Тема 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини

1. Сутність НД.

2. Розподіл і перерозподіл НД.

3. Споживання НД. Доходи населення, їх види і джерела формування.

Тема. Рівень життя населення: сутність, система показників (підручник, ст.. )

1.Суть національного доходу та фактори його зростання.

Як економічна категорія в якісному аспекті і з урахуванням відтворю-вального аспекту національний доход є регулятором суспільного відтво­рення, а тому виражає економічні відносини між різними суб'єктами господарювання з приводу створення, обміну, розподілу та споживання новоствореної вартості.

Національний доход здебільшого розглядають у вартісній та нату­рально-речовій формах. У вартісній формі він є новоствореною варті­стю, що складається з вартості необхідного продукту, і додаткової вар­тості (що, у свою чергу, розпадається на прибуток і ренту). За натураль­но-речовою формою національний дохід складається із предметів спо­живання та частини засобів виробництва, що використовується для розширеного відтворення. З погляду поділу на продуктивну і непро­дуктивну працю та вартісної форми національний дохід є заново ство­реною вартістю у галузях матеріального та значної частини нематері­ального виробництва (яка є сферою продуктивної праці).

У політекономінному аспекті сутність національного доходу при капіталізмі слід розкривати в органічному взаємозв'язку не лише з процесом суспільного виробництва і відтворення, але й з відтворенням сукупного капіталу (який у найзагальнішому вигляді є сукупністю інди­відуальних, колективних та державних форм капіталу у процесі їх взає­модії). У такому випадку національний дохід набуває ще однієї соці­ально-економічної форми, а отже, відображає відповідний характер поєд­нання особистісних і речових факторів у процесі свого створення. Зо­крема, він відображає відносини економічної власності між найманими працівниками і капіталістами у сфері безпосереднього виробництва щодо створення національного доходу та його поділу на необхідний продукт (або необхідну для відтворення вартість найманої робочої сили та робо­чої сили функціонуючих капіталістів) і додаткову вартість.

Виходячи з того значення, яке має націона­льний доход, суспільство завжди зацікавлене в його зростанні. Від чого ж воно залежить? Визначаючи національний доход; як нову вар­тість, створену в галузях матеріального виробництва, можна вважати, що всі ті фактори, які сприяють підвищенню ефективно­сті виробництва або збільшенню його обсягів, е в той же час і факторами зростання національного доходу.

1. Кількість праці, затраченої в сфері матеріального виро­бництва. Чим більше праці витрачається суспільством впродовж року у виробництві, тим більшим є й національний доход. Причо­му збільшення кількості праці може бути досягнуто: а)шляхом збільшення кількості працюючих у виробництві; б)шляхом продо­вження робочого дня; в)шляхом підвищення інтенсивності праці.

Перші два шляхи є характерними для країн слаборозвинутих і постсоціалістичних. У країнах високорозвинутих (посткапіталісти-чних) кількість праці, зайнятої у сфері матеріального виробництва, зростає переважно за рахунок підвищення інтенсивності праці.

2. Підвищення продуктивності праці. Це найважливіший фактор зростання національного доходу. Хоча підвищення продук­тивності праці не збільшує національний доход у вартісному вираженні³⁰, він зростає в натуральному обсязі, тобто, та ж вартість буде втілюватись у більшій масі різноманітних споживних вартостей.

3. Економія на постійному капіталі. Цей фактор, як і попе­редній, впливає не на вартісний, а на фізичний (натуральний) обсяг національного доходу.