політичних відносин.

Теорії підприємництва:

Р.Кантільон називав підприємцями людей з нефіксованими доходами,оскільки вони займаються ризиковою діяльністю. Ж.Б.Сей:підприємець – власник,що ризикує заради комерційного успіху. Він сам організує економічну діяльність,сам управляє,розпоряджається результатами. Й.Шумпетер:підприємець – не тільки власник капіталу.

Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути, зокрема, громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.

Принципи підприємницької діяльності:

1) вільний вибір бізнесової діяльності;

2) залучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і майна) індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування й розгортання такої діяльності;

3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання працівників;

4) вільне розпоряджання прибутком (доходом), що залишається після внесення обов'язкових платежів до відповідних бюджетів;

5) самостійне здійснення підприємцями — юридичними особами зовнішньоекономічної діяльності.

Моделі підприємництва:

Особливість класичної моделі в тому, що вона орієнтується на максимізацію віддачі від наявних у даній фірмі ресурсів. Економічна зацікавленість, одержання прибутку є основними мотивами цього виду підприємництва.

Інноваційна модель підприємництва передбачає використання яких-небудь можливостей ( у межах закону). Схема дій тут така: формулювання мети; вивчення зовнішнього середовища й пошук альтернативних можливостей; оцінка своїх ресурсів і зіставлення їх зі знайденими можливостями; пошук у зовнішньому середовищі додаткових джерел, якщо бракує власних ресурсів; дія відповідно до найбільш вигідного альтернативного варіанта й залучення своїх і зовнішніх ресурсів.

Функції підприємництва:

новаторська — продукування нових ідей, створення нових товарів та ін.;

організаційна — впровадження нових форм та методів організації виробництва та ін.;

господарська — ефективне використання різних ресурсів;

соціальна — сприяння реалізації соціальної мети суспільства;

особистісна — реалізація та розвиток потенціалу особистості.

Економіко-правові форми підприємницької діяльності:

Одноосібні підприємства:власність 1 особи,яка покладає на себе не тільки фінансовий ризик,а й відповідальність за управління. Партнерство ґрунтується на спільному формуванні за управління юридичними особами статутного капіталу не розподілі прав. Корпорації-форма об єднання капіталів учасників акціонерного товариства. Державні підприємства-основні засоби є державною власністю,а керівники призначаються державними органами або працюють законотрактом.