- •Лекція 3. Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси
- •§ 1. Економічні потреби суспільства, їхня суть та структура
- •§ 2. Класифікація економічних потреб
- •§ 3. Економічний закон зростання потреб
- •§ 3. Економічні інтереси: сутність, суб'єкти, класифікація
- •Лекція 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.
- •Тема 5. Власність, її суть, форми і місце в економічній системі
- •Тема 6. Товарне виробництво. Товарно-грошові відносини
- •Тема 7. Загальні основи ринку. Суб’єкти ринкової економіки.
- •Тема 7.1. Ринок як економічна форма організації суспільного виробництва.
- •2) Матеріально-технічна база, 3) складське і товарне господарство, 4) транспортна мережа,
- •5) Система зв”язків та інформація.
- •Тема 7.2. Суб’єкти ринкової економіки.
- •Тема 7.3. Капітал. Витрати виробництва. Прибуток.
- •Тема 8. Змішана економіка та її типи
- •Тема 9. Суспільний продукт і його форми
- •2. Суспільний продукт і його форми.
- •Тема 10. Економічне зростання і його чинники
- •Тема 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини
- •1.Суть національного доходу та фактори його зростання.
- •2.Розподіл національного доходу
- •Структура фонду споживання
- •Матеріальна основа й форми економічних доходів населення
- •Види суспільних фондів споживання
- •Тема 12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільності світу
- •Питання на іспит з дисципліни „Політична економія ” для студентів економічного відділення груп ф – 11
Тема 11. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини
1. Сутність НД.
2. Розподіл і перерозподіл НД.
3. Споживання НД. Доходи населення, їх види і джерела формування.
Тема. Рівень життя населення: сутність, система показників (підручник, ст.. )
1.Суть національного доходу та фактори його зростання.
Як економічна категорія в якісному аспекті і з урахуванням відтворю-вального аспекту національний доход є регулятором суспільного відтворення, а тому виражає економічні відносини між різними суб'єктами господарювання з приводу створення, обміну, розподілу та споживання новоствореної вартості.
Національний доход здебільшого розглядають у вартісній та натурально-речовій формах. У вартісній формі він є новоствореною вартістю, що складається з вартості необхідного продукту, і додаткової вартості (що, у свою чергу, розпадається на прибуток і ренту). За натурально-речовою формою національний дохід складається із предметів споживання та частини засобів виробництва, що використовується для розширеного відтворення. З погляду поділу на продуктивну і непродуктивну працю та вартісної форми національний дохід є заново створеною вартістю у галузях матеріального та значної частини нематеріального виробництва (яка є сферою продуктивної праці).
У політекономінному аспекті сутність національного доходу при капіталізмі слід розкривати в органічному взаємозв'язку не лише з процесом суспільного виробництва і відтворення, але й з відтворенням сукупного капіталу (який у найзагальнішому вигляді є сукупністю індивідуальних, колективних та державних форм капіталу у процесі їх взаємодії). У такому випадку національний дохід набуває ще однієї соціально-економічної форми, а отже, відображає відповідний характер поєднання особистісних і речових факторів у процесі свого створення. Зокрема, він відображає відносини економічної власності між найманими працівниками і капіталістами у сфері безпосереднього виробництва щодо створення національного доходу та його поділу на необхідний продукт (або необхідну для відтворення вартість найманої робочої сили та робочої сили функціонуючих капіталістів) і додаткову вартість.
Виходячи з того значення, яке має національний доход, суспільство завжди зацікавлене в його зростанні. Від чого ж воно залежить? Визначаючи національний доход; як нову вартість, створену в галузях матеріального виробництва, можна вважати, що всі ті фактори, які сприяють підвищенню ефективності виробництва або збільшенню його обсягів, е в той же час і факторами зростання національного доходу.
1. Кількість праці, затраченої в сфері матеріального виробництва. Чим більше праці витрачається суспільством впродовж року у виробництві, тим більшим є й національний доход. Причому збільшення кількості праці може бути досягнуто: а)шляхом збільшення кількості працюючих у виробництві; б)шляхом продовження робочого дня; в)шляхом підвищення інтенсивності праці.
Перші два шляхи є характерними для країн слаборозвинутих і постсоціалістичних. У країнах високорозвинутих (посткапіталісти-чних) кількість праці, зайнятої у сфері матеріального виробництва, зростає переважно за рахунок підвищення інтенсивності праці.
2. Підвищення продуктивності праці. Це найважливіший фактор зростання національного доходу. Хоча підвищення продуктивності праці не збільшує національний доход у вартісному вираженні30, він зростає в натуральному обсязі, тобто, та ж вартість буде втілюватись у більшій масі різноманітних споживних вартостей.
3. Економія на постійному капіталі. Цей фактор, як і попередній, впливає не на вартісний, а на фізичний (натуральний) обсяг національного доходу.
