§ 3. Економічні інтереси: сутність, суб'єкти, класифікація

Усвідомлення потреб і прагнення задовольнити їх зумовлюють мотивацію поведінки людини, спонукаючи її до певної цільової дії. У реальній дійсності потреби набу­вають конкретної форми інтересів.

Інтерес (від лат. interesse — мати важливе значення) — форма вияву потреби, усвідомлення прагнення людини до задоволення її.

Економічні інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та розвитку економічних суб'єктів.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення економічних суб'єктів задовольнити певні потреби, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

Суб'єкти економічних інтересів - - окремі індивіди, сім'ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (то­вари, послуги, інформація).

Є формою вияву економічних потреб

Економічні інтереси

Відображають певний рівень та дина­міку задоволення економічних потреб

Спонукають економічних суб'єктів до діяльності для задоволення потреб

Рис. 3. Взаємозв'язок потреб та інтересів

Економічні інтереси суспільства утворюють складну та динамічну систему і можуть бути класифіковані за різни­ми критеріями:

За суб'єктами:

• особисті;

• колективні, групові;

• суспільні.

За нагальністю, важливістю:

• головні, першочергові;

• другорядні.

За часовою ознакою:

— поточні;

- перспективні. За об'єктами:

• майнові;

• фінансові;

• інтелектуальні тощо.

За ступенем усвідомлення:

- дійсні;

— уявні.

Суб'єкти економічних відносин є виразниками специфіч­них економічних інтересів. У ринковій економіці:

• економічні інтереси домашніх господарств спря­мовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існу­ючих цін та доходів;

• економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат і підвищення кон­курентоспроможності продукції;

- економічні інтереси держави спрямовані на реалі­зацію потреб суспільства в цілому.

Водночас інтереси держави не тотожні суспільним інте­ресам, оскільки включають до свого складу інтереси дер­жавної бюрократії.

Система взаємопов'язаних та взаємодіючих інтересів суспільства завжди суперечлива. Тому кожне суспільство постає перед проблемою пошуку ефективного механізму їхнього узгодження. Єдність інтересів досягається у про­цесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.

Шляхи поєднання економічних інтересів:

— субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим;

- координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб'єктів.

Проблема співвідношення та пріоритетності інтересів економічних суб'єктів залишається до цього часу диску­сійною. Механізм їхнього узгодження визначається сутні­стю економічної системи.

Командно-адміністративна економіка визнає жорстку субординацію економічних інтересів (рис. 4) на основі пріоритетності та абсолютизації державного інтересу, який ототожнюється з суспільним та протиставляється колек­тивним і особистим інтересам.

При цьому субординація і підпорядкування інтересів забезпечується централізованим директивним плануван­ням та ідеологічною пропагандою.

Д ержавний інтерес

К олективний інтерес

О собистий інтерес

Р ис. 4 Ієрархія інтересів економічних суб'єктів у командно-адміністративній системі

Ігнорування особистого інтересу та підпорядкування його державному в умовах командно-адміністративної економі­ки спричиняє:

— спотворення мотиваційної поведінки економічних суб'єктів;

• пригнічення стимулюючої ролі потреб;

• втрату трудових цінностей і соціальних установок населення;

• розвиток психології утриманства й економічної залежності від держави тощо.

У сучасній ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача (рис. 5). Суспільство приходить до розуміння, що не субординація, а координація інтересів є най­ефективнішим засобом їхнього узгодження та реалізації.

	Інтерес споживача
Інтерес виробника			Державний (суспільний) інтерес

Рис. 5 Координація інтересів економічних суб'єктів у рин­ковій економіці